Довіра Богові чи досить киснути

Світ завжди більший за те, що ми про нього (і про себе) думаємо. Душа, приходячи на Землю і втілюючись у людині, створює своє Его (Логічний Розум) – набір картинок, файлів, фотографій та відеороликів (переконань), за допомогою яких ми думаємо.

Спочатку наша Свідомість відкрита, але чим більше цих образів і картинок, тим важче стає бачити Реальний Світ. Зачинившись у світі свого Его, Душа сама від себе приховує свій зв’язок з Початковим Джерелом (Богом).

Перебуваючи в земному Світі Гри (Майї), кружляючи у своєму «будиночку» Его, вона поступово починає почуватися відірваною від Всевишнього та його конів. 

Забувши про Єдність Сущого, Душа починає сприймати цей Світ ілюзії «всерйоз» і надає своїй грі значущість і важливість.

Хтось «рятує» Світ, хтось відновлює «справедливість», а хтось просто заробляє чи «тирить бабки». Але всі вони так чи інакше залишать свої іграшки і знову підуть на перетворення.

Перебуваючи в клітці ілюзій свого Ума, спираючись на свої обмежені переконання, люди часто починають вважати Світ жорстоким і несправедливим. 

Оскільки Бог у них ототожнюється з чимось безумовно добрим, а довкола бачиться «жорстокість», вони починають вважати Бога не існуючим.

Або ж, бачачи своїм обмеженим Умом навколо себе страждання та смерті, люди думають, що Всевишньому немає до них справи чи він не чує їх. Тому треба піти в «сертифіковане» місце, де воно точно є. Наприклад, у золотоверхий Храм і там спробувати щось випросити чи привернути до себе увагу. І якщо Він не почує, то значить – Бог жорстокий і весь Світ – зло, тому можна жити «за беззаконням».

Все це відбувається тому, що Его (Ум) не дозволяє нам Усвідомити, що у нас є ідеальний сценарій Життя – Доля (Призначення, Дхарма). Народився? Значить, ти для чогось потрібний і в Бога є тобі найкращий План! Причому там, на «горі» ти домовився з Ним, що План буде саме такий…

Зараз не пам’ятаєш нічого? Так це теж частина гри, якби пам’ятав, було б не цікаво! Головне знати, цей сценарій набагато вищий, ніж наші земні, ілюзорні роздуми та сприйняття себе. Той вищий Сценарій – найкраще для тебе, хоч у ньому є труднощі та випробування.

Крутишся як білка в колесі? Ореш як віл – а ні Любові, ні радості, ні щастя? Що робити?

Для початку потрібно просто з покірністю та смиренністю прийняти Волю Бога. Це така Гра, так, жорстка, так, боляче, а як ти думав, щоб із молока (м’якого) вийшло масло (тверде) скільки його треба збивати? Чи пошкодуєш себе і даси собі скиснути?

Досить киснути. Почни, приймаючи Волю Бога, довіряючись Йому, Усвідомлено, з радістю і без нарікань, долати випробування як частину свого Шляху, і ти побачиш Диво. Це Диво Преображення, чари, коли ти змінюєшся і відкриваєш у собі Щастя та Силу.

Це подібно до того, як учня, який намагався втекти з уроку математики, щоб пограти на фізкультурі, змусили сидіти в класі і вчитися. З небажанням виконуючи завдання, у нього почало виходити все краще і краще, і ось згодом він став великим ученим. А міг усе Життя і «Ваньку проваляти»…

ПРОЯВЛЯЮЧИ СМИРЕННІСТЬ І ПРИЙНЯТТЯ, ДОВІРИВШИСЬ БОГУ, ПРОХОДЯЧИ ВИПРОБОВУВАННЯ В СТАНІ РАДОСТІ ТА ПРИЙНЯТТЯ, ПРИЙМАЮЧИ СВІТ РАЗУМОМ (ЦІЛІСНО) І ПЕРЕБУВАЮЧИ В УСВІДОМЛЕНОСТІ – МИ ОБОВ’ЯЗКОВО ОТРИМУЄМО ЩАСТЯ І ДИВО ПЕРЕТВОРЕННЯ.

Як би не було важко гусіні, але продовжуючи виконувати своє Призначення, повзаючи і просуваючись уперед, рано чи пізно вона стає метеликом. Просто зосередься на якісному проходженні кожного кроку, а результат – прийде сам собою. Тільки так, долаючи труднощі, Душа піднімається у своєму розвитку.

Рівень Усвідомленості та мудрості (розкриття Разума) у всіх людей різний. У тих, у кого він вищий, є призначення бути вчителями. Повір моєму досвіду, самостійно вирватися з клітки свого ума, дуже важко, тому завжди, хоч на якийсь час потрібен Вчитель, людина, яка допоможе відкинути умовності та побачити Суть.

Якщо в тебе справді з’явиться справжнє Прийняття і Довіра, незацикленість на результаті, тоді твоя Душа обов’язково притягне до тебе Людину, Вчителя, яка навчить тебе як із купи сирої глини (себе…ледачого) побудувати щось варте.

Наші думки, судження та відчуття – це продовження нас самих. Тому коли хтось не згоден з нами, не сприймає наші думки всерйоз і не згоден із тією значимістю, що ми їм надали, ми з ним воюватимемо, сваритимемось, будемо ображатись тощо. Усі ми такі, це неминуче.

Тому, щоб звільнити Душу від усіх тих «ідей», що ми собі надумали, нас треба ставити в неприємні ситуації, «дробити» мозок, а по суті завдавати біль і страждання нашому Его.

Тому, якщо ваш Учитель буде говорити якісь несінитниці, змушувати щось робити і т.і. вашому Его (Уму) обов’язково захочеться його кинути, назвати тупим або некомпетентним, що завгодно, аби не змінюватися!

Правда в тому, що Вчитель справді не ідеальний, він може бути молодим чи старим, здоровим чи хворим, доктором наук чи просто двірником. Він може взагалі бути звичайною людиною, далекою від будь-якої філософії.

Головне – що саме ви його обрали, і якщо справді вибір є, то через нього із вами почне говорити Бог.

Пам’ятайте, він ніколи не буде відповідати вашому розумінню та образу «Вчителя», інакше подолання Его так і не відбудеться. Головне, що його відрізняє – він практик, живе втілення свого способу Життя (вчення).

Хоча йому теж буває боляче, він також росте і часом йому теж хочеться всіх послати подалі, але він підводиться і працює над собою. Хоч потроху, хоч крок за кроком, саме це й треба — вчитися.

Його основна риса — він сам повністю довіряє і приймає Бога і лише тому він виступає його руками в Яві. А не тому, що він чогось досяг і сам якось розвинувся. Вибравши для себе Вчителя, його потрібно прийняти повністю і беззаперечно таким, як він є.

Інакше – нічого не вийде. Повірте, ваш Розум знайде, за що зачепитись і до чого прискіпливо ставитись,  але дивіться краще. Тоді й розпочнеться Перетворення.

Довіртеся Богові, дозвольте собі знайти і прийняти дійсно свого Вчителя, знайдіть у собі сили дотримуватися його натяків, порад і настанов, розвивайте Свідомість і буде вам Щастя! 

Род Всебог Благословляє вас!

о. Огнь-Сварг-Володимир (Куровський)