Усвідомленість – основа Радення

Сучасний світ перевантажений різноманітною, часто непотрібною інформацією.
Тому звичайна людина мало звертає увагу на щось, у тому числі на себе, своє тіло і свою Свідомість.
Навіть, починаючи займатися Раденням (Духовною практикою), більшість так і продовжують у собі кудись «бігти» — більше практик, ступенів, подій, заходів, видовищ…
Через такий «механічний» неусвідомлений підхід втрачається не лише суть Духовної практики, а й саме розуміння Життя.
У Раденні Сварожому, як у Духовній школі, Усвідомленість — це головна, ключова практика, що веде до Пробудження Свідомості.
Вона повинна проходити через наше Життя осьовою лінією і виявлятися у всьому, що ми робимо, якими методиками ми не займалися б, якими б «Шляхами» не йшли.
Саме завдяки Усвідомленості, не лише Духовна практика, а й будь-яка дія, рішення чи вчинок будуть максимально гармонійними, ефективними, точними та значущими.
Якщо у вас щось не виходить або несе в собі дисгармонійність, необхідно просто увійти до стану Усвідомленості. І це найпростіший і найшвидший вихід із будь-якої ситуації.
То що таке Усвідомленість?
У Ланцюзі Учнівської Наступності «Радення Свароже Вогнища Родового» прийнято вважати, що Усвідомленість — це бадьорий, ясний стан Свідомості, безперервна уважність кожної миті свого Життя.
Це своєрідне Пробудження Свідомості, під час якого «звичайний» стан розуму, що «бігає», здається своєрідним сном. Усвідомленість у тому, що вся увага цілком і повністю спрямована на дію, здійснювану саме у цей момент.
При цьому ви не блукаєте у своїх думках, а об’ємно, цілком і повністю сприймаєте ситуацію. Завдяки цьому людина перебуває у повному контакті з дійсністю, і з тим, що вона сама творить зараз.
Якщо ж ми не перебуваємо в стані Усвідомленості, тоді наш Ум підміняє її своїми думкообразами. Тобто, ми дивимося на Світ, але натомість – бачимо свої звичні шаблони сприйняття.
Наш розум «вихоплює» частину того, що відбувається, і сам домальовує деталі.
Ось чому ми Живемо у своєрідній ілюзії – у тумані зі своїх думок. І цей туман не дає нам повною мірою впливати на реальність.
Як наслідок – виникає велика різниця між тим, що ми думаємо і тим, що є насправді. Зазвичай, це добре помітно з боку і погано сприймається нами особисто.
Часто, щоб вивести нас із стану ілюзії, необхідний Вчитель, Майстер, який справді розуміє суть речей.
Перебуваючи у стані Усвідомленості, ми зосереджуємо свою увагу не на думках про те, що відбувається, а на дії, яка відбувається в даний момент.
При цьому має бути такий підхід: коли я в Храмі чи на Капищі, то я перебуваю в молитві (Духовній практиці), а не думаю про красу чи вбрання оточуючих жінок/чоловіків.
Коли я граю з дітьми – я граю з дітьми, а не думаю про роботу. Коли я на роботі – я працюю, а не турбуюсь про те, як пройдуть вихідні.
Такий підхід має бути у всьому, у кожній дії та вчинку.
Усвідомленість — це найголовніший, основний момент будь-якого виду діяльності, що веде нас до пробудження душі та духовного зростання.
Усвідомленість — це певне зосередження, тобто своєрідна медитація — медитація у русі. Саме такий спосіб сприйняття максимально потужно пробуджує свідомість.
Тому кожному вогнищанину слід прагнути до того, щоб зробити свою увагу безперервною, яка не відволікається на думки ні на мить.
Завдяки такій постійній бадьорості свідомості, з’являється чарівне, дуже тонке переживання, ніби ви насправді прокинулися!
Завдяки практиці Усвідомленості, причини та наслідку, будь-які зв’язки між подіями стають ясними та очевидними. Ви починаєте бачити: як ви самі творите реальність та навколишній світ.
Розміри і форми навколишнього втрачають для вас своє значення, ви сприймаєте все цілісно і починаєте бачити, що всі ці переживання мають лише уявне забарвлення.
Дивлячись на речі та ситуації, стає очевидним факт їхньої обумовленості умом.
Як навчитися свідомості?
Це дуже просто, хоча спочатку практика усвідомленості здається чимось нездійсненним.
Ключ до усвідомленості — практика священних станів (медитації) та питання «Чому?»*. Починати слід із внутрішньої тиші — зупинки уявного діалогу.
Потрібно просто сидіти, повністю зосередившись на якомусь об’єкті і споглядати його, при цьому ні про що не думаючи.
Завдяки таким щоденним заняттям священними станами (Яргою), усвідомленість стає все більш природною та спонтанною.
Для повного її освоєння, звичайно ж, потрібні роки, але це необхідно, бо розвиток усвідомленості – це найпотужніший інструмент саморозвитку та становлення успішної особистості.
Більш того, це ключ від Небесної Брами, Шлях виходу з кола перероджень (колороду), а Шлях, як відомо, здолає тільки той, хто справді йде!
«Чому» — практика запитування:
- Чому?
- А що буде, як?
- Що з цього зрозуміти?
- Що потрібно зробити?

о. Огнь-Сварг-Володимир (Куровський).