ДУХОВНЕ МАТЕРИНСТВО

Слов’яноарійські народи з давніх часів свято шанували жінку-мати. У нашій традиції Богиня Лада – старша Рожаниця, мати Всесвіту та всіх слов’янських Богів та Богинь. Вона – втілення мудрості, ладу (гармонії), чистоти та материнської турботи.

Богиня Лада має багатогранний лик, який включає все різноманіття проявів жіночої енергії. Лада немає протилежної боку, як, наприклад, Макоша, темним ликом якої виступає Мара.

Лада проявляється найвищим джерелом божественного світла, блага, добра та щастя. Завдяки своїм найвищим якостям вона перебуває над протилежностями матеріального буття.

У трипільців, давніх слов’яноаріїв існував особливий культ шанування жінки, рожаниці, матері. Вони шанували Ладу і вважали її найвищим божеством. Мати Всесвіту пов’язана безпосередньо з народженням, потомством, вона проявляється і несе своє благословення через усіх жінок.

Тому, з духовної відичної точки зору, процес зростання та внутрішнього дорослішання жінки проходить насамперед через материнство та служіння Всевишньому. Як навчає нас святий Покон – Віда Прави, всі ми служимо Всевишньому через допомогу, підтримку та добре ставлення до оточуючих.

Материнство – це одне з найвищих служінь, найщиріше і справжнє. Бо неможливо бути матір’ю та не служити своїм дітям. Материнство надихає служити, допомагати, ростити, годувати, любити. Воно вчить бути жінкою, віддавати і вкладатися у своїх дітей, передавати їм силу роду, благословляти, вчити їх зберігати та примножувати блага, які є в роді.

Бути матір’ю – це дар і водночас випробування. Материнство приносить багато радості і водночас виявляє родові сценарії, успадковані нами батьківські переконання та образи, виявляє наші дитячі травми, все те, що було надійно приховано у глибинах безсвідомого багато років.

Для усвідомленої матері перші роки життя малюка – це своєрідний тривалий затвор (ретрит), тотальне служіння, в якому її “Его” розбивається вщент.

Усвідомлене проживання материнства відточує у жінці благородні якості її душі. Це служіння, турбота, ніжність, дбайливе ставлення, терпіння, покірність, чуттєвість, милосердя, доброта, чуйність, уміння слухати, співчувати, підтримувати.

Воно вчить чітко встановлювати межі та правила, дотримуватися своїх переконань, вчить батьків бути гнучкими та приймати своїх дітей, усі їхні почуття, емоції, переживання.

Період материнства — це час глибокої внутрішньої духовної роботи, коли відбувається «допроживання» свого власного дитинства, пошук і зміна деструктивних родових сценаріїв і моделей батьківської поведінки, які калічать психіку дітей.

Це чарівний період для зцілення своєї внутрішньої дитини. Час, коли потрібно дати дитині, яка живе всередині нас все те, що вона з якихось причин не отримала в дитинстві. Турботу, любов, час, увагу чи щось інше, чого ви потребували в дитинстві.

Якщо батьки мають незавершені дитячі потреби, вони не зможуть задовільнити потреби своїх дітей.

Якщо вони мають досвід насильства у дитинстві, вони несвідомо будуть чинити так само зі своїми дітьми, залякувати, несвідомо здійснювати насильство над ними і вважати нормою таку поведінку.

Якщо їх у дитинстві ігнорували – вони будуть поводитися так само зі своїми дітьми. Вони просто передадуть свої травми наступним поколінням. Якщо батьки не можуть переносити сильні емоції дітей, то і дітям у дорослому віці буде з цим складно.

Діти чудові майстри, які сприяють зростанню та розвитку своїх батьків.

Мудрі батьки використовують батьківство як трамплін для власного духовного та особистісного росту, для набуття цілісності та психічного здоров’я.

Ведучи відичний спосіб життя, практикуючи Жива-Яргу, всі ми можемо використовувати цей період усвідомлено: зцілювати, ладувати себе, повертати загублені частинки своєї душі, вчитися витримувати сильні емоції своїх дітей, пізнавати їхній внутрішній світ, цікавитися їхнім життям, прагнути розуміти, чути і задовільняти їхні потреби, уважно і дбайливо ставитися до їхніх почуттів.

Цей період даний нам для того, щоб згадати своє дитинство, легкість та радість, безтурботність та щастя. А також прожити та відпустити біль, образу, безсилля, слабкість, розчарування та інші почуття, які ми не могли якісно прожити у дитинстві.

Використовуйте його, поринайте в темні глибини свого безсвідомого, аби прожити і відпустити ті почуття, які десятиліттями були «під забороною», непомітно отруюючи наше життя.

Загалом відносини дітей і батьків — це велика та важлива тема, яка потребує багато мудрості, усвідомленості та любові.

