Майя – вічна гра у реальність

Від необізнаних людей часто доводиться чути судження про те, що світ жорстокий, люди грубі й навколо багато зла.  Від цього у них виникає відчуття “безвиході та безглуздості”.

Щоб прояснити це питання, давайте усвідомимо, що з цього приводу говорять карби Покону Роду Всевишнього та розглянемо все по порядку.

У Карбі відання Білобога та Чорнобога сказано:

 “Чорнобог з Білобогом перуняться, у Сварзі єднаючись, тим світ удержаний є.  Вони суть одного і немає одного без другого”.

Тобто ми живемо у подвійному світі, світі, що складається з двох початків.  Біле-чорне, чоловік-жінка, верх-низ — так влаштовано весь Всесвіт.

Тому у нашому Всесвіті, у світі існує два протилежні початки, які підтримують один одного і одночасно заперечують, що борються один з одним.  Це фундаментальний закон всесвіту, без якого буття не може існувати. 

Ці протилежності є у Всесвіті разом, надаючи один одному силу.  Щоб жила одна, їй просто потрібно спиратися на іншу. Таким чином, одна протилежність існує тому, що існує інша. Подібно до того, як одна сторона медалі існує тільки тому, що існує інша.

Вони абсолютно єдині і становлять одне ціле. Можна сказати, що між ними існує… кохання. Будучи абсолютно протилежними, вони постійно ведуть між собою боротьбу, щоб послабити один одного.

Внаслідок цього один з початків на деякий час бере гору над іншим.  Протилежності рівні за силою, тому відстань розмаху праворуч дорівнює довжині ліворуч.

У КОЖНОМУ ЯВИЩІ З ПОЧАТКУ ЗАКЛАДЕНА ЙОГО ПРОТИЛЕЖНІСТЬ. ТОМУ КОЖНЕ ЯВИЩЕ НАМАЄТЬСЯ ПЕРЕТВОРИТИСЯ У СВОЮ ПРОТИЛЕЖНІСТЬ З ТИМ БІЛЬШОЮ СИЛОЮ, ЧИМ РІЗКІШЕ У НІМ ПРОЯВЛЕНІ ПРОТИЛЕЖНІ ЯКОСТІ.

Вся світобудова існує і розвивається завдяки єдності та боротьбі протилежностей, любові та розділеності.  Тому безглуздо думати, що коли небудь однієї з протилежностей (добра-зла, керівників-підлеглих, верха-низа) не буде.

Чим більше ми прагнемо чогось – тим швидше ми отримуємо… протилежне!  Щоб усвідомити цей та всі інші вселенські закони буття (закони Прави), ми й приходимо (народжуємось) у цей світ.

Перебуваючи тут, кожна душа включається до цієї гри життя (майю, ілюзію), “сценарій”,  який їй слід пропрацювати.  Одна опрацьовує урок протилежностей “любов-ненависть”, інша – “управління-підпорядкування”, третя – “багатство-бідність”, “самотність-родина” і т.д.

Коли ми сприймаємо матеріальний світ як незаперечну дійсність і не розуміємо закону єдності, нам буває дуже боляче та неприємно.  Але насправді – це триває лише доти, доки ми не станемо більш усвідомленими.

Все внутрішнє проявляється зовнішнім, все зовнішнє має своє коріння у внутрішньому: думках, образах, бажаннях. Таким чином, все, що ми бачимо перед собою, завжди несе в прихованому вигляді свою протилежність.

Наше внутрішнє сприйняття обов’язково проявляється разом із зовнішнім проявом фізичного світу.  Внаслідок цього нашому негативу всередині відповідає негатив зовні, а негатив зовні породжує внутрішнє негативне ставлення – коло замкнулося.

Ми самі матеріалізуємо навколишній світ (творимо свій Родосвіт) і, не розуміючи цього, страждаємо від його недосконалості.  Таким чином, чим довше ми перебуватимемо в пристрасті (сприйнятті світу через боротьбу) і накопичуватимемо негативні образи – тим більше страждатимемо.

Коли ж людина знаходить у собі мудрість піднятися у своєму розумінні світу до доброти (недвійності), вона стає щасливою і досягає всього, чого хоче.  Оскільки саме тоді ми з’єднуємося з Богом, Вічним Першоджерелом, який позбавлений будь-якої подвійності.

У своєму неусвідомленому житті ми маємо схильність навішувати «ярлики» і ототожнювати себе з якоюсь стороною буття, тим самим вирощуючи її протилежність (причину страждання).  Тільки подолавши цю свою внутрішню схильність, ми стаємо вільними (Просвітлення).

Святий Покон у карбі відання Чорнобога та Білобога вчить: щоб вийти з колороду (колеса перероджень та майї), необхідно спочатку пізнати: що таке добро та зло.

 Потім треба піднятися з них, знявши всі оцінки, всяку різницю між “погано” і “добре”, увійшовши у стан “єдності” — стан “Покона” (спокою, не двоїстості).

Розглядаючи нашу людську цивілізацію, слід зрозуміти, що крізь біль та страждання насправді вона йде до Щастя, Гармонії та Благості.  Те саме можна сказати про кожну людину, якій зараз боляче, і вона страждає…

БУДЬ-ЯКЕ ЯВЛЕННЯ, ЗАВЕРШУЄТЬСЯ, ПЕРЕХОДИТЬ У СВОЮ ПРОТИЛЕЖНІСТЬ.  ЗМИРИЛИСЯ З ЧИМОСЬ, ПРИЙНЯЛИ ЩОСЬ — МИ ПЕРЕХОДИМО У ПРОТИЛЕЖНИЙ СТАН.

МИ ЗАВЖДИ ОТРИМУЄМО НЕОБХІДНЕ, КОЛИ ПЕРЕСТАЄМО ЦЬОГО СИЛЬНО БАЖАТИ.  ПЕРЕСТАВШИ НАДАВАТИ ВИКЛЮЧНУ ВАЖЛИВІСТЬ І СТВОРЮВАТИ  ЗАЙВУ НАПРУГУ ПРОСТОРУ — МИ ЗАВЖДИ ДОСЯГАЄМО БАЖАНОГО.

Якщо ми зацікавлені в тому, щоб світ навколо нас змінився, слід змінити себе: увійти в стан доброти, замінити негативні думки на позитивні, спокійно (без зайвої ейфорії) пам’ятати образ потрібного щастя… І тоді, відповідно до всіх 

Божественних Законів,  цей образ реалізується.  Навіть якщо це трапиться тільки для вас (у кожної душі своє коло творіння), це буде частиною загального творіння, що існує на даний момент ряду подій (варіанту реальності).

о.  Вогнь-Сварг-Володимир (Куровський).