Шлях до істини або як здобути вічність у вічності

Кожна людина на планеті Земля, так чи інакше, належить від народження або слідує якійсь Традиції (шляху — світогляду, вірі).  Оскільки народів і людей досить багато, тому і Шляхів до Бога безліч.

Це добре та чудово.  Завдяки цьому розмаїттю кожна Душа може знайти свою рідну, що цілком підходить їй Традицію.

У той же час, починаючи щиро дотримуватися того чи іншого Світогляду, роблячи це занадто завзято і однобоко, люди часто заганяють себе у “клітку” своїх уявних догм та розпоряджень, таким чином прирікаючи себе на ще більше страждання та біль.

Це пов’язано з тим, що вони “прив’язуються” до крайнощів свого уявного сприйняття.  Відходять від цілісного бачення світу і перестають бути вільними. Давайте ж розберемося: як знайти цілісність, щастя та свободу буття.

Все наше життя виткане з трьох ниток (гун): невігластво, пристрасть і благість.  Тому, не лише окремі особистості можуть однобоко і неблагісно сприймати світ, але навіть цілі духовні вчення бувають заснованими більше на невігластві, пристрасті, ніж на благості.

Наслідуючи такі Шляхи, людина (і навіть цілі народи) отримує страждання і біль, які бувають набагато більше, ніж ті труднощі, заради позбавлення яких, людина почала слідувати тому чи іншому Світогляду.

Щоб показати цілісність підходу у Шляху Радення Сварожого Вогнища Родового (Слов’янської Відичної Традиції), слід звернути увагу на “двоїстість”. Йдеться про “двоїстість” і “перекоси” у релігійних концепціях.

ФОРМА І ПОРОЖНЕЧА.  Якщо ми бажаємо дійсно дізнатися про суть будь-якої Традиції та світотворення в цілому, нам потрібно усвідомити, що, зрештою, в основі “всього” є лише дві протилежності — Див (небуття, неіснуюче, порожнеча) і Род-Рожанич (буття, те що існує,  форма).

Порожнеча

Див – це непроявлена суть Бога, вмістище всіх знань, умінь та енергій, які існують у “небутті”.  Порожнеча є скрізь і в усьому і це “Все”, яке є “Нічим”, і розчинене у Богові (Цілому).

Форма

З Буттям усе зовсім інакше. І пов’язано це з тим, що саме Буття (реальність) – це сукупний витвір Душ різного рівня – від великих і зрілих до умовно “молодих” та нереалізованих.  Ми бачимо “буття” у вигляді Рода-Рожанича, тобто у вигляді найвищої, проявленої форми Бога.

Він сприймається нами як організований всесвіт (зірки, галактики), у якому існує різне буття та різні форми (ієрархії). Таким чином, гравці грають гравцями.

Вищі Боги виявляються через нижчих (земних Богів, напівбогів), а ті у свою чергу — через людей, тварин та інші форми життя, подібно до того, як керівник проявляється через своїх підлеглих різної ланки.  Крім того, різні духовні ієрархії (як організації) також грають одна з одною — конкурують та взаємодоповнюють.

Таким чином, Земля і Всесвіт – це місце загальної гри (майї-ілюзії), де діють сили Дива та Рода-Рожанича.  Істина в тому, що ми живемо у подвійному світі, тобто у Яві (тут і зараз) все має свою протилежність.  Ця двоїстість забезпечує існування речей.  Заберіть одну із протилежностей і зникне Ціле.

У Поконі Роду в Карбі Відання Білобога і Чорнобога про це сказано так: “Чорнобог з Білобогом перуняться, У Сварзі єднаючись, тим світ утримується.  Вони суть одне, і немає одного без іншого”.

Іншими словами: форма – це, точнісінько, порожнеча, а порожнеча – ні що інше, як форма. Отже, як форма і порожнеча, що неспроможні існувати одне без одного.  Більше того, кожен із них — опора існування іншого!  Низьке — для високого, потворне — для гарного, останнє – для першого…

Рух протилежностей

Цей світ складається із протилежностей.  Щоб існувала вічність, повинні існувати полюси, завдяки чому створюється різниця потенціалів і з’являється енергія творення.  Тому, незважаючи на те, що Див (порожнеча) і Род-Рожанич (форма) єдині і не можуть один без одного існувати, зрештою Див (порожнеча) бажає все, поступово, розчинити (обнулити), а Буття – все збудувати та оформити.

Єдине – підтримує існування множини, а множина – підтримує Єдине (ціле).  Душі, позбавлені самосвідомості, не остаточно розуміють єдність протилежностей.  Як наслідок – не бачать Єдиного і Цілого Всебога, і не можуть з ним по-справжньому з’єднатися.  Вони несвідомо “прив’язуються” лише одного полюсу буття.

