ПОВІДА ПРО РАДЕННЯ СВАРОЖЕ

Відайте, учні вірні, побратими та посестри! Наближаються часи радісного Світанку Сварожого у зірковому році^*1. Відичний світогляд Покону, споконвічна Віра-Віда Праотців Небесних знову стає загальнодоступною та відкритою. Розправляючи крила мудрості, вона починає сяяти багатьма барвами благості та щастя, недвоїстістю розуміння буття істинного.

Як ранкове сонце, Віра-Віда славлення Прави освітлює храми душ наших, надихаючи надією та життєвою силою від пробудження духу праведності аріїв славних. Нині ми бачимо, як перед Світанком^*2 відступає Ніч Сварожа, що вкрила туманом смерті та руйнування серця і душі Онуків Дажбожих та весь рід земний. За час її панування — кривда, розбрат, безчинства, блуд, мстивість та невігластво проросли буйним цвітом у натурі людській.

Матінка Земля скалічена неправедними діяннями роду людського і нині потребує оновлення. Таке оновлення можливе лише після глибинного переосмислення основ буття людського, загального повернення до усвідомленої єдності з Всебогом та до прийняття світогляду Істини. А саме — повернення до споконвічної Віри-Віди Прави, Святого Покону та Відичного Знання у всій його єдності та багатогранності.

Тому творення Світанку Сварожого потрібно починати з самого себе, своєї душі та відновлення вірних поглядів: благості та праведності сприйняття себе і світу. Покон — це Сонце Духу, яке зцілить і захистить кожного відиста та будь-які спільноти людей від невігластва та життєвих труднощів. Але для цього потрібно відкрити очі та пробудитися, побачити Світло і усвідомлено йти до нього.

Віра-Віда Прави, Поконний Відизм — це праведний Арійський^*3 відичний світогляд, який вічно народжує нові народи та держави. Завдяки Віданню вони виростають із лона старих суспільств і цивілізацій, як молоді дубки з жолудів старих дубів. Так і нині Поконний Відизм (Слов’яноарійський Відизм, Відичне Православ’я, Рідна Православна Віра), збережений і примножений духовним раденням та світлим подвижництвом Волхвів Покону, живить нову поросль людства, відроджуючи та посилюючи Дух Праведності, Шлях Ясни та Мокші для всіх душ, що прагнуть Вищої Істини.

ПОВЕРНЕННЯ СЛОВ‘ЯНОАРІЙСЬКОГО ЗВИЧАЮ

Ланцюг Наступності Радення Сварожого Родового Вогнища, виконуючи завіт Всебога, Вишніх Богів та Волхвів-Пращурів, після тривалого періоду мовчання та прихованого збереження традиції, розпочав відкрите несення Слов’яноарійського Звичаю. Во ім’я піднесення душ та загального пробудження людства. Це — повернення Сонця Духу Праведності для всіх людей, усіх нащадків родів арійських, усіх, хто шукає та прагне єдності з Всебогом і Вищою Мудрістю.

Слов’яноарійський Звичай — це світогляд аріїв славних, благородних людей та світлих душ, до якого б роду (етносу чи нації) вони не належали. Це Божественне тлумачення Істини та Щастя, що стоїть вище за національне та примітивне загальнолюдське розуміння. Кожна людина, чоловік чи жінка, незалежно від статі чи раси, завдяки саморозвитку та піднесенню своєї душі — може стати арієм славним.

Визнаючи всезагальну єдність душ на рівні Духу у Всебозі, ми з повагою та любов’ю шануємо велику цінність і значущість кожної мови, культури, звичаю та традиції всіх народів без винятку, бо Род Всевишній єдиний і багатопроявний.

Відичне Православ’я — це світогляд Вищої Істини та Щастя, особисте віросповідання кожного відиста, яке завдяки єдності у Ланцюгу Наступності Радення Сварожого Родового Вогнища поєднує множинність у цілісність та творить загальне благо й лад.

Радення Свароже об’єднує окремих відистів, громади, групи громад, організації, народи, країни та континенти у Родове Вогнище Відичного Православ’я, єдиний Відичний Звичай Святого Покону.

ВИЩА ІСТИНА НЕДВОЇСТОСТІ

Божа Істина вища за всі релігії, нації та держави. Тому відичний світогляд Покону знімає суперечності між народами та націями, що породжені ідеями панування одних над іншими (ідеологіями націоналізму). Бо вони не відповідають Вищій Істині, недвоїстості та загальній гармонії.

Відизм Покону вчить нас, що всі душі належать світу Прави. Задля свого розвитку вони проходять крізь багато народів перед тим, як назавжди повернутися у Божественний Світ. Тому немає вищих чи нижчих родів, варн, народів, націй чи держав. Перед Всебогом усі рівні, кожен виконує своє призначення та йде від невігластва до благості, до вищого Звільнення (Мокші).

Біль і страждання — це наслідок пелени невігластва Ночі Сварожої. Часу, коли обмежені духовні вчення, аби панувати над людьми, замість Всебога, Душі та Дгарни на перше місце поставили тіло і зовнішнє. Поверхове розуміння, невігластво та пристрасть — замість благості, корисливість і паразитизм — замість усвідомлення глибинної суті єдності в дусі Всевишнього, Богів і людей.

ДГАРНА – ПРИЗНАЧЕННЯ ВІДАЮЧИХ

Волхви Покону завжди були вище народів, під народами і між народами. Бо вони — просвітлені душі: Ясуни, Учителі та Світочі Духу. Призначення і завдання Відаючих у тому, щоби вести всі душі до Ясни та Дгарни. До виконання святих обов’язків своєї варни та ашраму в творенні світотворення, покладених на них Родом Всебогом, а не до мирської пристрасті та невігластва першоборства^*4.

Головна задача Вчителів у тому, щоб особистим прикладом вчити розумінню Вищої Істини та законів Прави, за якими Світотворення побудовано. Бо тільки розуміючи його суть, кожна душа зможе усвідомити і побачити своє призначення і сродну працю^*5 у Роді людському, Роді Небесному і Роді Всевишньому. Через Дгарну і Яргу вірно йдучи до Ясни, Мокші та Услади найвищої.

