Календар

ВЕЛИКДЕНЬ ДАЖБОЖИЙ – ЯРИЛО КРАСНИЙ

Великдень Дажбожий – Ярило Красний.

Великдень Дажбожий — це вшанування народження ярого весняного сонця — Ярила, буяння природи та сили життя. Це одне з найвеличніших свят року, коли сонячне світло остаточно долає темряву, а день стає Великим – довшим за ніч.

У цей день Дажбог проявляється у своїй ярій, юнацькій іпостасі — як Ярило. Це яре, активне сонце, що не просто світить, а запліднює землю своєю життєдайною силою. Це свято перемоги життя над смертю, світла над темрявою, весни над зимою.

Природа в цей час наповнюється «ярою» — нестримною силою росту. Кожна брунька, кожна травинка отримує імпульс від весняного сонця. Для кожного радаря це час внутрішнього оновлення: ми народжуємося заново разом із сонцем, залишаючи в минулому старі тягарі.

Обрядовий калач символізує активну чоловічу запліднюючу силу, а писанки й крашанки — це образи Всесвіту та зародку нового життя. Ці символи поєднуєть нас з сонячною силою Ярила.

Це час «великого дня», коли Небесна Брама відкрита, а наші молитви мають особливу силу. Великдень Дажбожий вчить нас радості, щирості та віри в нескінченність життя в усіх його проявах.

Це святий час молитов та загадування бажань для творення свого життя. Тому кожна дівчина, жінка, господиня обов’язково фарбує червоні крашанки, пише писанки та готує калачі.

Писанка, написана власними руками, — це найпотужніший оберіг на цілий рік. Кожна риска, кожен знак на ній має своє духовно-магічне значення, сприяючи втіленню наших бажань, молитов і сподівань.

Кожна писанка — це малий Всесвіт, графічне замовляння, яке оживляється сходженням Життєдайної сили Ярила під час свята. Калачі та червоні крашанки — символ Ярила як запліднюючої сили Всебога, подателя благ та майбутніх врожаїв.

ВІДКРИТТЯ СВАРГИ. ВОЛОЧИЛЬНЕ.

Відкриття Сварги. Волочильне.

У цей день люди відпочивають від мирських справ, присвячуючи час духовному, та не займаються буденною працею. Це другий день після Великодня. Сварог через Перуна та Ярила волочить свій Плуг Творення, починаючи засівати поле життя — Всесвіт.

У цей час проводиться Славба — вшанування Всевишнього та Вишніх Богів. Цього дня діти до 12 років починали відвідувати Волхвів — Духовних Учителів, Відаючих, рідних та значущих людей, приносячи їм дарунки. Зазвичай це калач (бабка) та кілька крашанок. Діти підносять дари й у відповідь також отримують подарунки.

Це час обміну радістю з нагоди приходу Нового Сонця, відкриття Сварги — визнання заслуг та отримання благословень від старших і мудрих.

ПЕРУН ВЕСНЯНИЙ

Перун Весняний. Закликання Перуна. Вшанування Громовержця та Додоли-Перуниці.

Перун Весняний — це свято Першої Грози, момент, коли Небесний Воїн пробуджується від зимового сну, щоб очистити землю від залишків темряви та «розбудити» її своїм золотим молотом (блискавкою). У цей час ми вшановуємо не лише Громовержця, а й його жіночу іпостась — Додолу-Перуницю, богиню небесної вологи та блискавичної діви.

Перун приносить силу, справедливість та захист. Перша весняна гроза вважається благословенням Неба: Перун розбиває кайдани зими та запліднює Матір-Землю небесним вогнем, даючи поштовх до швидкого росту всього живого.

Обряд закликання Перуна і Додоли полягає у зверненні до Небесних Сил з проханням про дощ та захист врожаю:

• Перун закликається як захисник Справедливості та Честі. Чоловіки проводять обрядові бої на честь Бога, щоб показати свою готовність бути воїнами духу.

• Додола-Перуниця вшановується жінками. Існує давній обряд шанування Додоли, коли дівчину, прикрашену зеленню та квітами, поливають теплою водою, закликаючи тим самим рясний та благодатний дощ на поля. Це символ того, що грім Перуна завжди супроводжується живильною вологою Додоли.

Вважається, що якщо людина потрапить під першу грозу або вмиється її водою, вона отримає «перунову міць» — міцне здоров’я та ясний розум.

• Захист оселі: Під час першої грози заведено виносити на поріг або ставити на вікно металеві предмети (топірці, ножі), щоб залучити захисну силу Перуна до будинку.
• Освячення зброї та оберегів: Воїни та чоловіки освячують свої амулети (Перунові топірці, Громовики), заряджаючи їх енергією весняного пробудження.
• Молитва біля Дуба: У цей день під старими дубами приносять дари (зерно, хліб, мед), славлячи міць Перуна.

Весняний Перун вчить нас справедливому очищенню. Як блискавка спалює все сухе й мертве, так і ми в ці дні маємо відсікти від себе сумніви, лінощі та старі образи. Це час пробудження внутрішнього воїна, який бере відповідальність за свій шлях.

Народна прикмета: Почути перший грім у цей день — до великої вдачі та сили на весь рік. Якщо під час грози припасти вухом до землі, можна почути, як вона прокидається.

РАХМАНСЬКИЙ ВЕЛИКОДЕНЬ

Рахманський Великдень. Права Середа, вшанування Рахманів Пращурів — носіїв Духу Роду, благочестивих Волхвів-Радетелів. Це день Святарів, Святих Предків, Волхвів, Духовних Учителів та Наставників, Відаючих, які досягли висот Ясни (просвітлення).

