ПОВІДА ПРО САМАЙЮ ТА ГОРА-ЯРГУ
СВЯЩЕННИЙ ЗВ’ЯЗОК УЧИТЕЛЬ – УЧЕНЬ
Священний зв’язок у Ланцюгу Учнівської Наступності – це головний спосіб і принцип духовного навчання у Відичній Традиції, як і в будь-якій іншій давній духовній традиції. Відизм, буддизм, індуїзм, християнство, суфізм, юдаїзм, магія, бойове мистецтво чи просто ковальське ремесло, – у всьому навчанні відбувається встановлення особливих відносин між Учителем та учнем.
У Відичній Традиції та безпосередньо Відичному Слов’янстві цей Священний зв’язок має визначальне значення і свою назву – Самайя (від с – «з», майя – «ілюзія», тобто «та, що виводить з Майї, зриває покров ілюзії»). Самайя – поєднання (зв’язок) Душ Учителя та Учня, яке дозволяє вийти з Майї, здобути Звільнення та Свободу.
Таке духовне єднання душ відбувається через обряд Ім’янаречення Раденням (дікшу), коли відичний слов’янин, відкинувши свою собь (его), беззастережно й усвідомлено приймає авторитет Вчителя і повністю покладається на його рішення та вказівки як на вище благо для свого мирського життя та духовного розвитку.
Суть Священного Зв’язку (Самайї) полягає в злитті розуму і серця Волхва-Учителя з розумом і серцем учня у спільному горінні (паланні) Шляхом Ясни. Завдяки милості Учителя, самоприйняттю, Священному Обряду та прийняттю Обітниць Самайї під час Ім’янаречення Раденням, учень стає двічінародженим.
Він здобуває Духовного Батька (Матір) і стає частиною Древа Роду Радення Сварожого Родового Вогнища – Ланцюга Наступності просвітлених Вчителів, духовної школи та традиції віровідання. В основі таїнства Священного Зв’язку лежить єдність на рівні Святорода (Божого Духу та Свідомості) та єдність у потоці Живи (Духовної енергії Всебога).
Тому, крім зовнішнього прояву образу взаємин та взаємодії (ієрархії, етикету), це поєднання і спорідненість створюють незримий, безсловесний духовний зв’язок між Вчителем та учнем. Самайя встановлюється при Раденні через особливі правила, духовні зобов’язання, обітниці, клятви та обіцянки, які дає учень, що вступає на шлях духовного навчання.
«16 Зерен Правди» для нього – не просто правила, а Обітниці, що трактуються значно ширше. Загалом Самайя стосується більш усвідомленого сприйняття Відичного Вчення, Волхва-Учителя та духовної єдності з побратимами по вченню.
Лише перебуваючи в любові та відданості, учень наповнюється благословенням, знанням і мудрістю Вчителя та всього Ланцюга Наступності, і ніяк інакше. Самайя неможлива без щирого прийняття та віри у Вчителя, Вчення та свою Духовну Родину.
Самайя – це Священний Зв’язок між Родом Всевишнім, Рідними Богами, Спасами, Першоволхвами та Волхвами-Вчителями (нинішніми та минулими) для передачі знань, умінь та навичок від старших і самореалізованих душ – через час і простір – більш молодим. А ті з часом, завдяки своєму зростанню та розвитку, теж стануть Батьками та Матерями для наступних поколінь.
Завдяки Самайї учень постійно перебуває в духовному полі свого Вчителя, усіх попередніх Вчителів, Спасів, Богів і самого Всебога. Він відчуває благословення, підтримку, допомогу та захист усього Древа Радення Сварожого, Древа Прихистку, Ясни та духовного блага.
Через Самайю учневі відкривається Гора-Ярга (Гуру-Йога) – особливий спосіб духовного навчання. Через Священний Зв’язок він отримує знання, навички та вміння, глибину усвідомлення та мудрості, здатність бачити й осягати раніше не доступне.
У Слов’янському Відизмі, Вчитель – це шлях до Світла і Гора знань (Го-шлях, Ра-світло, тобто «рух до світла, горіння»). Це свята людина, яка «горить» Вірою-Відою; виконуючи своє призначення, повністю зосереджена на духовному раденні (практиці) і завдяки цьому досягає Ясни (просвітлення).