Всяка душа приходить у світ Яви або Нави, щоб глибше пізнати себе і проявити свою божественну основу. Віда і самопізнання через Яргу потрібні для поступового сходження рівнями духовного розвитку (чарами). Усі душі різні й мають різну кількість втілень і ступенів самоусвідомлення. Тому, перебуваючи в тілах, ми ніколи не були і не є однаковими.

Ми народжуємося з різними здібностями, але маємо однакові права перед Всевишнім на прояв своїх здібностей. Наші здібності, схильності, таланти або своєрідне розуміння Всебога ми отримуємо як результат духовних заслуг від вірного виконання Дгарни, як наслідок Карни і Колороду, багаторазового втілення душі в різних видах життя і в різних народах.

Православні Волхви – це ті, які ведуть душі до щастя у єдності з Родом Всебогом, допомагаючи осягнути все, що відбувається в нинішньому втіленні й є прямим наслідком дій, прагнень і помислів у попередніх втіленнях. Це і є Дгарна стану варни Відаючих Родового Вогнища, серед яких Волхви є вищими і найдостойнішими служителями.

Щоб Волхви виконували своє призначення істинно і праведно, з волі Всебога Отець Сварог і Матінка Лада дарували Праотцю Миру Покон Рода Всевишнього. А коли він завдяки Покону і Ярзі досяг Ясни, – сам Всевишній Вседержитель в образі Рода Вишеня перевірив його розуміння і наново переказав йому Покон, щоб він міг наділити ним усе людство, незалежно від раси, нації, статі чи віку.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ПЕРШОВІДИ – ПОКОНУ

Мир-Ману Свагура, першолюдина-першоволхв, першоцар і носій Першовіди Прави, Святих Знань Покону, завжди приходить на Землю на початку творення Всесвіту через манувертари – свої переродження. Цим він вічно підтримує відання Покону Святого у всьому людському роді.

Так Покон – Божественний Завіт і Послання Всевишнього – вічно зберігається як дороговказна нитка росту, розвитку та примноження блага всього людства. Покон – це втілення шляху глибинного осягнення себе, світу та настанов Божественних духовних Учителів: Всебога, Сварога і Лади, Богів, Спасів, Першоволхвів і Волхвів. Які милістю та подвижництвом своїм вічно благословляють душі всіх вірних послідовників.

Ведизм є Вірою-Відою (світоглядом) природного одкровення. Завдяки сходженню Святого Духа Світла Рода Всевишнього від Рода Вишеня, Сварога і Лади на Праотця Мира-Ману, Першоспас був благословенний великим щастям і духовною силою осягнути Покон Рода Всевишнього.

Людство живе багато мільйонів років – і час від часу втрачає праведне світорозуміння у більшій його частині. Але Відизм вічний, і Істина завжди відкривається заново. Завдяки Ранку, Полудню, Вечору і Ночі Сварожій – розвиток свідомості роду людського проходить періоди підйому та скочування в дикість. Тому люди часами втрачають відання та усвідомленість, значно скорочуючи своє істинне розуміння Святої Віди Покону.

Тоді Всебог – Сам в Одному зі Своїх Ликів або ж через Богів, Мира-Ману чи Спасів – знову приходить, щоб проявити Віру-Віду в новій якості. Боги-Предки проявляються в тілах або ж між Волхвів знаходять достойні душі й втілюються в них, щоб заново показати відкарбовані навічно у всіх душах Карби Віди Прави – Покону Рода Всевишнього.

РАДЕННЯ СВАРОЖЕ РОДОВОГО ВОГНИЩА

Творення Всесвіту Сварогом і Ладою – це служіння Роду Всевишньому. Весь Всесвіт сприймається як Вогонь Життя, який підтримують Вишні, Небесні та Земні Боги, люди, душі та духи. Для вірної та спільної дії й загальної єдності душам потрібен Покон – Віда Прави.

Тому приходили і вічно приходять до нас із Прави Всебог, Боги, Спаси і Поконноколінники, які народжують і підтримують безперервну лінію духовної передачі Світла-Вогню Віри та Віди, Божого Животворного Духу і Святого Покону як Знання про життя.

Суть цієї духовної передачі і є Радення Свароже^*6. Радення – це збереження та підтримання Божественного Духа Творця, Світла Рода Всевишнього – через Ясну і Дар Відання на Землі – в душах світлих і праведних людей. Завдяки чому перед нами, людьми, відкривається можливість впливати на світ і бути співтворцями Вседержителя, ясно розуміти устрій світу та своє місце в ньому.

Віда Прави Святого Покону – це Вічне Знання і послання Вседержителя своїм дітям, настанова про суть світу та Духовний Шлях, який повинна пройти кожна душа, щоб повернутися додому, в Божественний світ Прави.

Род Всевишній через Сварога і Ладу, Богів, Спасів, Першоволхвів і Волхвів передає Віду Прави – Святий Покон – як Святий Завіт і дороговказну нитку крізь віки. Щоб наші душі не блукали манівцями, а маючи Радення Свароже як духовну карту шляху, зростали душею і йшли вірно та прямо до Ясни і Мокші, виконуючи найкращим чином покладену на них Дгарну.

СВЯТІСТЬ ВІДАЮЧИХ РОДОВОГО ВОГНИЩА

З волі Всевишнього Вишні Боги обирають найдостойніших людей і називають їх Відаючими. Наказують їм берегти Світло Рода Всевишнього у своїх душах через Радення – творення духовної практики, яка приводить не просто до Ясни, але до перевтілення плоті (тіла) в Ясносвіт^*7 і вознесіння у світ Прави без смерті.

Душі найсвітліші, Світлом Божим і Відою наповнені, з Родом Всевишнім і Богами Рідними поєднані, з того моменту святими Відаючими стають, тобто людьми, які несуть у собі Віду Прави і знають Шлях до Всебога. Ясни досягнувши, Наставники Духовні – Обрядодії, Кудесники, Жреці та Відуни – Духовними Учителями, Волхвами стають. Найкращі та найсвітліші з Волхвів іменуються Радетелями.

Православні Волхви Радення Сварожого – Світовогонь Рода Всебога бережуть у Ланцюзі Наступності Радення Сварожого Родового Вогнища та в Вогнищі Родовому. Вогнище Родове є духовною спільнотою людей, які відкрито почитають Рода Вседержителя в Храмах, Ашрамах, Капищах і Місцях Святих. Завдяки цьому кожна світла душа може прийти до Світогню Всевишнього, аби звільнитися від своїх блукань у темряві невідання і пристрасті.

