Сьогодні зібрано сотні й тисячі наукових фактів. Вони ясно свідчать про те, що саме тут, після льодовикового періоду та потопу, почалося розселення аріїв (предків слов’ян). Ця територія охоплює Північне Причорномор’я та Подніпров’я — сучасну Україну та частково Росію.
Археологічні розкопки Мізинської культури (11 тисяч років) підтверджують наявність тут осілого способу життя. І вже 7 тисяч років тому на цій території існувала найдавніша відична держава світу — Аратта (Оріяна, Рахма-варта).
Саме вона була ядром всесвітньо відомої культури Кукутень-Трипілля (території Румунії, Молдови, України, Росії). Керували цією державою волхви-рахмани (брахмани) — збирачі та хранителі первісної відичної мудрості.
НАУКОВІ ФАКТИ
«Предки арійців жили в Подніпров’ї… Є всі підстави вважати, що «Рігведа» зародилася на берегах Дніпра. У літописах згадується слово “останці”. Це ті, хто залишився жити (на берегах Дніпра), хоч племена вирушили до Індії. Мій заклик до українців: займіться вивченням санскриту (яким написана індоарійська «Рігведа»), за мовними ознаками знайдіть серед своїх племен «останців» і відновіть зв’язок часів…»
Б. Рибаков, академік. Цитата з передмови до книги М. Кікешева «Заклик до слов’ян».
У 50-ті роки XX століття болгарський мовознавець В. Георгієв звузив коло прабатьківщини аріїв до пониззя Дніпра. Це підтвердила серія статей російського мовознавця А.Н. Трубачова «Indoarica в Північному Причорномор’ї» (1975-1981), які у 1999р. були опубліковані окремою книгою.
Артур Кемп у книзі «Біла раса: марш титанів», Дж. Гінкс та Л. Вуллі у книзі «Історія створення культури та прояв науки». Георг Біббі у книзі «Чотири тисячі років тому» подають карти розселення білої раси (аріїв з Наддніпрянщини по всій Євразії.
«Віди — найдавніша пам’ятка людського розуму, якою володіє людство… Арії принесли з собою певні поняття та вірування, які вони продовжували розвивати в Індії. У Відах обожнюється чарівна природа країни аріїв»
С.Радгакрішнан, президент Індії, історик.
«У Відах немає згадки про: банани, оливки, пальми, пустелі, мавп, верблюдів, жирафів, а є згадки про: ос, лосів, рисів, оленів, ведмедів, вовків, бджіл. Тобто, про весь той світ, який належить простору на захід від Уралу і на північ від Чорного моря»,
Крег Кларк, Стюарт Піґґот, англійські дослідники Від.
«Арійська група походить з широких просторів Дунаю, Дніпра та Дону»,
Джавахарлал Неру, прем’єр-міністр Індії.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
«Науковці тепер вважають Україну найбільш правдоподібною батьківщиною індо-європейців»,
Герберт Дж. Мюллер, історик. Цитата з книги «Воля у стародавньому світі».
«Арії вийшли з території України», Джан Бовлє, історик.
Цитата з книги «Людина у віках».
«Материнською землею індоєвропейських народів – є простори на північ від Чорного моря»,
Р. Гіршмен, археолог, історик, професор Сорбонни. Цитата з книги “Іран”.
«Україна, більше ніж інші країни Європи та Азії, може претендувати бути землею аріїв», М.Маюмдар, віце-президент Декка університету (Індія), один із найвидатніших дослідників стародавнього Світу.
Цитата з книги «Історія та культура індійського народу».
«Я бачив пам’ятники аріїв та козаків у Кременчузі, а також у Переяславі… Можу сказати тепер: Україна – є прабатьківщиною аріїв».
Арвінд Аллок, директор Інституту охорони національних пам’яток Індії.
«У степах Східної Європи і зародилася понад 5000 років тому індоєвропейська мова, її діалекти роз’єдналися мовами, які поширили багато народів Світу»,
А.Діамонт, мовознавець. Цитата з книги «Історія та оригінальність мови».
«Займаючись довгий час порівнянням арійських мов, я дійшов висновку, що українська мова не лише старша за всі слов’янські, у тому числі не виключаючи так званої старослов’янської, а й санскриту, грецької, латини та інших арійських мов»,
Михайло Красуцький, мовознавець. Цитата з книги «Стародавність української мови».
«Санскритська мова має європейське походження. В Азії вона поширилась, тому що в Індію задовго до народження Христа прибули арії з України», Р. Латгем, дослідник санскриту.
Цитата з книги «Етнологія Європи».
НАСТУПНІСТЬ СЛОВ’ЯНОАРІЙСЬКОГО ВІДИЗМУ
Отже, місце зародження білої раси та безпосередньо аріїв – знайдено. Це Східноєвропейська чи Руська рівнина і безпосередньо Північне Причорномор’я. Відразу зазначимо, таких свідчень ще сотні й тисячі. Вдумливий шукач із чистим серцем і прагненням до Істини, легко знайде їх.
Таким чином, встановлено історичну спадкоємність і право слов’ян на свої особливі відичні тлумачення, терміни та поняття. Хоча по можливості ми постараємося подавати терміни у слов’янському розумінні та дублювати санскритом, де це можливо.
Я, волхв Огнь-Сварг-Володимир (Куровський), маючи честь належати до тих родів, які берегли Споконвічну Відичну культуру. І пронесли її через усі історичні епохи до сьогодні, нині свідчу від імені Ланцюгу Учнівської Наступності «Радення Сварожого Родового Вогнища».
ВІДИЧНИЙ СВІТОГЛЯД
Як могутній розлогий дуб, розростається своїми гілками, так і Відичний Світогляд простягає свої гілки на всі боки, живиться від багатьох коренів, сіє жолуді і росте безліччю паростків. Так Древо Рода – єдиної і багатопроявної Відичної Традиції Аріїв – шириться по всьому світу.
Святий Покон, Вічний Закон, Вічна Віра, або Санатана Дхарма, відомі нині як Відична Традиція — це Всесвітній Світогляд. Сімейство релігій, Духовних напрямків, шкіл і систем саморозвитку так чи інакше визнають авторитет Від.