Прихильники “небуття”, думаючи про те, що тільки через порожнечу вони зіллються з Всевишнім, на своєму духовному Шляху, відкидають “ум”, “відкривають серце”, “просвітлюються” і, здебільшого, медитують на злиття з Дивом (шуньята, мокша тощо і т.д.). Якщо вони перебувають у “односторонньому” прийнятті світу і “занадто” прагнуть закінчити своє коло перероджень (колород, сансару), вони так і залишаються в’язнями і катами для себе.

Проявляючись своєю вишуканою “гординею” вони, по суті, просто посилюють Небуття (порожнечу), привносячи до неї нововиявлені енергії та енергію ентропії.  Насправді ж, при цьому Пустота просто “розчиняє” в собі душі (за Кастанедою — розбитися о дзьоб Орла).  У буддизмі говориться, що індивідуальна свідомість — є поєднанням первинних елементів — скандх.

Після смерті людини цей набір розсипається, подібно до мозаїчного візерунку, розплутується, а його складові — скандхи — поєднуються в новий візерунок — нову індивідуальну свідомість.  Таким чином, завдяки своїй “несвободі”, души, досягнувши просвітління (самадхи) — передають їй свій “зайвий” потенціал і знову повертаються до колороду (сансару).

Прихильники “буття” бажають “жити у формі” вічно.  А для цього все слід упорядкувати, розкласти по “поличках” та організувати — “релігію”, всесвіт, світотворення.  При цьому такі душі вибудовують “свою” систему прав та обов’язків, ієрархію підпорядкованості та способи взаємодії.

Форма, зазвичай, завжди намагається зробити так, щоб усім “вистачило”.  Коли ти служиш формі, в її рамках завжди можна розслабитися і не страждати, чесно зробивши свою справу.

Прихильність до “форми” у світогляді проявляється у: неухильному дотриманні “ритуалів”, дотриманні певного “зовнішнього вигляду”, “практикувати так, а не інакше”, тут стояти, тут “молитися”.

При односторонньому підході такий шлях теж стає якоюсь “кліткою” для душ.  Навіть досягаючи “просвітлення”, вони теж  не завжди вільні.  На цьому Шляхи душі стають святими (архатами, бодхісатвами), але все одно повертаються в цей світ, щоб “будувати” (часто без своєї волі) форму (мир-буття)!

Див (порожнеча) і Род-Рожанич (форма), допомагаючи душам в Ігрі (майя), завжди дають своїм послідовникам (вищим ієрархам) різні надможливості (сіддхі) для кращого виконання їхньої роботи, хоча так само швидко забирають у разі “непокори”.  Ці надможливості проявляються різноманітними “чудесами”, “зціленнями”, “знаками”, самадхи…

Завдяки надможливостям, вчителі цих Традицій (часто несвідомо) залучають до себе та своїх “рухів” такі ж неврівноважені, не цілісні душі (подібне притягує подібне) для ще більшої Гри.

Кінцевий підсумок Гри завжди один: Див призводить до руйнування та виведення душ з колороду (сансари), а Род-Рожанич (форма) прагне бути вічною формою – тобто підтримувати рух (творення) постійно.

Таким чином, навіть найблагістніші Шляхи Відання (благісні, брахманічні, йогічні) можуть бути однобоко спрямованими і привести у пастку Протилежностей.  Та й як інакше, адже протилежності рівні за силою, тому відстань розмаху праворуч дорівнює довжині ліворуч.

У кожному явищі від його початку закладена його протилежність.  Тому кожне явище прагне перетворитися на свою протилежність з тим більшою силою, чим різкіше у ній виявлено протилежну якість.

Слідувати за Поконом

Для початку потрібно усвідомити, що ціле (Рід Всебог),одночасно є: і єдиним, і двоїться (множиться); він і порожній, і має форми. Покон Роду Всевишнього через вчення про Родосвіт, через практику Жива-Ярга вчить нас: у Цілому (Богові) все одине. Зовнішнє – дорівнює внутрішньому; верх – дорівнює низу;  ліве – єдине з правим;  минуле – єдине з майбутнім.

Тому, радення Жива-Яргою, як практика досягнення Просвітлення (порожнечі), дорівнює практиці Живи, тобто, побудова форми Родового Устрою (варна ашрами).

Коли цей закон: цілісності та переходу однієї протилежності в іншу приймається, людина отримує можливість спиратися на минуле та майбутнє, на силу та слабкість, на форму та порожнечу.

Слідувати Покону, означає: прагнути цілісності і врівноваженості у всьому — думках, бажаннях і діях.  Віддаючи чомусь зайву значущість, ви “розколюєте” себе, стаєте “однобокими” і потрапляєте у пастку протилежностей.