За тим, щоб суспільне служіння творилося у святості, стежать Волхви-Служителі й самі Боги Рідні, Отець Сварог і Лада-Матінка, і в першу чергу – Перун златорунний і Велес густоволосий. Тому зазвичай Волхви носять довге волосся і Перуниці на себе накладають, таким чином показуючи, що істинно речуть вони від імені Всебога, Богів Рідних і Предків Святих.

ЗНАЧЕННЯ ЛАНЦЮГУ НАСТУПНОСТІ

Існування Радення Сварожого Родового Вогнища як Ланцюга Учнівської Наступності є найважливішою умовою розвитку Відизму – Звичаю Вселенського, Слов’яноарійського, духовної традиції Відичного Православ’я. Саме завдяки Ланцюгу зберігаються Знання та досвід попередніх поколінь Відаючих.

Це золотий Ланцюг, що йде з глибини віків, ланками якого служать Першоволхви, Верховні Вчителі, які досягли Ясни, жили один після іншого і передали з уст в уста знання Віри-Віди славлення Прави.

Ланцюг Учнівської Наступності – це духовно-понятійна школа, система збереження мудрості та правильного розуміння законів світотворення (Законів Прави), священних писань і переказів (Покону, Від, Повід та Ярги).

Завдяки їй зберігаються Знання, – попри величезні проміжки часу, що відділяють сучасників від моменту осягнення цих Знань. У загальноведичній традиції прийнято спиратися на письмові перекази (записи, писання) та містичний досвід просвітлених майстрів.

Завдяки такій двоєдності забезпечується «позачасовість» осягнення Божественної Істини відносно подій зовнішнього світу, які швидко змінюються. При цьому дуже важливо виключити можливість викривлень і неправильного тлумачення знання. Тому необхідно, щоб усі ланки Ланцюга – носії та проповідники Знання – були духовно досконалими та мали високі моральні якості.

Радення Свароже як Ланцюг Наступності забезпечує єдність (системність) і сукупність учення, культу та духовних практик, що мають одне джерело, але різних носіїв. Завдяки Ланцюгу підтримуються цілісність і наступність цих елементів, які увібрали в себе все «минуле» Слов’яноарійської Традиції та те, що представляє її в теперішньому.

Крім того, поняття Ланцюга Наступності передбачає розуміння інших релігійних систем і філософських шкіл та ставлення до них. Головна задача Ланцюга – залишатися вічним і живим джерелом Духовного Знання для людства, свого роду, народу і просто людей, які шукають Істину.

Ланцюг Наступності – це Древо Прихистку, духовний захист, підтримка та благословення на шляху кожного радаря.

РЯД ДУХОВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЛАНЦЮГА НАСТУПНОСТІ

Як відомо, Всесвітня духовна організація (конфесія) «Родове Вогнище Ведичного Православ’я», Всесвітнє Об’єднання Слов’янської Відичної Культури «Родосвіт», Всесвітня Громада Слов’янського Відизму і ще цілий ряд духовних та громадських об’єднань – були створені свого часу Ланцюгом Учнівської Наступності «Радення Свароже Родового Вогнища».

Перекази, легенди і безпосередньо сам Покон Рода Всевишнього визначають, що Віда Прави – Покон – існує від початку творення Всесвіту, із/Покон (спокон) віків, і незмінно підтримується в Раденні Сварожому Родового Вогнища Родом Вишенем, Сварогом і Ладою, Вишніми та Небесними Богами, Спасами, Першоволхвами і Волхвами.

Слово «радення» прийшло з мови наших предків зі значенням «світлі дії» (від Ра – «світло» і дення – «діяння, дія»). Крім того, Радення – це ще й Рдіння, тобто вірне, неухильне виконання свого священного обов’язку – бути співтворцем Вседержителя. Випромінюючи зі своєї душі Животворне Світло, разом зі Сварогом і Ладою ми можемо творити світ, таким чином підтримуючи горіння Родового Вогнища – Всесвіту.

Як наші Небесні Батьки творять Всесвіт, підтримуючи Всесвіття (Всесвіт всесвітів), так і ми на своєму «земному» рівні творимо предмети, взаємовідносини, світогляди та організації.

Допомагаючи Вишнім та Небесним Богам творити Всесвіт, ми в безпосередній діяльності осягаємо Закони Прави. Щоб істинно і праведно піднятися на Божественний рівень: стати Богами для своїх нащадків або ж, досягнувши Ясни і Мокші, повернутися до свого Духовного Дому – Святої Прави.

РАДЕННЯ — ДУХОВНА ПРАКТИКА

Радення-рдіння – слов’янський синонім слів «практика», «садхана»; тому духовна практика – це і є духовне радення. У нашому Ланцюзі Наступності найважливішою практикою є Чотириєдина Ярга, Жива-Ярга, священні стани (медитація), а також творення молитви, колослова та обрядів.

В особистому житті – це зрощування Зерен Правди, дотримання в думках і діяннях Родосвіту (розуміння цілісності буття), практика Живи при творенні Родового Ладу (варна-ашрами) і прямування Яргою (Шляхом Просвітлення).

Щоб дати можливість душам розвиватися, жити в щасті та радості Прави, перебуваючи у світі Яви, Радення Свароже Родового Вогнища несе людям Святий Покон – Віду Прави – та різні відичні науки: Жива-Яргу, Родосвіт, Родолад, Здраву, Триглав, Живоспів, Кудесництво, Волхування тощо.

Оскільки будь-яке знання може з часом викривлятися, необхідна Божественна допомога в його підтриманні. Тому Сварог і Лада неодноразово надсилали і надсилатимуть Поконноколінників – божественних особистостей (Богів), які проявляються як Спаси (аватари) та Духовні Учителі (волхви).

Нині, коли повернення до Відичного Світогляду охопило весь світ і сприймається як істинно життєво необхідне, праведним людям слід ясно розуміти відмінність традиції передачі Знань – від реконструкції та театрального кривляння. Бо недостатньо, володіючи певною сумою знань, почерпнутих із книжок, говорити про суть обрядів і духовного радення у Вірі-Віді та про духовний Шлях Предків.