Вчитель – це майстер радення, який досяг хоча б першої брами Ясни, великий, бездоганно авторитетний, компетентний, знаючий і мудрий. Це Гора Віди, Гора знань і мудрості. До речі, на Слов’янських землях особливо значущих і шанованих людей, майстрів тієї чи іншої справи донині називають «гора», «брила». Коли наші предки, несучи Арійську Традицію, дійшли до Індії, Гора (через фонетичні особливості мови) стало звучати як Гуру, а Ярга (Яга) – як Йога.
Гора-Ярга зараз загальновідома как Гуру-Йога, ці два поняття абсолютно тотожні. Слов’янський Відизм є прямим проявом споконвічної Арійської Відичної Традиції, тому ми називаємо його як давніми, споконвічними святоруськими термінами, так і на санскриті, вважаючи їх різними за часом прояву виявами єдиної руської мови.
Окрім «Гора», для найменування духовних учителів на Святій Русі використовували слово «Волхв». Воно утворене від волохатий (довговолосий і бородатий). Довге волосся, на думку наших предків, посилює духовну інтуїцію, допомагає краще чути Божественний Світ і творити дива (волошбу, чарівництво). Тому не лише відаючих людей, а й Всевишнього, як і більшість Богів у Слов’яноарійському Відизмі, зображують довговолосими та бородатими.
У ЧОМУ СУТЬ ДУХОВНОГО НАВЧАННЯ?
Мета перебування душ у матеріальному світі – навчання, саморозвиток і осягнення Законів Прави, досягнення Ясни (просвітлення) та розкриття своїх божественних якостей для життя у Вищих світах.
Розвиток душі в людському тілі – непросте заняття, бо, надмірно розвинувши свій розум (собь, его) і відкинувши розум, більшість із них стають обумовленими та прив’язаними до світу Яви. Прагнучи до багатства, влади, слави і легкого життя на Землі, душі здійснюють необдумані та пристрасні дії, непривабливі вчинки, проявляють неправедні почуття і думки. У досягненні своїх особистих егоїстичних прагнень творять кривду і отримують відплату – як у цьому, так і в наступних життях.
Це призводить людей до болю і страждання, кривди та блукання в Колороді. Душі, забувши про свою Мету, ототожнившись із тілом, втрачають Шлях Ясни, як мандрівник, що замріявся, – вірну стежку в дрімучому лісі. Позбувшись самоусвідомлення, вони зв’язуються з тілесним світом незримими путами Внави, Карни та Майї і вже не можуть піднятися в Праву. Лише тимчасово повертаються на той чи інший рівень Духовного світу, щоб «перевести дух» і знову народитися для відпрацювання карни та продовження навчання.
Тому необхідний Ясний Шлях, тобто Вічне Вчення та Вчитель. Прагнучи підтримати душі в розвитку і спрямувати їх до Ясни, Слави і Честі, усвідомленості та піднесеності, Род Всебог приходить у цей світ особисто або через свої прояви. Щоб вказати шлях додому, у Святу Праву, він виступає споконвічним Першоволхвом-Вчителем для всіх істот, усього світотворення.
В кожному окремому Всесвіті Всевишній проявляється Богом-Батьком (Сварогом) і Богинею-Матір’ю (Ладою). Сварог як пряме втілення Рода Всебога виступає Першоволхвом свого Всесвіту і вчить людей через своїх «дітей» – Рідних Богів. Так з’являється Древо Роду Радення Сварожого – древо духовної єдності (спорідненості).
Щоб дати душам Вічне Знання (Святу Віду та Призначення), Вседержитель дарував Сварогу і Ладі Покон Рода Всевишнього – джерело всіх Конів і Законів Прави, першоджерело Від і Повід. Небесні Батьки навчили Богів і Спасів, а ті – людей.
Род Всевишній увічнив своє вчення через Сварога і Ладу, заснувавши Ланцюг Учнівської Наступності Волхвів (Гуру-парампару) – Радення Свароже Родового Вогнища (Брахма-сампрадаю).
На початку часів Радення Свароже (Брахма-сампрадая) як Ланцюг Наступності було лише одне. Надалі, бачачи відмінності в природі людей, Род Всебог дозволив існування чотирьох ліній Учнівської Наступності, єдиних у своїй суті й заснованих на спільних світоглядних принципах. Своєю милістю Вседержитель благословив раси і народи мати власні родові трактування Відизму та відмінності в зовнішньому прояві духовних традицій, але з вічним устремлінням мати в основі Вищу Істину і єдине Вічне Знання.