У тому чи іншому вигляді цього Відичного Світогляду дотримується понад два мільярди людей на Землі. Вони можуть мати різні самоназви — відисти, арії, індуїсти, буддисти, слов’яни, старовіри.. Різні Імена та тлумачення Всевишнього Бога та його проявів (Богів і Богинь). Різноманітні лінії Вчителів (гуру, волхвів), релігійних лідерів, священних книг, чернечих орденів , Духовних центрів та десятки тисяч храмів.
Історично витікаючи з одного джерела, сьогодні у них у всіх, через особливості клімату, менталітету. Чимось відрізняються розуміння Світу, філософія, традиції навчання, підходи до життя, мистецтво та архітектура. Тож кожен напрямок може сприйматися як цілісна та незалежна релігія.
ВИТОКОВА ВІДИЧНА ТРАДИЦІЯ
У той же час, у всіх Відистів – одні Корінь і Суть, проявлені в загальній спадщині культури і вірувань Аріїв. Це поняття про Єдине і Багатопроявне всепроникаюче Божество, Багатоликі Божества, дхарма, карма, реінкарнація. Святі Таїнства, Храмове богослужіння, традиція Духовних відносин учительства і наставництва (гуру-шиш’я). І Віди – як первинне або вторинне описування законів.
Сьогодні Відичний Світогляд у різних своїх формах найбільше збережено в Індії, Непалі, Бангладеші, Шрі-Ланці, Пакистані, Індонезії. На Слов’янських землях (Росія, Білорусія) і, безпосередньо, в Україні. При цьому він продовжує активно розвиватися та поширюватися у всьому Світі.
Більше того, у Духовних оповідях Відичної Традиції прийнято вважати, що вона є Споконвічною у своїй Суті. І що в найдавніші часи абсолютно всі люди на Землі належали до неї. Але в міру прояву Ночі Сварога, люди стали більш матеріально сприймати Світ. Почали втрачати з нею зв’язок і відійшли від неї в результаті огрубіння своїх Душ. Щоб повернуться до неї, коли знову настане Ранок Сварожий – в їхній Душі або в цілому на планеті.
СЛОВ’ЯНОАРІЙСЬКИЙ ВІДИЗМ – ВІРА ПРЕДКІВ
Предвічний, Єдиний і Багатопроявний, Безіменний і Багатоіменний Бог наділив кожен народ особливим призначенням. Тому кожен рід творить свою особливу Віру, Звичай і Культуру і пізнає через них Світ. Вона є Духовною основою і втіленням його Вищого Покликання.
У той же час, будь-яка Віра, Звичай, Культура і Традиція, будується на розумінні (Віданні) законів Світотворення. Саме це Відання, як внутрішня суть, об’єднує всі напрямки розуміння Всевишнього Бога. Бо Всевишній є втіленням Вищої Істини та основою всього буття та його законів.
Споконвічний Світогляд, будучи проявом Душі Роду Всебога, існує в народі вічно і незмінно. Змінюватися можуть лише його зовнішні форми – особливості та назви обрядів, тлумачення Богів і вірознавчих понять, самосвідомість її носіїв. Але внутрішня суть залишається недоторканною.
Для того, щоб вона була змінена, необхідні сотні тисяч років. Протягом яких відбувається перетворення Духа певного народу. Тоді весь народ завдяки своїм земним діянням піднімається або опускається на певний, створений Всевишнім, рівень сходоверші (ієрархії). І отримує інше покликання, а значить і розуміння Всебога.
ВІДИЗМ – ВИЩЕ БОЖЕСТВЕННЕ ЗНАННЯ
Споконвіку ми, жителі Аррати (Рахма-Варти), Скіфії, Святої Русі, а саме Арії-Слов’яни-Руси, наділені своїм Початковим Родовим Звичаєм (Традицією) – Відизмом.
Відання (Відизм) як володіння Вищим Божественним Знанням – дано нам через володіння Поконом Рода Всевишнього (Законами Світобудови). І живий родинний зв’язок із Всебогом та його проявами – Богами та Богинями.
Жити відповідно до Відичного Знання, нести його всім людям як Культуру та Світогляд — це наше святе Призначення від Рода Всебога на всі часи.
Надалі, Покон, як Початкову Віду (Віду Прави), наші Предки арії рознесли Світом. Це була наша Велика Сила та Таємниця, тому рахмани берегли його як найвищий Скарб.
Святий Покон традиційно передавався усно. Але для того, щоб було простіше навчати людей, наші Предки арії, мігрувавши до Індії, почали записувати його трактування. Так з’явилися окремі тлумачення положень Покона – Віди (Ріг, Яджур Сама, Атхарва) та Відичні Писання. Ними являються: Упанішади та Араньяки, Самхіти, Агами тощо.
Рігвіда – ректи, говорити, вимовляти вголос, мовити. Тобто, Віда (знання) – славослів’я (гімни), промови (проповіді) для вимови на Богослужіннях.
Яджурвіда – джурити (служити), джура – слуга, журитися – засмучується, говорити скорботні слова. Тобто це Віда (знання) – жертовних слів та славослів’я, під час жертовного служіння.
Самавіда – від слова саман – змішувати, загортати, “загортання в музику”, в звучання. Це Віда (знання) про те, як слова «загортати» у мелодії, знання про мелодії.
Атхарававіда – відання від хвороби. Тобто Віда (знання) – замовляння і заклинання Богів для протидії хворобі.
Ось тут потрібно зупинитися і ще раз чітко усвідомити, що є суть — Кон (Закон), Принцип, Формула. А є його тлумачення, опис, розуміння, знання цього, те, що називається — Віданням (Відизмом).
ВІРА-ВІДА – БОЖЕСТВЕННИЙ КОН
Наша Віра – це Віда, Кон-Покон, знання суті – про сутність Всевишнього Бога, Божественних Сил, Всесвіту, Душі, Суспільства та законів, за якими все розвивається. Ці знання дозволяють удосконалювати Душу і тіло кожної людини. Даючи їй Душевну рівновагу, Радість та Щастя, розуміння себе та Світу.
Як би потім ці Знання не записувалися, тлумачилися чи переказувалися – є первинна суть, а вже потім – зовнішній прояв і опис.