ДУХОВНІ ПОСВЯТИ В ЛАНЦЮЗІ НАСТУПНОСТІ

Ми благословляємо і підтримуємо всі духовно-етнографічні починання наших слов’янських побратимів, але все ж хочемо чітко роз’яснити важливі для нас положення, а саме: перебувати в Раденні Сварожому Родового Вогнища можуть лише ті духовні провідники, які:

отримали Посвяту за родом (тобто є вихідцями зі святоруських слов’янських відичних, старовірських родів);
отримали Посвяту (Світло Рода – Живу) від повноважних носіїв Слов’яноарійського Звичаю відання Прави, Православних Волхвів Радення Сварожого.

Свароже Радення – Ланцюг передачі Знань – розуміє кожну Посвяту не як той чи інший статус, а как певний рівень Духовного Знання і взятих на себе духовних Зобов’язань. Таким чином, Посвята і визнання можуть бути не лише дані, а й зняті з людини у випадку її духовної невідповідності.

«Віда» для нас – поняття сутнісне, а не умовне, і являє собою певну кількість Божественних Знань, чітко застосовних у безпосередньому житті людей. Тому ми розуміємо Свароже Радення Родового Вогнища як певний кладоряд (систему) навчання цих Знань і сходовершу (ієрархію) людей, які володіють ним, примножують і підтримують його.

Тому у нас, в Родовому Вогнищі, було і є присутнім поняття Духовного Вчителя і Наставника.

Духовний Вчитель дає посвяту і є духовним Батьком новопосвяченого. Він ніколи не змінюється, і духовний ріст учня проходить саме в його лінії. У той час як Наставник дбає про духовний ріст арія славного (того, хто славить Правь, православного). Він може не бути його прямим духовним керівником, тому – час від часу змінюватися.

ВЧИТЕЛЬ І НАСТАВНИК

Кожен Вчитель-Волхв може бути Наставником, але не кожен наставник (Відун, Жрець, Кудесник) може бути Вчителем. Наставник завжди і в усьому допомагає Волхву-Вчителю вести учня до світла, але остання відповідь (останнє слово) у духовній настанові – завжди за Вчителем.

Стати Волхвом Покону – це велике духовне досягнення (отримання Ясни). Істинних Православних Волхвів завжди мало. Тому їхніми настановами можуть вважатися не лише слова, а й писані праці.

Свароже Радення у своєму вченні є витоком і невід’ємною частиною загальноарійської відичної традиції. Це означає: обираючи перед посвятою Духовного Вчителя, ті, хто шукає Істину, повинні порівняти його слова та плоди дій із відичними Знаннями як такими в повному обсязі.

Якщо його дії суперечать основоположним настановам Відичних Писань (Покону Рода Всевишнього, Ріг, Яджур, Сама, Атхарва Віді, Повідам, Сказам про Всебожжя, Велесовій книзі, Еддам, Гітам та ін.), відичному арійському Звичаю та неписаному Покону (народній традиції), – то не слід ні слухати, ні допомагати такому провіднику.

Радення Свароже передається з покоління в покоління. Світле діяння Волхвів підтверджується досвідом тисяч поколінь духовних провідників Поконного Відизму (Відичного Православ’я, Слов’янського Відизму, Відичного Слов’янства).

Звертаючись за допомогою чи порадою до Волхва Покону, ми розуміємо, що всяке його духовне діяння є Божим Знанням, переданим через тисячі поколінь волхвів, відунів, жерців, кудесників, знахарів і цілителів від Рода Всебога і Сварога, Перуна і Велеса.

Такий Духовний Провідник дасть вам саме те, що необхідно. І більше того – вкаже Шлях до Ірію Лук Рода Всебога, допоможе усвідомити й виконати Дгарну – Божественне Призначення: розуміючи світ, володіти власною долею, творити своє духовне та тілесне щастя.

Радення Свароже Родового Вогнища – це безперервна лінія духовної передачі відичних Знань, яка тягнеться через тисячі поколінь Волхвів-Радетелів, починаючи від Самого Рода Всебога, єдиного і багатопроявного Всевишнього. Воно несе Відичне Вчення про Вседержителя, Богів, Світотворення і Людину, про їхню взаємодію та взаємозв’язок.

ВЧЕННЯ ПОКОНУ – ВІДИ ПРАВИ

Наше Вчення подане у Поконі Рода Всевишнього – Віді Прави. Покон складається з 360 святих Карбів, які заучуються Відаючими напам’ять через кругове повторення колословом. Кожен Карб Покону усно трактується через рядки, їх буває від 16 до 108. Коли дається більш ніж 108 рядків – це всеосяжно повне пояснення.

Загалом Покон можна порівняти з конституцією, він несе в собі головні та визначальні основи, які в подальшому трактуються Першоволхвом і Волхвами ясними. Наше Вчення, дбайливо збережене Радетелями, ніколи не скасовувалося і не перекручувалося, а, ґрунтуючись на законах Прави, відичних писаннях і повчаннях Волхвів, лише доповнювалося та уточнювалося написанням Повід.

Покон – це Відичне знання про Вседержителя, Богів, Світотворення і Людину, про їхню взаємодію, дбайливо збережене Радетелями.

Радення Свароже як Ланцюг Учнівської Наступності має певні правила передачі. Не всякий духовний провідник стає Радетелем, але без Радення не буває повного досягнення Ірію Прави. Тому, щоб стати на шлях Радення Сварожого, потрібно пройти школу духовного навчання. Воно проходить у кілька етапів: послух, дія та навчання.

ПОСЛУХ І ПРАВЕДНА ДІЯ

Послух означає щиросердну слухняність і виконання духовних задач і настанов, які дає духовний Вчитель або Наставник. Не пройшовши духовного послуху, не можна сподіватися на глибоке й істинне пізнання Від та мудрослів’я Слов’яноарійського. Будучи послушником, відист працює зі своїм нав’їм боком особистості, підсвідомістю, навчається розуміти й перетворювати її, спрямовуючи себе до виконання світлого призначення.