Три додаткові Ланцюги – Ладине Радення (Лакшмі-сампрадая), Велесове Радення (Шива-сампрадая) і Кумування (Кумара-сампрадая) – є продовженням Радення Сварожого Родового Вогнища (Брахма-сампрадаї) та його проявами. Лада, Велес і Кумари є Праволхвами своїх напрямів, підпорядкованими Сварогу – Першоволхву Радення Сварожого Родового Вогнища, Верховному Богу-Волхву нашого Всесвіту.
Спільним Призначенням та Обов’язком усіх духовних шкіл – Ланцюгів Наступності – є несення Святого Відичного Знання, даного Всевишнім у тому вигляді, в якому воно було отримане ними від своїх Праволхвів. Усі наступні Волхви-Вчителі покликані точно і без змін передавати отримане Святе Знання, зберігаючи таким чином вірність своїм Богам-Праволхвам, Першоволхву Сварогу і самому Роду Всебогу – Першоволхву Першоволхвів.
Внаслідок Ночі Сварога (Калі-Юги), пристрасті та невігластва людських розумів, сьогодні на Землі існує нескінченна безліч відгалужень Ланцюгів Наступності, зокрема – часткових, неповних, а то й завідомо неправдивих трактувань Вічного Знання.
Святий Завіт і Послання Ланцюга Учнівської Наступності можуть бути змінені, применшені або втрачені, бо під впливом Ночі Сварога Божественне знання стає слабоусвідомлюваним для більшості людей на Землі. Щоб повернути їх до Споконвічної Істини, відновити розуміння вічної мудрості, Всебог приходить у цей світ сам або ж через те чи інше Божество входить у Волхва і робить його Спасом, Першоволхвом або Волхвом-Засновником.
Той продовжує (відроджує) Вчення лінії своєї Учнівської Наступності, трактуючи Вічне Знання відповідно до свого часу та обставин. Так він більш виразно проявляє або ж оновлює напрям призначення духовної школи (сампрадаї). Таким чином, він указує ввіреним йому Всебогом душам найбільш гармонійний шлях Звільнення.
Арії славні, відичні слов’яни, що йдуть слід у слід за Першоволхвом Радення Сварожого, висловлюють йому свою вірність і відданість через усвідомлене та натхненне слідування його настановам і служіння спільним цілям Радення Сварожого.
Усі волхви, відуни, жерці, кудесники, вогнищани, радарі та відичні слов’яни визнають духовний авторитет Першоволхва Радення Сварожого, Верховного волхва Родового Вогнища, приймають його як святу ланку, що зв’язує їх із попередніми Першоволхвами, Спасами, Богами, Сварогом і Ладою та самим Родом Всевишнім.
Старших своїх учнів, які досягли Ясни, обізнані в Поконі, Відах і Повідах, суворо дотримуються Заповідей, Завітів і Настанов, обітниць, – Першоволхв наділяє повноваженням діяти в ролі Духовних Вчителів Радення Сварожого.
Дуже важливо усвідомлювати, що Волхв Радення Сварожого далеко не тотожний волхвам в інших слов’янських традиціях. Часто між ними величезна прірва в силі, знаннях і можливостях, як між благородним орлом і хитрим перепелом, який вирішив представитися царем птахів.
У Слов’янському Відизмі (Відичному Православ’ї) Волхв (Гора, Гуру) – не стільки людина, скільки єдиний божественний принцип, проявлений через тіло і особистість конкретної людини. За традицією Радення Сварожого Родового Вогнища, кажучи «Волхв», ми маємо на увазі одночасно:
а) Споконвічного Волхва – Вчителя усіх Вчителів і кожної проявленої та непроявленої істоти, Рода Всевишнього, – незалежно від його назв в інших традиціях;
б) Єдність Всевишнього, Богів, Спасів, усіх Святих і Вчителів як загальний Божественний Просвітницький принцип Духовного Навчання, що проявляється Святим Відичним Знанням на нашому шляху і благословляє нас;
в) Колективного Вчителя, Ланцюг Учнівської Наступності святих мудреців – Радення Свароже Вогнища Родового, – з якими ми пов’язані в цьому житті узами любові та відданості, прийняття та наслідування Світла Рода Всевишнього (Живи) і перебуваємо в єдиному Древі Роду (духовній спорідненості).