Будучи єдиними своїм Духом і Душею з Родом Всевишнім – Покон, Віди та Повіди – це основна основа наших Душ. Слов’яноарійський Ведизм і Душа нашого роду єдині. Всевишній і наші Боги, як енергії, живуть у нас, а ми – в них.
Сьогодні аріїв, прийнято називати – слов’янами, тому наш Початковий Арійський Відизм, можна називати та сприймати як Слов’янський Відизм, чи спрощено – Слов’янство. Але у своїй суті це одне й теж.
РОЗВИТОК СЛОВ’ЯНОАРІЙСЬКОГО ВІДИЗМУ
Будучи природним у своїй основі, Слов’янський Відичний Звичай (Слов’янський Відизм, Славлення Прави, Відичне Православ’я) на Слов’янських землях розвивається по коловороту (спіралі). Включаючи часи високого розвитку та занепаду. Подібно до того, як на Купалу (Літній Сонцекрес) Сонце знаходиться в найвищій точці. А на Коляду (Зимовий Сонцекрес) – у найнижчій.
Після нижньої точки Слов’яноарійська Традиція (Відичне Православ’я) разом із поглибленням самосвідомості переходить у нову, вищу якість. І проявляється у ще більшій силі, знаннях та вміннях. Які ми отримуємо від Рода Всевишнього та його проявів – Рідних Богів і Богинь.
Ідея смерті та відродження (відродження в новій, вищій якості) Бога, Природи, Людини, Звичаю – є основою всіх відичних людей (відистів). Незалежно від місця їх проживання, народження чи національної приналежності.
Це коло вічного відродження ми можемо бачити на прикладі Сонця-Дажбога. Він «народжується» як Божич 22-23 грудня (за Григоріанським Календарем) та «помирає» як Сивий Яр 21-22 грудня (за Григоріанським Календарем).
Так само і Священний Звичай Віри-Віди славлення Прави (Відизм, Відичне Православ’я) живе вічно, символічно «помираючи» (стаючи неявним). І народжуючись оновленим на новому рівні розвитку людства.
ВІЧНІСТЬ ДУХОВНОЇ ТРАДИЦІЇ СЛОВ’ЯНОАРІЇВ
Ми є Діти Сонця – Онуки Дажбожі!
Початок нашому Слов’яноарійському Звичаю (Традиції), Слов’янству – Відичному Православ’ю, Слов’янській Вірі, Рідній Православній Вірі, хоч би як його називали протягом століть, було покладено на Небесах самим Родом Всевишнім, одвічним всеосяжним Богом.
Всебог дарував нам Святий Покон – джерело всякої Віди і Повіди через Сварога і Ладу. Вони благословили ним Сур’ю-Дажбога. А той свого сина – першолюдину Мира-Ману, який дав його людям.
Для того, щоб Покон жив вічно у наших Серцях, Род Всебог посилає до нас свої прояви – Рідних Богів і Богинь. Які втілюються через Спасів (аватарів) та Вчителів (волхвів).
Тому наша Віра не може бути зруйнована, перервана чи якось реформована. Віра-Віда, Священний Арійський Звичай – поняття одвічне і Божественне. Пряме послання Всевишнього – яке не вписується в межі тілесного Світу та повсякденного розуміння. Це пряма дорога на Небеса, до найвищої досконалості, до Бога.
ПЕРЕРОДЖЕННЯ ВІДИЧНОГО ЗВИЧАЮ
Людина – це сутність, яка лише йде до досконалості, тому її мислення схильне догматизуватися і закостенівати. Протягом свого розвитку вона схильна накопичувати «зовнішні прояви» Віри-Віди. Втрачаючи її внутрішню Священну Суть та розуміння Прави (Світу Богів, Закону Божого) – справжнього зв’язку з Всевишнім.
Тому іноді відбувається очищення-переродження Відичного звичаю і Духу його носіїв. Протягом Життя однієї людини подібні переходи відбуваються в обрядах Вікових та Варнових Посвят. А в Житті народу – у періодичних змінах суспільної свідомості. Під час яких Священна Віра — Звичай Відання Прави розвивається, і після цього занепадає. Перероджується і знову відновлюється у своїй Всесвітній могутності.
Ці багатотисячолітні кола в Слов’янській Традиції тлумачаться як Великі Дні. Вони мають Ранок, Полудень, Вечір і Ніч Сварога. У несприятливу пору, Ніч Богів, розуміння (відання) Прави зводиться до найменшого. Але пряма священна наступність Віри-Віди ніколи не втрачається.
Завдяки ланцюгу учнівської наступності«Радення Сварожого Родового Вогнища»та спадковій передачі з роду в рід Священного Дару Відання, Слов’янський Відизм, Відичне Слов’янство – Відичне Православ’я Святої Русі та Покон Рода Всевишнього живе вічно. І житиме доти, доки живе рід, доки буде на те воля Роду Всебога.
Сьогодні ми живемо в той час, коли відкривається можливість творення Ранку Сварожого, у Душах і Життях праведних. Тому Слов’янство – Слов’янський Відизм – необхідний всім мислячим людям. Комусь як Культура Знань і Праведності, а комусь – як Світогляд (Віра-Віда).
Завдяки цьому зараз Слов’яноарійський Відизм (Відичне Православ’я) знаходиться на шляху швидкого підйому. Відновлення свого родового і загальносвітового значення.
ЩО ГОВОРИТЬ ПОКОН, ВІДИ ТА ПОВІДИ
Святий Покон у Карбі відання Покону говорить:
«Ви – Онуки Дажбожі, Сини Сонця, діти Велеса та Перуна, Богів Рідних нащадки. Наше знання Роду Всебога, Святого Покону та Славлення Прави принесли на землю Всевеликі Предки Святі – Боги Прави. Це з волі Рода Всевишнього зійшли із сварги Всесвіту Батько Сварог і Лада-Матінка і великою милістю своєю Землю-Макошу благословили».
Святий Покон. Карб відання Віри Істинної:
«Якщо прийшла ваша Душа у певний рід, то це означає, що у втіленні найкраще твій шлях проходитиме разом саме з цим родом. Саме ця споріднена Віра тобі призначена і є тобі Істинною, а не привнесена, чужа чи насаджена. Тому свого тримайся, а чужому вже потім, як допоміжному, навчайся.