Твердо пам’ятайте: всі форми, всі речі та явища, все суще, всі люди у світі існують і разом і окремо, беручи щось одне в одного і,водночас, віддаючи.

Всі зовнішні форми, що вас оточують — це повне і точне відображення форм (мислеформ), які існують у вас всередині (порожнечі). Всі форми, всі речі в цьому всесвіті, всі люди в цьому світі пов’язані один з одним через порожнечу. Усі форми містяться в одній — абсолютному “Ніщо”.  У будь-якій формі міститься весь Всесвіт.  Усі форми навколо – виходять із однієї форми, є відображенням цієї досконалої, єдиної та багатопроявної форми Бога.

Якщо ви щось помічаєте довкола, і це викликає у вас якісь певні думки та емоції, отже: у вас це є, і ви маєте винести з цієї ситуації якийсь урок.

Навколишній (зовнішній) світ – є відображенням-матеріалізацією нас самих (внутрішнього світу).  Якщо ви звертаєте увагу або перебуваєте у Священних Станах (медитуєте) на те, що відбувається навколо і всередині вас – ви отримуєте ключ до будь-яких ситуацій і знайдете справжнє знання і Свободу.

Бажаючи істинно поєднатися з Богом, нам слід пізнати єдність і множинність світу. Тому, кожне Істинне Вчення – єдине і множинне, і має у собі внутрішні практики та зовнішні обряди.

Таємне та Явне

Говорячи про внутрішню сутність будь-якого Духовного Вчення, ордену, магічної школи, слід зазначити: якщо воно є істинним, усередині кожного з них є своє Духовне Ядро. Це ядро складається з верховних (чи високих) вчителів (ієрархів). Зазвичай, їх від 16 до 64 душ, які разом “прийшли” зі Всебога і багато разів разом втілювалися на землі.

Це Стовпи Віри – група людей, які є основою тієї чи іншої Традиції.  Їх пов’язують дуже близькі зв’язки, тому вони “відчувають”, пам’ятають один про одного навіть у неусвідомленому стані. Завдяки своїй пам’яті, вони знову повертаються один до одного, до своєї групи і проходять шлях до Витоку в тому ж порядку, в якому прийшли сюди.

Щоб повною мірою проявити всі грані Бога на Землі, однієї людини недостатньо — потрібно щонайменше 16 людей. Саме тому, Ісус Христос мав “багато званих, але мало обраних”, бо його 12 апостолів — це спроба зібрати Духовне Ядро.  На згадку про це на Афоні та в інших місцях є групи таємних “всесвятих” ченців від 12 до 16 осіб (Стовп Віри), яких ніхто ніколи не бачить, але завдяки їхнім молитвам існує “християнський світ”.

Легендами про команди з 12, 16, 18 осіб просякнуто міфологію всього людства.  Наприклад, вважається, що 16 архатів, учнів Будди, зміцнили буддизм, і що досі живуть, підтримуючи світ (буддистський).  Щось подібне можна сказати і про 16 (17-18) сновидців — команду Нагваля (Кастанедою).

У ланцюзі учнівської наступності Радення Сварожого Вогнища Родового” також є свій таємний орден “Коло Волхвів-Радетелів”. У різні часи у слов’янському світі їх було і є від 16 до 64 осіб.

Сучасна психологічна наука соціоніка чітко, на наукових фактах, підтверджує, що, якщо збереться соціон, 16 людей певних психотипів, вони будуть здатні осягнути будь-яке знання та явити світові досконалу магічну силу (Бога), подібно до того, як з деталей скласти єдиний механізм.

Говорячи мовою Кастанеди: толтекське знання – це корабель;  група воїнів-сновидців складає екіпаж – команду корабля.  Вихідною гаванню – є простий світ; ціль і пункт призначення корабля – прохід до свободи (вічного життя) незалежно від часу, місця та обставин.

Таким чином, щоб Шлях був по-справжньому вірним і без перекосів, у Традиції має бути таємне (езотеричне) та явне (екзотеричне) знання.  Наявність якісного “Стовпа Віри” гарантує учням, що вони будуть йти безпосередньо до Всебога, а не скочуватись у пастку протилежностей.

Приходячи на слов’янські свята, радісно стрибаючи через вогнища — завжди замислюйтесь: а чи навчають вас чогось більшого? Чи є тут Шлях Просвітлення?  

Шлях розкриття свідомості Душі та ланцюг учнівської наступності?  Усвідомлені та чесні відповіді підкажуть Вам: чи справді ви духовно ростете чи просто ходите по колу колороду.

о. Огнь-Сварг-Володимир (Куровський).