Для Радення Сварожого такими Волхвами є: Род, Сварог і Лада, Перун і Велес, божественні опікуни (кумари), Спаси (аватари) Мир-Ману, Богумир, Дажбо, Рама, Арій, Колодій і Мамай, усі Першоволхви Радення Сварожого тощо.
Прямий прояв Древа Роду і Ланцюга Наступності в нашій Традиції – це діючий Первоволхв, Верховный Волхв Родового Вогнища і безпосередньо наш Духовний Учитель, Волхв Посвяти (який дає посвяту, дікша-гуру), – остання ланка, що «замикає» в цьому Древі;
г) Волхва Настанови (шикша-гуру) – нині живого Учителя, який навчає і благословляє нас. Він виступає дійсним спадкоємцем лінії передачі знань, у якій пройшов навчання, став Майстром і визнаний Першоволхвом та Колом Волхвів, отримавши право виступати Духовним Учителем (Волхвом) для людей.
Волхв (Гора) для нас – єдність чотирьох указаних проявів. Вони існують спільно, хоча це, звісно, вельми відносно. Ми чітко розуміємо, коли маємо на увазі нашого Вчителя як людину, коли – Рода Всевишнього як споконвічного вчителя вчителів, коли – Велеса, опікуна і покровителя вчителів, а коли – внутрішнього вчителя, Дживу, – Дух Всевишнього всередині кожного з нас.
НЕОБХІДНІСТЬ ДУХОВНОГО ВЧИТЕЛЯ
У Відичній Традиції Духовні Вчителі, Шляхи та практики є досить різними, і кожному підходить саме свій майстер, і у всіх вони різного рівня. Але саме Вчитель – наша опора та допомога на шляху до Всебога. Зазвичай люди звикли себе жаліти, не помічати своїх обмеженостей і слабкостей, самообманюватися, грати «розумом», вигадувати щось на своє виправдання, жити в невігластві та пристрасті, створюючи собі біль і страждання. Щоб вийти з цих хитких пасків Майї, потрібен істинний Духовний Вчитель.
Волхв (Гора, Гуру) – це Майстер Душі: він не просто вчить знанням, а ростить Душу, розбиваючи вщент гординю, логічний розум, витрушуючи з людини весь бруд, очищаючи її та розкриваючи в ній благородні якості. Іноді це доводиться робити досить жорстким способом, а інакше істинне зростання учня неможливе.
Почуття звичайної людини недосконалі. Навіть сильний логічний розум усе одно обмежений шаблонами сприйняття та образами (самскарами) дитинства і минулих втілень. Тому душа не бачить Вищої Істини, вона ототожнює себе зі своїм тілом, почуттями або розумом і перебуває в ілюзії. Як наслідок – завжди помиляється. Крім того, наш розум завжди схильний до обману та самообману заради тілесного комфорту, він, як ілюзіоніст, ховає від нас істинну реальність.
Щоб досягнути Ясни (просвітлення), людині потрібно звернутися всередину себе, зустрітися зі своїм “его” та обмеженнями, подолати їх, а це по суті – пройти через смерть, заново народитися і стати істинно іншою, кращою – Духовною Людиною. Самому це зробити неможливо, як неможливо народитися без батька, матері та сторонньої допомоги (акушерки, лікаря).
Тому кожній душі потрібен свій Духовний Учитель, який підходить саме їй, і Самайя – священний зв’язок, завдяки якому Вчитель може проявляти Гора-Яргу, вчити та спрямовувати учня.
В Карбі відання Володіння Святого Покону про це говориться так: «Від Рода Всевишнього через Сварога і Ладу, Богів та Спасів до Першоволхвів Православних мудрість Святого Покону лється, аби передавали вони її Волхвам, Відунам, Жерцям, Кудесникам, Обрядодіям, Вогнищанам, Радарям, а ті – далі всім людям праведним. Тому настанови духовні Волхва – це основа життя кожного слов’янина православного, бо тільки завдяки навчанню дитя дорослим та відаючим стає і для інших душ із часом Батьком або Матір’ю стати може».
Святий Покон. Трактування Карба відання Ясни: «Род Всебог через Сварога і Ладу дав нам радення святе, через Родосвіт праведний Яргою удіяне, щоби могли яро та скоро до Прави йти, додому в світ вишній повертатися, або в Яві перебуваючи, за Правю жити і світ творити, дух Божий Животворний стяжаючи».