Тисячі шляхів, які до Всебога ведуть, мають лише один напрямок, що в пізнанні Древа Роду полягає, бо пізнання те дає прозріння Духовне і знання Божественності Світу навколишнього, яке і є Рід Всевишній».
Яджурвіда:
«У Ньому немає ні дії, ні органу дії. Ніхто не дорівнює Йому і не вищий за Нього. Його вища сила проявлена у численних формах. Його природі властиві дії Його сили та мудрості».
ЄДНІСТЬ ТА МНОЖИННІСТЬ ВСЕВИШНЬОГО
Розвиваючи людство, Всебог приходить до кожного народу, у тому прояві та назві, яку цей народ здатний усвідомити зараз. Осягаючи Всевишнього Прародителя, залежно від рівня свого розвитку, люди називають Його різними іменами і шанують різні його прояви.
Одні народи поклоняються багатьом Богам, не знаючи їхньої єдності; ще більше вірять у одного Бога, заперечуючи різноманітність Буття. Говорячи про те саме, люди часто не розуміють Єдність Суті, а звертають увагу лише на зовнішні ознаки.
Ми, Арії-Слов’яни-Руси, отримали своє знання і розуміння Всебога від Мира-Ману, а він від Сур’ї-Дажбога, а Дажбог від Сварога і Лади, які з волі Рода Всевишнього принесли нам відання Споконвічної Істини через Святий Покон, який є початком всіх Від, Повід і всього Відичного знання Світу.
Розуміючи Єдність і Багатопроявність, Суть і зовнішній Прояв, від початку Славимо і Шануємо Всевишнього під ім’ям – Род.
Род, родич, родина, народ, врода, Природа і т.д. У цьому проявляється глибинна мудрість, сила та перевага нашого розуміння Бога.
Таке всеосяжне розуміння Вседержителя дозволяє людям повніше пізнавати святість Його Суті і завжди знаходити вірний шлях до кращого Життя.
Арії розповсюдили ім’я Рода по Світу, і згодом Він став відомий під різними іменами та епітетами, а часто і через свої прояви: Рудра, Брахма, Вішну, Шива, Праджапаті (Праотець), Ахура-Мазда (Всевищий господар), Одін, Зевс , Енліль і т.і.
Тому, у Відичному Слов’янстві (Відичному Православ’ї, Слов’янському Відизмі), ми приймаємо різні зовнішні тлумачення єдиної Суті.
Визнаючи Святий Покон основою, ми визнаємо Віди, збережені в Індії, і всі Відичні Писання, залишені після себе нашими Предками, та їх подальші тлумачення. Розуміючи суть, ми не прив’язуємося до форми та подачі.
ТВОРЕННЯ ЖИТТЯ В ЛЮБОВІ ТА СПРАВЕДЛИВОСТІ
Ми, відичні слов’яни, віримо і знаємо, що Род Всевишній – основа Прави, Єдиний і Багатопроявний Бог, який існує Сам у Собі, і ніщо інше не може існувати поряд з ним, а лише в ньому.
Як океан проявляється у кожній крапельці води, так Породитель всього видимого і невидимого, Род Всевишній, проявляється у всіх своїх частинах, проявах та ликах – Божествах, Духах, Людях.
Кожний прояв Вседержителя виконує у Ньому своє призначення і має свою мету.
Пізнаючи закони Прави, взаємодіючи з Родом Всевишнім та його проявами (Рідними Богами), відичні слов’яни навчаються бути Творцями Свого Життя, Життя свого роду та Світу. Так ми творимо Всесвіт (Сваргу), виконуючи волю Всевишнього.
Род існує, завдяки поєднанню всього видимого і невидимого через Любов і Справедливість, бо немає Святості вище, ніж Любов і Справедливість. Навіть недосконала людська Любов поєднує різні особистості в одну істоту (наприклад, подружжя, родичів, друзів, рід), а Справедливість – підтримує в них лад.
Світла Божа Любов — всеосяжна та безмірна. Завдяки їй, різні і, навіть, протилежні лики Рідних Богів складають суть Єдиного Бога Рода, що має неподільне Єство і живе єдиним Життям.
Божа Справедливість проявляється тим, що кожна істота в Ньому має своє місце та можливість досягти найвищого Буття, виконуючи свій обов’язок та призначення. Будь-яке єднання і творення Світла і Любові є Святістю, тому наша Віра Свята.
ЩО ГОВОРИТЬ ПОКОН, ВІДИ ТА ПОВІДИ
Святий Покон, у Карбі відання Білобога та Чорнобога говорить:
«Всевишній Род – єдиний і багатопроявний Всебог – у Вічності перебуває, завдяки тому, що має в собі єдність, яка проявляє себе як Любов і Життя, та прагнення об’єднуватися; і як розмаїття та прагнення бути окремим, самобутнім, своє місце та час у Світі займаючи. Род Всебог між цими протилежностями творить рівновагу, щоб Світ вічністю зміцнювався».
Настанова Спаса Мира. Суть 1, рядки 11-13:
«Род Всевишній, який причина всього, Невидимий, що вічно створює все, суще і не суще, виник як Першорушій, який у явному Світі славний під ім’ям Сварога і прославляється вічно.
Сварог-Владика, проживши у Яйці Зародження рік творення і проявлення Сам собою, силою думки своєї розділив те Яйце надвоє, ставши Сварогом і Ладою. Від цих двох проявилися Небо і Земля. між ними — Буття, вісім сторін Світу і океан Вічності».
Яджурвіда:
«Він – джерело і причина Богів, Бог всього, Рудра, Всемогутній Мудрець, який у давнину породив Золотий Зародок, нехай Він наділить нас чистотою свідомості!»
РОД ВСЕВИШНІЙ – ВЕЛИКИЙ РОДИТЕЛЬ
Він Великий Батько, який породжує все, що існує і не існує. Тому ім’я його – Род Всевишній. «Все Родом об’єднано і в Роді перебуває, Боги прийшли з Роду і Родом утримані є, а люди – це рід Божий в Яві. Тому живіть родами, славлячи Праотців» – говорить Карб відання Світотворення Покону Рода Всевишнього.