Духовний послух дозволяє подолати кривду гордині – найбільшу перепону на шляху до пізнання Всебога, Світотворення і Себе. Істина багатогранна: не вміючи слухати відаючих людей, не повністю приймаючи Волхва-Учителя, важко зрозуміти й знайти зерно істини в собі. Не сприймаючи інших, ми стаємо зухвалими й безрозсудними – тому і світ не сприймає нас. При цьому істинна Віда зникає і народжуються басури невідання.

Дія – це час, коли відист, опанувавши відичний світогляд Покону, приступає до творення та підтримання світла Істини, Любові та Справедливості. У своїх варні, сім’ї, народі, державі він втілює відичні правила життя та поведінки. Завдяки цьому особисто він і все людство в цілому стають кращими й чистішими. Така людина виступає своєрідним «вогнем» – вогнищанином, на світ якого йдуть рідні душі, що шукають мудрості.

Праведний дух, сповнений Відою, горить Божим Світогнем і зігріває серця слабких, спрямовує їх і підтримує, допомагаючи опанувати духовну науку та проявити в собі найвищі благосні якості. Завдяки цьому всі православні душі прискорюють свій духовний розвиток і перебувають у єдності зі Всебогом і Богами вже на землі. А також йдуть до ще більшого блага в світах Прави.

Духовні провідники, які володіють більшою глибиною усвідомлення Істини, особистим прикладом показують, як потрібно діяти на виконання свого Призначення. Світлодіяння – це усвідомлення власної божественної суті та пошук можливостей нового благосного творення, але не причин невдач.

ДУХОВНЕ НАВЧАННЯ

Навчання. Від світлодіяння шлях Радення веде до навчання – часу, коли відист сам стає спочатку наставником (обрядодієм, кудесником, жрецем, відуном), а згодом, по досягненні Ясни, – Вчителем. У Раденні Сварожому як Ланцюзі Наступності Волхвом-Вчителем стає той, хто отримав посвяту від Першоволхва і був визнаний Колом Волхвів Радення Сварожого.

Волхвів не може бути багато чи мало, їх завжди достатньо. Але тільки найкращі з них, вчителі вчителів, Волхви-Радетелі, є цілком повними й істинними законовчителями Покону, Ярги, Ланцюга Наступності та всіх відичних наук. У різні часи таких високих душ, проявлених у Волхвах, буває від 16-ти до 64-х.

Це святі люди, які цілком і повністю присвятили себе служінню Роду Всевишньому. Їх не цікавлять тілесні блага та буденні радощі. Перебуваючи в Яві, вони одночасно перебувають і в Прави. Тому багато хто йде у світ Інший, перетворюючи своє плотське тіло на тіло Світла і не залишаючи праху. А тіла тих, які йдуть лише душами, є великою святістю Віри-Віди Прави.

Радетелі зазвичай ведуть усамітнений спосіб життя, постійно спілкуючись із Всебогом, Богами та Предками, але в разі потреби можуть жити й у людському суспільстві. Вони не бажають спілкуватися зі звичайними людьми і вступають у взаємодію тільки з тими, кого вважають достойними. Тому лише кількох (небагатьох) із них люди можуть бачити або знати. Зустріч із ними завжди є великим духовним благом, вона змінює життя людини назавжди.

А постійно і безпосередньо спілкуватися з ними можуть лише Першоволхв Кола Волхвів-Радетелей, Верховний Волхв Родового Вогнища та його дружина, духовна половина, Першоволхвиня, Відаюча Мати Роду Православного.

ВІДИЧНИЙ ЗВИЧАЙ НА РУСІ

Волхви-Радетели схожі на зерно, яке зберігається для посіву і приховане від цікавих очей. І якщо не заколоситься засіяне поле (відбудеться занепад Віри і Віди), Боги цим зерном знову його засіють. Останній такий великий занепад був 1 000 років тому, коли на землі нашої Святої Русі прийшло іновір’я.

Віда Прави завжди зберігалася і зберігається родами аріїв славних, святорусів, відичних слов’ян (старовірів), православних слов’ян – як на Слов’янських землях, так і в Європі, Індії, Ірані. Крім відкритих місць поклоніння, завжди є сокровенні і приховані Капища, Святі Місця, Боголісся. Їх величезна кількість у священних урочищах Медоборів і Карпат, Уралу і Кавказьких гір, у віддалених місцях Гімалаїв та Альп.

Незважаючи на агресивність прийшлих традицій і богоборство радянської влади, Відичний Звичай Покону зберігся на Русі і в слов’янських землях, у родах святорусів і Ланцюгу Наступності – Раденні Сварожому Родового Вогнища. Радення Свароже є те незнищенне зерно Віри-Віди Покону, яке виховало десятки і сотні Відаючих. Як сонце, воно постійно дає світло, щоб могли проростати всі дозрілі душі.

Відайте, брати і сестри! Нашу Віру неможливо знищити, бо вона заснована Всебогом і Вишніми Богами Прави, проти яких тілесне – ніщо. На те і є Волхви-Радетели, щоб віру зберігати: постійно займаючись духовним раденням, вони бережуть Віду Прави і Покон.

Це їхнє головне життєве завдання і святий обов’язок перед Родом Всевишнім, Сварогом і Ладою. Крім цього, вони порадою і молитвою постійно допомагають Першоволхву і ростять йому наступників.

ПЕРШОВОЛХВ — ПОТОМОК СПАСІВ

Саме через Першоволхва вони посилають свої Повіди, роз’яснення та настанови, бо Первоволхв – це їхній голова і голос у світі Яви. Слово Первоволхва – це закон для всіх, хто істинно слідує Радєнію Сварожому Родового Вогнища. Його настанови слухають і виконують не лише всі арії славні, слов’яни православні, а й усі Волхви-Радетели.

Це відбувається тому, що Первоволхв – не просто головний Волхв у Ланцюгу Наступності, а потомок і правонаступник наших Спасів і Первоволхвів – В’яз^*8 минулого. У давні часи Першоволхви були з родів Магричів, Атрів, Ангарасів, Полозів, Плах, Кратів, Правшетасів, Васіштх, Богріг і Нарад. Понад тисячу років тому це був рід Куру, потомки Арія, які повернулися з ним з Індії. Істинно речу вам, у кожному Першоволхві вічно говорить голос Божественної крові, бо його завжди посилає Небо.