Настанова Спаса Мира. Суть 2, рядок 100: «Шлях самообмеження і саморозвитку роблять людину вільною, благородною і світлонародженою, богоподібною душею і тілом. Цей шлях є Ярга. Відайте: підкоривши розум і сукупність органів розуму, людина завжди досягає всіх цілей, навіть не особливо виснажуючи тіло».
Сіддха-сиддханта-паддхаті Горакша: «Тільки за допомогою Вчителя може бути досягнуто досконалості, а не через розсудкове мислення та нескінченне обговорення. Передачу мудрості потрібно отримати усно, а не від безлічі текстів, лише тоді можливо стати Звільненим. Вища обитель досягається передачею сили та благословенням Майстра, іншого шляху немає».
Шива Самхіта: «Лише знання, виречене устами Гуру, веде до Звільнення, всі інші практики не будуть давати плодів, будуть слабкими або будуть створювати перешкоди».
ЖИТТЯ ЯК ДУХОВНИЙ ШЛЯХ
З точки зору Традиції – все, що робить людина в цьому світі, є її особистим Духовним Шляхом. Таким чином, душа через безліч втілень, життєвих ситуацій і подій пізнає себе та світ. А ті завдання, з якими вона стикається, – це уроки Життя, які до неї вирішували тисячі й тисячі людей.
Досвід їх вирішення за допомогою Божественного Знання ліг в основу всієї Відичної Традиції. Покон, Віди, Повіди, Жива-Ярга, відичні науки та вчення, – усе спрямоване на те, щоб пізнати Всебога в людині та людину у Всебозі.
Традиція Покону сприймає світ через Віду (знання) про закони Світотворення (закони Прави). Життя в цій Традиції дає людині можливість благосного прояву в будь-якій сфері життя: здоров’ї, стосунках, бізнесі, кар’єрі, економіці, політиці тощо. Усі вони сприймаються як зовнішні втілення єдиного внутрішнього завдання – Духовного Зростання.
Спираючись на свою єдність із Божественним Світом і ці вічні закони, Волхв-Вчитель допомагає учневі розвинути усвідомленість і цілісне мислення, досягнути саморозвитку через єдину систему духовних практик Радення Сварожого: Жива-Яргу, Живу, Родосвіт, Кудесництво, Волошбу, Родолад та ін.
У Раденні Сварожому Родового Вогнища прийнято вважати, що досягнути Ясни (просвітлення) може тільки та людина, яка реалізувалася якісно, виконавши своє Призначення (Дгарну) і проживши всі рівні життя в Яві відповідно до своїх чар (чакр). Зробити це без Вчителя, який уже досяг Ясни, просто неможливо.
Дуже важко без сторонньої допомоги розкрити свої таланти і досягти максимуму. Усім людям, навіть найуспішнішим, часом потрібно з кимось радитися або проговорювати вголос у присутності більш компетентної людини свої труднощі та проблеми, думки, сподівання і плани. Такою людиною виступають Духовний Батько (Духовна Матір) – Волхв-Вчитель.
ДУХОВНИЙ ВЧИТЕЛЬ – ГОРА ЗНАНЬ
У Поконному Відизмі Вчитель (Наставник) – це дійсно Гора Знань, бо він багатогранний: це духовний майстер (провідник), духовний цілитель, відичний психолог, психоаналітик, психотерапевт, коуч, мислитель, філософ, маг, віщун, ерудит – усе в одній особі. Словом – Майстер Життя.
Мета Вчителя (Наставника) одна: навчити людину бути щасливою, досягти максимальної самореалізації свого Призначення на шляху Ясни і, якщо є готовність, – допомогти прийти до Ясни (просвітлення). День за днем Вчитель (Наставник) надихає учня до різноманітного Радення (духовної практики), стимулює і підтримує його, веде до успіху. Саме він не дозволяє піддатися лінощам, розслабитися і піти в неусвідомлене сприйняття.
Вчитель і Самайя, священний зв’язок із ним, – це захист від найприкріших помилок, глухих кутів у житті та саморозвитку. Це і маяк, що освітлює шлях до мети, і форсаж, який наближає її досягнення. Він допомагає зберегти віру в себе і рухатися вперед найоптимальнішим шляхом, так, щоб не плутатися в ілюзії та карні.