Маючи в собі видиме і невидиме, суще і не суще, Род Всебог існує у протилежних проявах. Є час, коли переважає Його тілесний прояв (Сварга), розширюючись у Його ж безтілесному прояві (Диві). А є час, коли небуття стискає тілесний Світ у споконвічний і незнищенний зародок всього живого – святий камінь-Алатир (Алтар, Око Рода).
У якому б стані Род Всевишній не перебував, Він ні більше, ні менше не стає. Ці два види Життя є рівнозначними, разом вони становлять єдину основу всього. Тому все живе і неживе, створене і народжене може перебувати лише в Єдиному і Множинному Богові. Тому найвищою метою та потребою всього живого та людини є пізнання Бога та єдність з ним.
Род Всевишній є першоосновою та джерелом всього. Він дає Життя всьому сущому на трьох рівнях буття. У Великому Триглаві Світів: Прави, Яви та Нави. Права – це найвищий Світ Богів. Ява – серединний Світ людей. Нава – нижній Світ першопочатків, а також, темних сутностей і Душ померлих.
Тих, що обтяжені кривдами, і не можуть піднятися на рівень Лук Сварожих, а перебувають у Наві. Чекаючи наступного втілення, щоб мати можливість до вдосконалення. Род Всевишній, як Бог Богів, проявляючись, породжує Сваргу – Всесвіт.
ПІЗНАННЯ ВСЕБОГА
Род Всевишній проявляє себе у споконвічному народженні Богів. Втілюючись у своїх дітях-проявах – Сварогові, Ладі та їх нащадках. Через свої прояви Єдиний і Багатопроявний, Безіменний і Багатоназивний – Род Всебог проявляє Свою Суть на різних рівнях Буття. І тому нижній рівень – Род земний (Світ Людей), середній рівень – Род Небесний (Світ Богів). І всі вони знаходяться у Всевишньому Роді як у середині писанки-яйця.
Род Всевишній – являє собою абсолютну досконалість, він ні в чому не має потреби. Всевишній Род має все, Він – повнота всіх якостей. Кожна Його якість, сила чи прояв — втілена в одному з Рідних Богів чи Богинь і є абсолютною і досконалою. А всі разом Рідні Боги та Богині, поєднуючись, у повній злагодженості творять Найвищу Досконалість. У цьому полягає повнота Єдності та Множинності Бога Рода.
Святі люди, які в своєму Серці мали можливість переживати найвищу близькість з Богом, одноголосно стверджують, що Бог простий і надскладний водночас.
Простота Всебога не означає відсутності в ньому багатства чи безлічі властивостей. Наш Світ дає нам приклади єднання протилежностей – єдності у множині, простоти та багатства фарб.
Так, у хорошому музичному творі є багатство звуків та їх поєднань. А все-таки він сприймається як єдине і просте ціле. І чим більше ми відчуваємо цю єдність і простоту, тим охочіше ми називаємо її геніальною і навіть Божественною. І в цьому ми не помиляємось, оскільки саме Всебог, нескінченно багатогранний і складний у своїх ликах та проявах – Рідних Богах і Богинях, але завжди єдиний та простий.
Тому його можна пізнавати як через однину, досконалу якість Природи (породження Роду). Так і через безліч Його досконалих якостей. Глибинно відаючи сутність Буття, йдучи до Бога, ми, відичні слов’яни (арії, відисти), злагоджено розвиваємо всю різноманітність досконалості трьох головних проявів людини – Духа, Душі та Тіла.
ЩО ГОВОРИТЬ ПОКОН, ВІДИ ТА ПОВІДИ
Святий Покон у Карбі відання Світотворення говорить:
“Род Трисвітлий Вседержитель єдиним і нескінченним початком є, який Дивом, Світлом і Родом-Рожаничем у Вічності перебуває, буянням чи спокоєм себе проявляючи. Тому Род Всебог – початок всіх початків і кінець усіх кінців. Він єдиний і ніколи єдність його ні зменшитися, ні збільшитися не може. Род перебуває сам у собі, і ніхто інший не може перебувати поруч із ним, а лише в ньому, тому що живе він не силою Духу чи Душі, бо сам він є Дух усіх Духів і Душа всіх Душ!”
Святий Покон у Карбі сутності Покона:
«Родом Всевишнім заповідано, що йому служачи, станемо ми Богами в Праві, тому і послав Він Сварога і Ладу на Землю-Матінку, щоб через Світло Рода Синів та Дочок Сонця зародити. З того часу Покон Рода Всевишнього Відогнем у Душах русинів горить, щоб ми найбільшу Святість його та Істинний Шлях відали, жили за Правою та інших навчали, хто потребує того, як вчителі Віди будучи».
Яджурвіда:
«Того, Хто без початку і без кінця, Творця всього, що має багато форм, Того, хто обіймає Всесвіт, — знаючи Того Бога, людина звільняється від усіх кайданів».
СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ РОДА ВСЕБОГА
Бог Род – все і у всьому, і немає нікого поруч, а тільки у ньому. Він — найвища Істота і найвище Буття (Абсолютна Реальність). Він наш Батько, Батько вміщує все і всіх, він наш Всебог, іманентний і трансцендентний. Творити, зберігати, руйнувати, приховувати та проявляти — Його можливостям та проявам немає числа.
Род Всевишній — єдина Сутність. Але ми усвідомлюємо Його в трьох Його досконалостях, які є: Вище Буття, Чиста Свідомість і Початкова Душа всіх Душ.
У своїй якості Вищого Буття (Абсолютної Реальності) Він — проявлена та непроявлена, незмінна і трансцендентна Сутність. Самодостатнє Божество, позачасове, поза формою та простором — Святород.
У якості Чистої Свідомості, Род — проявлене Первинне Творення (субстанція). Чиста Любов і Світло, що б’є струменем крізь усі прояви (форми Буття), які існують всюди в часі та просторі як нескінченний Розум і Сила.
Як ПочатковаДуша, Род Всевишній проявляється у п’яти вимірах: Сварог – Творець, Перун – Хранитель, Велес – Руйнівник, Дивород – що приховує і покриває собою все і Сварод – проявляє і наповнює всі речі. Він наш єдиний і багатопроявний, живий Всебог, джерело всіх трьох рівнів Світів.