Діючий Першоволхв незмінно є учнем попереднього Першоволхва і вихованцем усього Кола Радетелів. Тому він наділений найрізноманітнішими вміннями та знаннями, які вклали в нього Сам Всебог, Боги і Волхви-Предки, його Першоволхв-Учитель і найкращі з Волхвів Радення Сварожого.

Відповідно до традиції Покону, через нього говорять Род Всебог, Сварог і Лада, Вишні Боги, Спаси, Першоволхви, святі, майстри минулого та Коло Волхвів-Радетелів нашого часу.

Являючись втіленням усіх знань і вмінь Кола, у Поконному Відизмі він виступає Духовним Батьком батьків, а його дружина – Матір’ю матерів усього Роду Православного. Бо Першоволхви – Найвищі Вчителі Ланцюгу Наступності Радення Сварожого Родового Вогнища.

Через Богів і Предків Всевишній благословляє пару Першоволхвів і дає їм право підтримувати Ланцюг Учнівської Наступності, виступаючи основою та вказівником Істинного Шляху для всіх аріїв славних, що за ними слід у слід ідуть.
За те, чи вірним шляхом веде Першоволхв, він сам і всі Волхви-Радетелі перед Вседержителем відповідь тримають. Тому за діями Першоволхва і його Кола Волхвів вічно Вишні Боги спостерігають.

Рішення їх постійно зважуючи, знаком, знаменням і порадою доброю допомагають. Щоб манівцями душа Першоволхва не блукала, Боги духовним тілом своїм у його душу постійно сходять і на Шлях Істинний вірно наставляють. Тому Першоволхв для всіх аріїв славних, слов’ян православних – це Закон, Честь і Указ, голос та рука Божа.

ВІЧНІСТЬ ЛАНЦЮГА НАСТУПНОСТІ

Першоволхв єдиний у двох особах: як Род Вишень – він виступає Родом-Рожаничем і Рожаною, Сварогом і Ладою, Батьком і Матір’ю, Першоволхвом і Першоволхвинею. І народжують вони спадкоємців багатьох, щоб із їхніх дітей або онуків найдостойніших обрати. Навіть якщо помирає Першоволхв Радення або ж не народжуються сини у нього, – живий Першоволхв завжди є.

Бо править Першоволхвиня іменем його, а потім – донька іменем батька свого. А коли вона за найдостойнішого Відаючого заміж виходить, – знову Першоволхв з’являється.

Ланцюг Наступності Радення Сварожого завжди по мужах ведеться і обчислюється, але всі Першоволхви завжди були і є Ладо^*9, навіть якщо імена Першоволхвинь сокровенними залишаються. Без щирого і чистого прийняття Першоволхва та його значення неможливо в Раденні Сварожому перебувати і в принципі до Слов’яноарійської Традиції Покону належати.

Бо він єдиний у двох ликах, як Небо і Земля, Сварог і Лада. А Покон – Віда Прави – є живим втіленням його. Через Першоволхва Ланцюг Наступності йде, Прихисток утверджується і духовне життя Родового Вогнища твориться. Радення Свароже Родового Вогнища – це духовна скарбниця Знань та Сили. Тому багато хто прагнув і буде прагнути учнями стати і благом Радення наповнитися: одні щиро, праведно і благосно, а інші – лише заради користі.

У всі часи були і будуть такі, які лише за живіт свій радіють і бажають Божу Силу, дану їм Раденням Сварожим, тільки на благо своє використовувати, гординю та собь свою тішити. Через метання розуму, невігластво, пристрасть або з мотивів низьких – можуть вони від прямої лінії передачі Першоволхва і Кола Волхвів відходити, хибних «вчителів і наставників» вітати і визнавати.

Або ж самі такими ставати. Від учнів подібних – через нешанування і кривду їхні істинні Вчителі Покону відмовитися можуть, і тоді йде з них Сила праведна, через Ім’янаречення Раденням дана. Світло Рода Всевишнього через них потоком Посвяти текти перестає, Боги і Предки від них відвертаються. Серед людей перебуваючи, вони в духовній пустелі опиняються, так як відрікається від них громада відична, а пристрасть, невігластво і страждання – примножуються.

ЗНЯТТЯ ДУХОВНОГО ЧИНУ В ЛАНЦЮГУ НАСТУПНОСТІ

Коли ж духовний провідник якийсь оступиться, судді йому – його Волхв-Учитель та Коло Волхвів, але насамперед – учитель учителів Першоволхв Радення. За рішенням його проводиться зняття духовного чину, а якщо треба – обряд відлучення від Родового Вогнища.

Це мудрість і вміння велике, бо треба так ланку видалити, щоб увесь Ланцюг, що за ним ішов і досі в праведності та вірності Радення перебуває, у Світлі Рода Всевишнього залишитися міг.

Не може бути злоби чи ненависті до душ полеглих, а лише жаль і прощення. Бо вони самі не відають, що діяннями своїми за дороговказну нитку триматися перестають і тим самим сили та розуму себе позбавляють, карну погану примножуючи.

Карб відання Володіння Святого Покону про це говорить так: «Щоб вірно Волхва-Учителя праведного знайти, дивитися потрібно добре: чи дає, чи навчає він відповідно до прояву благорозумності, яка в природі буття проявлена? Чи відповідають його слова Покону Святому? Чи вірно він сам слідує тому, чого навчає? Ким був його Учитель і чого в Раденні досяг? Чи відповідають словеса його тому, що попередній Волхв-Учитель йому передавав?»

Арії славні завдяки Раденню Сварожому з давніх-давен відають, що справжній дім наших душ – це світ Прави, а тут ми лише виконуємо своє Призначення, граємо роль, відведену нам Родом Всебогом.

Чим далі відходить людина від виконання своєї Дгарни, тим більше віддаляється душа від свого істинного дому, Світу Прави і Рода Всевишнього.

Чим більше кривди людина творить, тим важча карна її. Водночас розуміти треба, що всі люди різні: хтось у невігластві, хтось у пристрасті, а хтось у благості перебуває, – тому кожному свій шлях і своя дорога широка.

РАДЕННЯ СВЯТОЇ ПРАВИ

Ява – це світ свободи і рабства водночас. Для Онука Дажбожого – це радісний світ свободи, до якого він прив’язаний не пристрастями, але любов’ю: тому що саме тут може пізнати свою істину, природу і суть.