Вчителі та Наставники Радення Сварожого – це самореалізовані люди, які вижили своє “его” і не зацікавлені в надмірному прояві мирського життя: багатстві, славі, владі тощо. Усе це було пройдено ними в минулих втіленнях і попередньому досвіді життя.
Завдяки багаторічній духовній практиці, величезному багажу знань, умінь і навичок, досконалому володінню Святим Поконом і Відичним знанням, вони мають у своєму арсеналі систему навичок і вмінь для досягнення успіху в будь-якій обраній учнем сфері життя.
Відаючі допомагають відичним слов’янам подолати обмеженість, малоефективність, розширити кругозір, повірити й зрозуміти себе, покращити свій стан і власне життя, змінити мислення, емоції, переобразитися – і в кінцевому підсумку досягти Просвітлення.
Розвиваючи учня, Вчитель не повинен командувати, вказувати, змушувати чи маніпулювати: все будується на його добровільному бажанні розвиватися. Волхв, як і всі Відаючі Родового Вогнища, лише допомагає зробити вибір, усвідомлено та регулярно практикувати Жива-Яргу. Він надихає учня продовжувати підніматися до вершини, а не скочуватися вниз.
Зазвичай Вчитель не дає готових відповідей, не вирішує завдання замість людини, а лише надає їй інструменти, підводить до рішення, організовує середовище навчання та стимулює свідомість учня. Головне завдання для нього – розвиток підопічного, а не вирішення його поточних питань. Саме в особистісному та духовному розвитку – вища цінність Гора-Ярги.
ГОЛОВНІ ПРАВИЛА ГОРА-ЯРГИ
Важливо ясно розуміти, що Гора-Ярга (гуру-йога) – це не окрема школа чи система практик, а саме спосіб навчання духовним знанням, можливий завдяки існуванню Самайї, священного зв’язку.
Гора-Ярга є прямим проявом майстерності Волхва-Вчителя, який підбирає різноманітні практики саме для вас: колослово, живослово, очищення і пости, живодихання, постави, карбування, особливі стани (медитації), служіння, обітниці тощо.
Дотримуючись Гора-Ярги та Самайї, учень повністю приймає і беззаперечно покладається на поради Вчителя щодо конкретних вправ, їх кількості та способу виконання, натхненно слідуючи особливостям даного йому Радення (практики).
Головне, чого навчають у Раденні Сварожому, – це Покон, Віди, Повіди, Жива-Ярга, слідування Дгарні та безпосередньо Шляху Ясни (просвітленню).
Правила Гора-Ярги розширено трактують правила Здорового і Щасливого життя, вже знайомі та випробувані кожним відичним слов’янином. Але в Гора-Ярзі вони ще більше розкривають свою вічну мудрість завдяки стосункам Вчитель-Учень.
ПЕРШЕ ПРАВИЛО ГОРА-ЯРГИ:
Ти частина Всебога і Вчителя – все оточуюче частина тебе.
Добровільна готовність і прагнення до єднання з Волхвом-Вчителем на рівні Духу Всевишнього для глибинного навчання Вірі-Віді, досягнення духовного зростання та розкриття вищих якостей душі. Учень має бути готовий встановити духовно-родинні взаємини з Вчителем та поєднати свій розум з його розумом.
Непримусовий потяг і постійне натхнення учня до Навчання. Це означає, що головним пріоритетом життя учня є виконання завдань Вчителя, спрямованих на розвиток його внутрішньої свободи, сили, усвідомленості та цілісності. Суть духовного учнівства не у сліпому слідуванні та знятті з себе відповідальності за своє життя, а навпаки – у саморозвитку, прагненні ставати більш усвідомленим, цілісним і розсудливим.
Довіра і прийняття Вчителя та Навчання. Учень цілком довіряє і приймає Вчителя, заповіді, завіти та настанови Радення Сварожого, правила, порядки, традиції Школи, всі ті методи і способи, які Вчитель використовуватиме для пробудження його душі та приведення її до Ясни. Через Духовного Вчителя говорять Всебог, Боги і Предки. Слухати його праведні настанови – означає слухати свою душу і Всебога, який говорить через свій зовнішній прояв.