Наш Божественний Батько-Мати, який захищає, живить і керує нами, приховуючи Істину, і в міру нашого розвитку відкриваючи її, коли ми достатньо-зрілі, щоб отримати благу милість Всевишнього.
Род Всевишній – є все і в усьому, Його велич вище нашого розуміння, це священна таємниця, яка може бути відкрита тільки в стані Ясни (Просвітлення) і при прямому спілкуванні. Воістину, коли осягаєш Рода, осягаєш усе.
ЩО ГОВОРИТЬ ПОКОН, ВІДИ ТА ПОВІДИ
Святий Покон про це в Карбі відання Ясни говорить:
«Стану Ясни досягнувши, Душа Духовну свободу знаходить, «ясно» усвідомлюючи, що Світ – то суть Майя, Божественна гра, в яку вона грати приходила. Бо Ясна – то чисте Буття і присутність, уміння бачити суть речей, а не марево мрій та сновидінь, яке молоді Душі тілесним Світом називають».
Святий Покон. Карб відання Володіння:
«Род Всевишній дає проявам своїм можливість обрати Творення, Збереження чи Руйнування у Всесвітній Майї Буття. Тому різні Боги свої вчення Душам дарують, у своїй службі та знаннях стверджуючи, різними Спасами та Вчителями до людей приходячи. Але немає вище вчення, ніж несення Світла і Життя, Радення з Родом Всевишнім, Богами Вишніми воєдино».
Рігвіда:
«Він – Бог, прихований у всіх істотах, їхня внутрішня Душа, яка є у всьому. Він спостерігає творення, живе у всіх речах та спостерігає всі речі. Він – чиста Свідомість за межами всіх трьох станів Природи».
Яджурвіда:
«Вогонь – Його голова, Сонце та Місяць – Його очі, простір – Його вуха, Віди – Його мова, вітер – Його дихання, Всесвіт – Його Серце. З Його ніг виникла земля. Воістину Він – внутрішня Самість усіх істот».
ВИЩИЙ ПРОЯВ РОДА ВСЕБОГА
Вищий прояв Рода Всебога – Святород (Святий Великий Род). Недоступний звичайній Свідомості, непроявлене вище Буття (Абсолютна Реальність) Бога Рода. Відмінне від двох інших Його досконалостей, які існують і мають якийсь прояв (форму).
Святород – це повнота всього, відсутність відсутності, Святість Святості. Святород — найвищий і самодостатній стан Рода. Він може бути проявлений, щоб бути пізнаним тими високими Душами, які рдіють Яргою (Жива-Яргою), аби піднятися до нього у священних станах. Він проявляється як стан «не існує», і, водночас, здається існуючим.
Святород сприймається як Світ ідей. Певна первинна Чоловіча Сила Світла Рода, що несе ідею, знання та розуміння існування. Саме існування та всі вищі стани розуму (Святість), існування та досвіду можуть проявлятися лише завдяки Святороду. Це велика таємниця, яку Род відкрив Волхвам, Рахманам, Ярам і всім Святим мудрецям протягом століть.
Для того, аби відкрити стан Святорода, рдіючому Яргою, треба заглиблюватись у Див (споглядання). У міру того, як у його розумі виникають думки, образи, уявні описи Світу чи Бога, якого він шукає. Він повинен триматися Кона (неподвійності) та сприймати (повторювати): «не те», «не це».
Його заспокоєна Свідомість зростає у сприйнятті Буття, Свідомості та Вічного Блаженства. Завдяки цьому Він повсюди проникає через всі прояви (форми) у цьому Блаженному Стані. Зосередившись на своїй меті, він піднімається вище за Блаженство, йдучи в Ясні до Найвищого. Через шлях Ярги — живодихання, живослово, стани та обрядові дії, радар проявляє неприборкану Волю. І останні ознаки форми, часу та простору відступають. Коли радар глибоко занурений у Яснобуття, він занурюється та по’єднується зі Святородом – вищим станом Всебога. І піднімається над усіма протилежностями.
ЩО ГОВОРИТЬ ПОКОН, ВІДИ ТА ПОВІДИ
У Святому Поконі в трактуванні карба відання Ясни говориться:
«Стану Ясни досягнувши, Душа Духовну свободу знаходить, «ясно» усвідомлюючи, що Світ – то суть Майя, Божественна гра, в яку вона грати приходила. Бо Ясна – то чисте Буття і Присутність, уміння бачити суть речей, а не марево мрій та сновидінь, яке молоді Душі тілесним Світом називають».
Святий Покон. Карб відання Володіння:
«Відання Істини, через Життя Духовне втілене, призводить до осягнення буття як тимчасового, так і передчасного. Бо Істина поєднує мірою повною з джерелом всього сущого і несущого – Родом Вседержителем. Відайте: ніяке знання вигадане не порівнянно зі знанням Божим, бо, що розум не вигадав би, потуги його слабкі і лише один бік буття відкривають».
Атхарвавіда:
«Він, Самість, — «не те» й «не це». До Нього не можна торкнутися. Він незламний, бо Його не можна зруйнувати. Він ні до чого не прив’язаний, Він ні з чим не пов’язаний. Він не страждає, і Він не поранений».
Самавіда:
«Цей атман – Бог усіх сутностей. Цар усіх сутностей. Подібно до спиць, закріплених у ступиці та ободу колеса колісниці, всі істоти, всі Боги, всі Світи, всі живі дихання і всі самості закріплені в атмані».
СВІТЛО РОДА ТА ЧИСТА СВІДОМІСТЬ
Світло Рода – це Початкове Світло і Вогонь, чиста Свідомість. Первісна енергія або первинна субстанція, яка протікає через все, що існує і не існує. Всі форми і відсутність форм, що створює всі ці форми.
Це всепроникний Дух і Сила – незбагненна присутність Рода, основа і буття всього сущого, з якого воно відбувається, без якого ніщо не може продовжуватися.
Світло Рода – це вища енергія і свідомість Всебога, Святий Дух, який може називатися і проявлятися як: Жива (енергія Життя), Краса, Узгодженість, Любов, Буття, Сила, Всевідання і т.і.