Інших людей цей світ вводить в оману і в полон богині Майї. Кривди, душевна ницість і гординя затьмарюють їхні розуми, тому Шлях до Прави для них закритий доти, доки не переосмислять себе і світогляд не змінять.

Богиня Майя впливає на всі душі світу Яви. Вона веде задуману Всебогом Гру, щоб проявити сильні та слабкі душі, дати їм можливість пройти своєрідний відбір і чітко визначити для себе: кому в Колороді вниз треба, а кому – вгору.

Щоб душі мали Вервицю (чотки з 64-ма намистинами, за кількістю головних проявів Рода Всевишнього) і ясний вказівник, Всебог у всі часи через Сварога і Ладу дає людям золоту нитку Ланцюга Наступності. Дотримуючись Стежки Прави та йдучи нею, душа отримує можливість знову відродитися у вселенській Правді, Любові та Справедливості.

Тому Всебог дарує душам Радення. Род Всевишній у ликах Рода Вишеня, Сварога і Лади навчив Праотця Мира-Ману Покону Рода Всевишнього, передав йому Карби Відання. Таким чином, Сам Род Породитель виступив першим Вчителем для всього Роду земного, тому Він – першоджерело і океан усіх наших знань. Через Спасів, Першоволхвів і Волхвів Сам Род Всебог продовжує донині вчити нас, як повернутися до свого духовного дому – Прави.

ПЕРШОДЖЕРЕЛО СВІТЛА РОДА ВСЕВИШНЬОГО

Вчителів ми ще звемо Відаючими, бо вони насправді є нашими провідниками у темряві Майї. Провідник – це не віз, на якому ми їдемо, і не погонич, що батогом нас підганяє. Духовний провідник – це Істинні Врата (брама, браман), крізь які ми прямуємо до Прави.

Отже, найпершим і Найвищим Вчителем усіх Онуків Дажбожих є Сам Род Всебог. Він є Провідником і Волхвом, Витязем, Господарем і Трудівником.

Щоб зберегти Радення Свароже, Спаси і Першоволхви від серця до серця, з уст в уста, точно і без викривлень передають Віду Прави – Покон Рода Всевишнього і Жива-Яргу – своїм учням. Завдяки цьому кожен відист може пити Живу Воду Світла Рода Всевишнього з першоджерела.

Я, Огнь-Сварг-В’ячеслав (Куровський), благословив і передав престол Першоволхва Радення, Верховного Волхва Родового Вогнища своєму онукові і найкращому учневі – Огнь-Сварг-Володимиру (Куровському).

Цим посланням перед Всебогом і Колом Волхвів-Радетелів передаю йому право трактувати Святий Покон, нести мудрість Відичну, навчати і правити іменем Рода Всебога, Богів Рідних і Волхвів-Предків Радення Сварожого Родового Вогнища.
Ми благословляємо Першоволхва нашого, батька, щоб він розтлумачив Карби Відання роду земному. Щоб таємне – явним зробити і доступними, поступово розкрити і донести Карби Відання всім аріям славним.

СПАСИ РАДЕННЯ СВАРОЖОГО

Усі Карби Відання – це свідчення присутності Рода Всебога в душах Відаючих у Яві.
Істини Покону, передані на письмі, самі по собі не є досконалими. Тому ці відання потребують усного тлумачення і станів Ярги над кожним рядком.

Допомагаючи Роду Всевишньому проводити Його Світло у світ Яви, кожен духовний провідник виконує своє призначення.

У «Житії Оттона, Єпископа Бамберзького» цитуються слова Волхва, який звертається до слов’янина: «Я – твій Бог, якого ти шануєш. Не бійся, але встань швидше, піди в град і оголоси моє послання правителям і всьому народу». Це лише одне з багатьох літописних свідчень, яке не змогли заховати або осквернити зацікавлені люди. Воно ясно говорить про те, що відичні Волхви істинно є перстами Всевишнього і Богів у Яві, і кожен із них виконує відведену йому роль, будучи малим проявом одного з Ликів Всебога.

Праотець Мир-Ману уклав Карби Відання і пояснив їхнє значення своїм учням, але все ж протягом тисячоліть розуміння Покону і Радення стали применшуватися. Тому 25 тисяч років тому Прародитель Богумир відновив Покон Рода Всевишнього і дав початок новому роду аріїв славних.

Після нього приходив Батько Дажбо, щоб замість убивства тварин (полювання) навчити людей сіяти і орати. Під час великого потопу являвся Батько Рама, який врятував рід аріїв славних від загибелі і відродив державу Аратту.

Потім був Батько Арій, мій предок, який вказав родам славним шлях у нові землі і повернув їх назад, коли настали важкі часи. Цей Спас багато разів народжувався серед нас, піднімаючи рід на вищий рівень самоусвідомлення та розуміння світу.

Після нього приходив Батько Колодій і вчив родовичів жертовності в ім’я роду. Далі, за часів нашестя чужовір’я, приходив Спас Мамай, щоб учити честі та вірності своїй Вірі-Віді в ім’я захисту та збереження роду.

В пам’ять про їхні приходи, для вшанування посланців Всебога як великих Учителів для всіх Відаючих, Витязів і Господарів, рід Православний щоліта тричі проводить свято Спасів.

ВІДИЧНИЙ СВІТОГЛЯД ПОКОНУ

Кожен Спас вкладав свій внесок в розвиток Духу Праведності, відкриваючи невідоме, уточнюючи або відновлюючи призабуту мудрість чи відання Родового Вогнища. В ученні Радення Сварожого збережено всі 360 Карбів Відання, в яких міститься Віда про єдність усіх нащадків аріїв за кров’ю і духом, а також роду земного в Роді Всевишньому.

Крім того, ми зберегли багато знань на всяку потребу, і з часом вони будуть відкриті. Нині ми благословляємо відкриття головного, основоположного: суть законів Прави, поданих у Поконі.

Ми, Першоволхв Огнь-Сварг-В’ячеслав і Волхви-Радетелі, не прагнемо комусь щось довести, якесь знання звеличити чи применшити, або ж змусити когось іти за нами, тому можете вважати, що нас у явному світі немає і не було. І водночас ми вічно – зримо і незримо – існуємо для тих, хто в нас потребу має, допомагаючи і підтримуючи аріїв славних і весь рід людський.