ДРУГЕ ПРАВИЛО ГОРА-ЯРГИ:
Ти несеш відповідальність за те, що відбувається з тобою в будь-який момент часу, і дійсно готовий змінюватися, щоб стати більш досконалим.
Готовність до вдосконалення Духу, Душі та Тіла. Щоб досягнути розвитку, потрібно наполегливо і регулярно практикувати. Адже для того, щоб стати метеликом – потрібно перестати бути гусеницею. Радар – це глибокий практик, який щиро усвідомлює свої обмеженість, обумовленість душі, уникання, подвійність і докладає зусиль для їх подолання, роблячи це із задоволенням і радістю. Сприймаючи це як вище благо, а не як самокатування.
Взяття під контроль розуму, почуттів, тіла та володіння ними. Учень повинен ясно усвідомити свої звички, спосіб самопрояву, обмеженість розуму, побачити прояви своєї Собі (его), практикувати під керівництвом Волхва-Вчителя та самостійно, щоб змінитися і покращитися, навчитися Володінню собою, власним життям і долею, тонше відчувати Всебога через прояв Потоку Життя.
ТРЕТЄ ПРАВИЛО ГОРА-ЯРГИ:
Ти вільний у своєму виборі та Шляху. Ти живеш багато разів – живи так, щоб кожен раз був кращим за попередній.
Свобода волі та прояву учня. Вищим Духовним Вчителем завжди є Род Вседержитель, він учить нас через Потік Життя – всі ті події та ситуації, які з нами трапляються. Тому кожна душа має свободу вибору, волі та прояву в межах свого Призначення і карни. Карну потрібно проживати й долати, а Призначення – виконувати. Як учень проявляє свою волю і який вибір робить, – це показник зрілості його душі, але завжди потрібно прагнути до більш високого та праведного.
Свобода вибору Шляху. Істинний Вчитель намагається виплекати в учневі усвідомленість, внутрішню свободу, вищу свідомість, благо і красу через розкриття Всебога в серці. Йому не потрібне підкорення заради підкорення, Він хоче допомогти учневі стати самодостатнім, цілісним і досконало мудрим, подолати свою обмеженість. Волхв зрощує душу, вільну від Внави, Карни та Майї. Майбутнього майстра, який поведе за собою наступні покоління шукачів Істини.
В основі навчання лежить свобода і добровільність без насильства. Тому, яким саме Шляхом ітиме учень (прагнути вгору чи скочуватися вниз) – це його вибір і відповідальність перед Всебогом і Карною.
ЧЕТВЕРТЕ ПРАВИЛО ГОРА-ЯРГИ:
Служи Всебогу і людям. Чини з іншими так, як хочеш, щоб чинили з тобою.
Радість служіння. Щоб стати вільним від подвійності й знайти життя у Вищих Світах, учень повинен прагнути до служіння Всебогу, Богам і Предкам, вищим ідеалам. Це нездійсненно без повної самовіддачі та духовної самодисципліни: «Учневі слід виконувати відповідно до приписаних правил протягом дванадцяти років такі обітниці брахмачар’ї, як служіння своєму Гуру» (Атхарваведа). Крім того, служіння має приносити радість, робити людину щасливою.
Подібне притягує подібне. Творення добра і блага іншим людям без огляду на результат, без очікування похвали чи вдячності народжує позитивну карну і відплату – піднесення душі як результат духовних заслуг. Щоб піднятися і розкрити Всебога в серці, потрібно стати більш чистим, світлим, добрим і благосним. А що даруємо світу – те до нас і повертається.
П’ЯТЕ ПРАВИЛО ГОРА-ЯРГИ:
Виконуючи своє Призначення, будь вдячний, веселий, вір у себе та усвідомлено йди до Ясни.
Зрощування усвідомленості. Потрібно безперестанно зрощувати усвідомленість, розширювати сприйняття, проживати обмеження і здійснювати вчинки, які творять нове, більш благе життя. Вправляючись у Жива-Ярзі, прагнути до Ясни.
Зовнішнє та внутрішнє життя. Душа приходить у цей світ для виконання свого призначення. Це те зовнішнє, що їй приписано зробити, ставши учнем, незалежно від варни та ашраму. Необхідно постійно займатися практикою саморозвитку, йдучи Шляхом Просвітлення. Все зовнішнє – лише прояв внутрішнього, духовне є первинним.
о. Огнь-Сварг-Володимир (Куровський).