Існує думка про те, що діти повинні та зобов’язані своїм батькам, адже їх виховували та вирощували в дитинстві. Це не зовсім так, діти перед батьками перебувають у становищі неоплатного боргу, вони нічим не можуть компенсувати їм витрати за їхнє народження та дитинство.

Як навчає нас «Настанова Спаса Мира» Суть 2, у рядку 231:

«Рідний Батько – Вогонь Храму,

Мати – Сімейний Вогонь,

А Волхв – Вогонь Родового Вогнища.

Ця трійця Вогнів – святість,

Найсвятіша за всі святості».

Враховуючи цю святість, єдине, що діти можуть зробити, аби відновити баланс і віддати борг перед своїми батьками та духовним світом (Богом) – це народити та виростити своїх дітей, мінімум трьох. Якщо немає своїх дітей – виростити чужих.

 Так зцілюється карма і відновлюється баланс у родовій системі, так навчають нас Відичні Писання.

Сьогодні багато жінок перебувають у пошуку жіночності, відвідують заходи, що допомагають їм розкрити та проявити жіночі якості, ходять у довгих спідницях, відвідують жіночі кола, семінари присвячені розкриттю жіночих якостей, тощо.

Насправді материнство — це те, що вони підсвідомо шукають на семінарах жіночності. Сфера материнства була з якихось причин втрачена в їхньому житті, і тому відбулися порушення у бік чоловічої, грубої поведінки та способу життя, заснованого на суперництві.

Жіночність розкривається не лише на семінарах, вона приходить за допомогою усвідомленого материнства. Жінкам потрібні діти не менше, ніж вони потрібні дітям. Ми з дітьми потрібні один одному для зростання та розвитку наших душ, для набуття цілісності.

Якщо материнська енергія розкрилася, то не важливо, у що жінка одягнена, у спідницю чи брюки, вона випромінюватиме жіночу енергію та виглядатиме привабливо.

Раніше багатодітні сім’ї були нормою, матерів шанували, цінували та поважали. З точки зору Традиції – немовля приходить не просто у сім’ю, а в рід. Тобто не до мами з татом, а в  родову систему, стає частиною роду. Дитина приходить до всіх, хто є у роді, до братів і сестер, дідусів, бабусь та інших родичів. Те ж стосується духовного роду (ланцюга наступності).

Виховання дитини – завдання для всіх її рідних, особливо дідусів та бабусь, які є старшими в роді, передають мудрість та знання своїм нащадкам, діляться з ними життєвим досвідом. Це особливо цінні рідні у житті кожної дитини.

Передача знань часто відбувається через покоління. Онуки багато в чому переймають досвід дідусів, бабусь, їхню справу та спосіб життя.

На жаль, з втратою традиції, у цій сфері нашого життя відбулися великі зміни, материнство втратило цінність, і сьогодні багатодітна мати виглядає скоріше як виняток, ніж норма.

Раніше жінки ніколи не виховували дітей поодинці, їм завжди допомагали інші жінки та члени сім’ї. Про вагітних та годуючих трепетно ​​дбали, бо вони приносять потомство, зміцнюють рід, виконують найважливішу «місію». Адже наші діти – це продовження нас та нашого життя.

З погляду відичного способу життя – жінка ніколи не повинна залишатися сама, це погано для її здоров’я. Вона завжди має бути під захистом – чоловіка, батька чи дорослого сина.

У нашому сьогоднішньому суспільстві багато ролей сплутані, цінності втрачені, тому людям буває складно зрозуміти та усвідомити істинні цінності, через їх власні спотворення та затьмарену свідомість.

Якщо людина хоче змінюватися, любить виховувати та ростити себе, вона використовує будь-який досвід у своєму житті – як можливість для зростання та саморозвитку. А материнство – та велика і всеохоплююча сфера жіночого життя, яка виступає самою суттю жінки, прямий прояв її божественної суті, дарованої Ладою Богородицею.

Цей період і сфера життя є найціннішою, найнеобхіднішою і найсвятішою для кожної жінки. Материнство несе в собі глибокий божественний зміст, бо в ньому кожна жінка стає подібною до Великої Матері Лади.

 Тому духовний шлях жінки завжди тісно пов’язаний із сім’єю та материнством, фізичним та духовним. Це і є головною жіночою духовною практикою.

м. Ясна-Лада-Ладомира (Куровська).

Запрошуємо Вас на навчання:

Слов’янська Відична Духовна Академія «ПРАВ»

Запрошуємо на навчання в Слов’янську Відичну Духовну Академію “ПРАВ”. 4 роки ОНЛАЙН навчання за спеціальностями: Відичний психолог, духовний цілитель, викладач Живи та Жива-Ярги… Читати далі…