Часто йому надають жіночий аспект сприйняття як загальної Материнської сили.
Це злите воєдино: Існування-Свідомість-Блаженство, початковий Дух і Сила існування, всеосяжна і ще недиференційована, яка повністю усвідомлює Себе і не має об’єкта своєї свідомості. Вона випромінює Божественне Світло, Енергію та Знання.
СВЯТОРОД – НАДСВІДОМІСТЬ
Святород завжди є єдиним зі Світлом Рода. Вони одне ціле. Але Світло Рода це вже проявлене, перший прояв розуму, надсвідомості або нескінченного знання. У той час як Святород – ця та частина Світла Рода, яка залишається в Диві, у непроявленому, куди можна піднятися лише своєю Свідомістю (Святістю).
Завдяки нескінченному, постійному, люблячому Світлу Рода. У своїй Надсвідомості Род все знає і контролює, а коли потрібно – підтримує.
Все суще — у тілі Рода. Тому він знає свої творіння і прояви як зовні, так і зсередини. Він — порожнеча, в якій проявляється будь-яка форма. І, водночас, Його Сутність перебуває всередині кожної одухотвореної та неживої форми.
Якби Род Всевишній прибрав свою Надсвідомість — всепроникне Світло Рода (Живу) з одного або з усіх трьох Світів, вони просто розсипалися б і зникли. Світло Рода — це все суща, вічна Сила. Яка присутня у всьому Всесвіті і завдяки йому, Всесвіт і існує.
Ця необмежена Сила Світла і Вогню Творення не має ні початку, ні кінця. У Святому Поконі її ще називають Соколом-Родом, який сидить на верхівці дерева Світотворення, бо він – як Надсвідомість, все бачить, відчуває, сприймає і може миттєво «прилетіти» і проявитися в будь-якому місці.
ЩО ГОВОРИТЬ ПОКОН, ВІДИ ТА ПОВІДИ
Святий Покон у Карбі відання Світотворення оповідає:
«Щоб допомогти проявам своїм, дітям, що загралися, Род Вседержитель приходить у наш світ Яви Родом-Соколом, Свідомістю Божою через Вишніх Богів і Спасів у Світі тілесному проявляючись. Там він проявляє Любов свою і милість безпричинну, спонукаючи Душі первісну мудрість Прави в собі відкрити, відкинути прихильність до тлінного і позбутися почуття хибного – роз’єднаності та незалежності сущого».
Настанова Спаса Мира. Суть 1, рядок 6:
«Род Всебог, Бог Богів Всебожественний, Самонароджений, Всюдисущий і одночасно незбагненний, Всесвіт Всесвітів проявив. Складаючи його з двадцяти чотирьох Первооснов візерунком буття різноманітного, зробив невидиме видимим. Так явив Живу Світла Свого, Проявився, розсіюючи темінь Дива».
Яджурвіда:
«Він – ніким не створений Творець всього. Він знає все. Він – Чиста Свідомість, Творець часу, всемогутній, всезнаючий. Він – Бог Душі, Природи та трьох станів Природи. Від Нього виходять переродження Життя і визволення, пута часу і свобода у Вічності».
РОД ВСЕБОГ – ДУША ВСІХ ДУШ
Род – це Веледуша – Велика Душа – основа всіх Душ, Початкова, нестворена, вічносуща суть Отця-Матері, Всебог, Вищий Владика і Володар усіх Богів і істот усіх Світів. Будучи Веледушею, безмежним Океаном Початкового Світла, править зсередини, проявляючись у Духові та Душі кожного.
Род Всевишній – Батько і, одночасно, Мати всього Всесвіту, всіх Всесвітів. Вічний, всемогутній Вседержитель і Владика. Який шанується всіма Богами і Богинями та розумними істотами. Лише завдяки прийняттю Його ми можемо зростати, розвиватися і досягати блага.
Усі народжені та ненароджені істоти нерозривно пов’язані з Родом. Він настільки Великий і настільки Всемогутній, що всі Усвідомлені люди Люблять, служать, шанують і поєднуються з Ним. Хто суперечить Його волі – йде проти самого Буття, тому сам себе руйнує.
Природа, народ, родина, род, врода і т.і. Його ім’я скрізь і в усьому. Про Нього так багато говорять, тому що, усвідомлено й несвідомо він на устах у всіх. Бо Він – Початковий Звук, Мета та Шлях. Будучи споконвічною і досконалою формою буття. Род Всевишній досконалий Своєю Істотою — Веледуша, Дух-Душа, Початкова Душа всіх Душ.
Будучи проявленим, і маючи свою Вищу Особу проявлену тілесно – Рода-Рожанича, Род Всевишній творить усі Душі за своїм образом і подобою. Завдяки цьому всі ми – Божественні у своїй Суті.
Прийняти і ПОЛЮБИТИ себе – це ПОЛЮБИТИ Всебога у собі. Полюбити Бога – це пізнати Бога та його Істину. Пізнати Бога – це відчути Його нескінченну Любов до нас.
Будучи милосердним і жалісливим, Род Всевишній, як вища істота, дозволяє праведним радарям, відаючим, святим мудрецям – побачити себе у священних станах і в містичних видіннях.
Граючи зі своїми проявами, він може проявлятися як Батько чи Мати. Діяти чи, навіть, підкорятися, але він завжди є Основою Всього, Веледушею – Душею всіх Душ. Пам’ятаючи про це, будьте шанобливі, праведні та віддані шляху Світла. І Він завжди підтримає вас у вашому розвитку.
ЩО ГОВОРИТЬ ПОКОН, ВІДИ ТА ПОВІДИ
Святий Покон у Карбі відання Кола Творення говорить:
«Єдиний і множинний Род Вседержитель, Духом-Душею Світла свого Він усі Душі об’єднує, даючи можливість в образах різних тілесно проявлятися своїм дітям. Бо стверджує себе Прародитель через усі істоти живі, щоб споконвічно Вічність свою підтримувати і пізнавати себе у багатьох проявах своїх».