Найвищу шану виявляють Волхвам-Радетелям, Рахманам, які пішли у світи Прави і стали вищими душами, що оберігають своєю святістю всіх відичних слов’ян, своїх нащадків, які перебувають у Явному світі.

Рахмани — це всі, хто незалежно від варни прийняв Велику Посвяту (саньясу), і насамперед Святі, Вищі душі, що перебувають у світі Прави.
Душі, які вже пройшли свій життєвий шлях на Землі та досягли найвищого стану чистоти і єдності з Всебогом.

Через глибоку духовну практику, зречення матеріального світу та аскези, досягнувши стану Кону та об’єднавши в собі всі протилежності буття, піднявшись над ними, вони досягли Просвітлення та Звільнення душі — піднялися у Вищі світи Прави. Такі Рахмани вже не втілюються у Явному світі.

Це дуже чисті й світлі душі — Святари, вони підтримують рівновагу Світу своєю святістю і світлом, наповнюючи та живлячи духовною силою Явний світ.

Свято, коли ми вшановуємо Рахманів — Рахманський Великдень настає в середині весни і має ще одну назву — Права Середа.
Цей день — своєрідний портал, який знаходиться у верхній точці колодарного кола і є серединною точкою між порою Велеса та Перуна, між літом і зимою.

Таким чином цей день виступає духовною віссю, з’єднуючи нас зі Святарями та Рахманами.

Це день Великого Вшанування Просвітлених майстрів усіх часів, підтримуючи зв’язок з якими ми насичуємося духовною силою, добротою, мудрістю, благістю та Божим Світлом.

ЛЕЛЬНИК. ЧЕРВОНА ГІРКА

22.04 – 10.05. Красна Гірка — коло свят від Лельника до Зільника (Русального Великодня).

22.04 — Лельник (день Богині дівочої любові — Лелі). Дівочі обряди.

Красна гірка, Лельник — одна з назв красної весни в образі великої богині Лади та її чарівної доньки Лелі.
Щаслива Леля у своїй всеосяжній любові ще й яка красуня! Красивішої за неї немає в усьому світі, бо вона — Богиня любові, цариця-володарка краси, а ще — першого весняного дощу.

Блакитноока Леля з’явилася на білий світ від любові землі та неба, з лона рожевих пелюсток троянд її чарівної матері, Богині Всесвіту, премудрої Лади. Від тієї небаченої досі любові з’явилися на цей світ і ми, люди, а тендітна квітка-троянда стала символом великої любові богині Лелі, оберегом її таємниць.

І вибухнула тоді весна цвітінням-любов’ю, розлилася бездушна і холодна до того часу гладь озер і річок, міцно обнялися в п’янких ароматах трави, дрібно затремтіли величними хвилями раніше байдужі до довкілля листочки та крони дерев; весело задзюрчало між камінням джерело, а в серцях людей з’явилося велике почуття любові. Раділа вода, діброва, раділа молодь від п’янкої радості Лелі. Холодна блакить неба стала загадковою і чарівною.

Богиня Леля — це красуня, дівчина-весна, рум’яна, з розпущеними, як у молодої, косами, у зеленому, з барвінку та перших весняних квітів, віночку, з якого замість стрічок струмує чарівністю весна. Сорочка у неї вишита різнобарвними пахучими васильками, та вже така тоненька! Поділ вишитий хмелем, а на шиї — дороге намисто. Взута Леля в червоні зі срібними підковками чобітки.

Після довгої холодної зими весна-красна приносить юнакам любов і веселощі, а згодом — одруження; тепле літо господарям на добру працю: оранку, сівбу, сінокіс, жнива, випас і гарний урожай, а господиням — працю на городах, щоб був достаток у домі, було багато курчат, гусенят, каченят; маленьким діткам радість і втіху — коники, ігри, батоги, щоб пасли худобу і ласували вишнями, черешнями, яблучками, грушками.

ЯРИЛО БУЙНИЙ – ВЕСНЯНИЙ

Ярило Буйний — Весняний, вшанування весняного Сонця. Освячення води, колодязів. Юнак Ярило-Сонце наповнює Землю силою Неба, люди виганяють худобу на пасовища, відбувається обряд «відмикання землі». Початок буйного цвітіння та росту.

Це свято знаменує остаточну перемогу весни над зимою та перехід природи до активної фази життя. Зараз Ярило — це сповнений сил юнак. Він уособлює чоловічу запліднюючу енергію, яка «пробуджує» Землю до життя.

• Обряд «Відмикання Землі»: За повір’ям, саме цього дня Ярило бере золоті ключі і відмикає Небо та Землю, випускаючи на волю росу, яка дарує родючість. За древнім повір’ям після цього дня земля починає «дихати».

• Ярилова роса: Особливу увагу приділяли ранковій росі. Люди качалися по траві, щоб набратися здоров’я, а господарі виганяли худобу на пасовище вербовими гілками, освяченими напередодні, щоб вона була плодючою та захищеною від хижаків.

• Освячення води: Вода в цей день вважається «ярою» — вона несе в собі вогняну силу сонця. Освячення колодязів символізувало очищення життєвих джерел роду.

Духовний аспект: Ярило Буйний вчить нас діяти сміливо та рішуче. Це час, коли потрібно дати волю своїм найкращим намірам, щоб вони «проросли» і дали плоди в майбутньому.