Настанова Спаса Мира. Суть 1, рядок 7-8:
«Род Всебог – основа всього сущого і не сущого, Той, хто осягне тільки розумом ясним, Духовним, вічний, невловимий, невидимий, що несе в Собі всіх Богів і Богинь та всі істоти живі, Всевеликий і Всеславний, Проявився Сам по волі своїй. Він з великої милості своєї вирішив дати Життя і зробити з Тіла свого Істоти різні».
Яджурвіда:
«Він – Бог незліченних форм, якого славлять усі сутності, навіть дрібніші, ніж найдрібніший атом, і Він – Творець всього, що коли-небудь жило у таїнстві Його творення. Бачення цього Бога Любові приносить Вічний Мир”.
Рігвіда:
«Всесильному Рудрі приносимо ми наші хвалебні пісні, Йому, Богу героїв, Йому, чиє волосся заплетене у коси, щоб благополучна була наша худоба і наші чоловіки, щоб у цьому селищі всі були здорові і ситі».
ГОЛОВНІ ОБРАЗИ ВШАНУВАННЯ РОДА
Ясно розуміючи, що Род Всевишній – все існуюче і не суще, ми усвідомлюємо, що все у всьому Всесвіті з Ним пов’язане і може привести до Нього. В той же час, за Звичаєм Предків, шануються різні образи, зображення та прояви Рода. Які більш повно передають його Суть. Або ж Він сам, у той чи інший час, вирішив через них проявитися людям.
Головними серед них – є Алатир, Род-Рода (Початок, Шиш Рода). Образи Рода (картинні або скульптурні зображення). Древо Рода (Дерево Життя, Світове дерево). Лики Рода проявлені в Рідних Богах і Богинях – Сварогові та Ладі, Перуні та Велесі, та інших.
А також: у Поконі та Відах, у Раденні — Колословом, Живословом, Молитвою, Станами (Яргою) та наших Відаючих (Святих, Вчителів та Наставників).
Слід чітко усвідомлювати, що будь-яка проявлена чи непроявлена форма є формою Рода Всевишнього. У той же час, Початкова Відична традиція Аріїв дала нам кілька особливих і початкових зображень святинь.
СЛОВ’ЯНОАРІЙСЬКІ СИМВОЛИ
Алатир – символ Ока Божого, Прасонця, Витока Творення з якого все почалося, це виток усіх витоків і кінець усіх кінців. Це зримий прояв Світла Рода, його Чистої Свідомості та прагнення до вищого Буття – Святорода.
Род-Рода (Камень-Алатир, Початок, Шиш Рода) – символ породжуючого початку Всесвіту. Єдність Чоловічого та Жіночого, нерозділена форма Рода Всевишнього як чоловіка так і жінки одночасно. У ній проявлені та поєднані Род-Рожанич, Світло Рода та Див, Сварог та Лада, та будь-які протилежності. Це основа родючості та творення, яйце-писанка, паска, стовпчик, будь-який камінь може бути його символом.
Древо Рода. Традиційно Род Всевишній шанується у вигляді живого дерева або його зображення (дуба, ясеня, кедра тощо). Як знак єдності та зв’язку з Родом-Рожаничем (Вищою Особою Бога), Віссю Світотворення, як єдність Неба та Землі, трьох рівнів Буття, пов’язаності воєдино Божественного та людського, Предків та нащадків.
ДУХОВНІ СВЯТИНІ
Рідні Боги. Всевишній єдиний і багатопроявний. Ми шануємо Рода Всевишнього також у його проявах і ликах — Рідних Богах і Богинях. Розуміючи, що кожен із них це певна Його грань та прояв. Кожен із яких навчає нас своєму, особливому знанню.
Святий Покон. Ми славимо Святий Покон, як основу законів Світотворення та Суть Світу. Як дороговказ і заповіт Рода Всевишнього. Який вказує нам Шлях у нашому розвитку і відкриває мудрість Споконвічної Істини.
Ми приймаємо і прославляємо Віди та Відичне знання (Повіди), що проявилося з Покону і було сприйнято нашими Предками та збережено у різних формах та тлумаченнях по всьому Світу.
Радення. Ми поклоняємося Роду Всевишньому через Радення — колословом, живословом, молитвою, станами та Жива-Яргою загалом. Саме цей стан чи прояв їх — це єдність із Родом Всевишнім, розкриття у собі вищого Буття, Свідомості, Блаженства у Любові та Радості.
Відаючі. Ми шануємо Рода Всебога через Святих, Вчителів-Волхвів та Наставників – Відунів, Жреців, Кудесників нашого ланцюга учнівської наступності «Радення Сварожого Родового Вогнища». Праведних людей, які тримають зв’язок із Родом Всевишнім, Рідними Богами та Богинями і Предками – безпосередньо.
Таким чином, ми поклоняємося різним досконалостям і проявам Рода Всевишнього. Відаючи, що Він є єдиною Сутністю, повністю присутньою у кожному з них. Він є нашим Основоположним Вчителем. Який через свою мовчазну присутність дає проявитися нашим Душам. Завжди підтримуючи та допомагаючи тим, хто до Нього звертається.
ЩО ГОВОРИТЬ ПОКОН, ВІДИ ТА ПОВІДИ
Святий Покон. У Карбі відання Множинності Сили говориться:
«Маємо Рода Всебога і Богів та Богинь Рідних вірно шанувати і у віках прославляти, та служіння їх у Всесвіті знати і силу їх знати. Щоб завжди знали, до кого звернутися за потребою, до родичів своїх по-родинному. Кожен Бог за свою справу рдіє, за своє коло творення відповідь тримає. Тому звертаючись до Богів, це розуміти треба: до кого за чим звернутися і о котрій годині».
Настанова Спаса Мира. Суть 2, рядок 87:
“Все веде до Істини. Але є шляхи швидкі та ще швидші. Проголошення молитов і проведення обрядів — це швидкий шлях до мети. Але проголошення Живослова пошепки — ще швидше. Крім молитви, багато залежить і від Ярги та стану Свідомості».
Яджурвіда:
«Тлінна матерія. Безсмертний, вічний Господь, який Один керує тлінним, а також Душею. Медитуючи на Нього, поєднуючись із Ним, уподоблюючись Йому, людина звільняється нарешті від ілюзії Світу. Веди мене від нереальності до Реальності. Веди мене з темряви до Світла. Веди мене від смерті до Безсмертя».