Наше призначення – вчити Ясні та Дгарні, через Покон спрямовувати душі до роздумів та глибшого усвідомлення дійсності й вічності. Тому ми не ходимо і всенародно не проповідуємо, здійснюючи «чудеса» і викриваючи «негідних», – будь-який шлях до Всебога є цінним, і кожна душа має повне право йти тим шляхом, до якого вона сама прагне. Тому ми є – і приходимо до тих, кому дійсно потрібні. А в інший час дбайливо зберігаємо прямий шлях у Праву для всіх братів і сестер, єдиних з нами в Раденні.

Неможливо осягнути споконвічний Відичний світогляд Покону лише через логіку та зовнішнє діяння без Ярги та священних станів, недвоїстості, без розуміння багатогранності Істини і суті Радення Сварожого. Тому ми кличемо до себе тільки істинно віруючих і відаючих аріїв славних, щоб обрали вони свого духовного провідника, аби прийняти Посвяту і стати ще однією ланкою у великому Ланцюгу духовної передачі.

ПЕРШОВОЛХВ — ЗВ’ЯЗОК НЕБА І ЗЕМЛІ

Якщо Радення перериваються, Першоволхви не народжують нащадків або не мають сил берегти чистоту Віди Прави, на Землю знову приходить Спас, душа великого Предка. Він учить Онуків Дажбожих і передає таємні знання своїм учням, щоб берегли вони їхню чистоту і правильне розуміння.

Перед своїм відходом серед своїх учнів Спас визначає нового Благосвяту Неба^*10, Першоволхва-Радетеля, який отримує право першості й останього слова в тлумаченні Покону, Традиції, у духовних і мирських справах. Він – голова і законовчитель усього Ланцюга Наступності Радення Сварожого.

Першоволхв Радення дає Посвяти Волхвам зовнішнього кола, всі вони виступають духовними дітьми (учнями); те саме стосується їхніх учнів. Усі разом ми є дітьми (учнями) Сварога і Лади, а вони – учнями самого Рода Всевишнього.

Учні Першоволхва сприймають Карби Відання крізь призму тлумачень свого Вчителя, бо саме так усі ми отримуємо силу для духовного світлодіяння. Зрікаючись або викривляючи духовну науку, дану Першоволхвом Радення, ми ламаємо Ланцюг єдності духовного роду і втрачаємо благодать Радення Сварожого.

Першоволхв – це не якась формальна посада. Він – В’яза, той, хто пов’язує Небо і Землю воєдино. Ми, Волхви-Радетелі, визнавши його Благосвятою Неба, здійснили Великий Обряд Посвяти Першого: кожен віддав йому частину своєї сили, таким чином транслюючи через сотні поколінь Відаючих благословення Всебога, Сварога і Лади, дар відання і благодать Світла Рода Всевишнього.

Тому, обравши Його для себе Першим і йдучи за Ним, вважаючи Основоположним духовним Учителем і Провідником Родового Вогнища, ми йдемо стежкою Всебога, Богів і Предків і ведемо за собою свої роди.

АРІЙСЬКИЙ ЗВИЧАЙ І ДУХОВНА ПЕРЕДАЧА

Споконвіку серед Арійських народів існує звичай: кожен, хто долучається до відичного знання, повинен мати свого духовного Вчителя та Наставників, які, у свою чергу, отримали знання по Ланцюгу Наступності від самого Всебога. Тому донині не лише духовні, а й звичайні цілительські, відунсько-знахарські знання передаються від вчителя до учня, і найчастіше це відбувається в межах однієї родини.

Наш Звичай не знає випадків, коли б цілитель, знахар, мольфар чи навіть просто коваль відбувся як носій знань без переймання свого ремесла від Вчителя, а тільки за допомогою книг чи власних напрацювань. До таких «самоучок», як правило, ніхто не звертається по допомогу.

Це й зрозуміло: чим їхня допомога може обернутися в майбутньому? Адже за ними не стоїть вивірений тисячоліттями досвід. Але найголовніше – їхній досвід і знання не були отримані від Всебога, Богів-Предків через Радення – діяльність, істинно спрямовану до Всевишнього.

Жодних винятків не було і не буде в цьому правилі. Всі ми маємо батьків за кров’ю, але всі двічінароджені не можуть вважатися такими без Духовного Родителя (Вчителя). Родитель – той, хто незацікавлено розсудить, поправить і вкаже шлях.

Наших Богів ми звемо Сварожичами, оскільки всі вони є дітьми і послідовниками Батька Небесного – Сварога. Так і ми не можемо бути безбатченками у духовному становленні нашому.

Ви запитаєте:
– А звідки взяли знання Волхви?
– Всі ми маємо Батька.
– А звідки він у нас взявся?
– Від діда, а дід – від прадіда, а прадід – від щура, а щур – від пращура, і так до самого Першопредка, Рода Всебога. Звідти ж і духовне знання Першоволхва і Волхвів-Радетелів.

ДУХОВНЕ СВІДЧЕННЯ

Свідчу: Першоволхв Володимир істинно і чисто отримав Покон-Віду Прави, Жива-Яргу та інше Відання від мене, Першоволхва В’ячеслава, свого Вчителя. Я – від Савра, Савр – від Данимира, а той – від Святослава; Святослав – від Велемудра, той – від Радогоста; Радогост – від Яснозора, той – від Богодара; Богодар – від Всеволода, той – від Миробожа; Миробож – від Осмомисла, той – від Сава-Тура; Сава-Тур – від Кришеня, Кришень – від Ярослава, той – від Рамадара; Рамадар – від Магура, той – від Вольги-Волхва, найкращого учня Спаса Мамая. Через них ми єдині зі Спасами, Богами і самим Родом Всевишнім.

З вищевикладеного ясно і зрозуміло, що у Родовому Вогнищі всі духовні провідники перебувають у Раденні Сварожому, Волхви є учнями Першоволхва, а Відуни, Жреці та Кудесники – учнями Волхвів.

Своє сходження душа починає з Ім’янаречення. Людина стає арієм славним, слов’янином православним, і надалі приймає Ім’янаречення Раденням. У малому чи зрілому віці стає Радарем, яром – учнем духовним, а потім Вогнищанином.

ІМ’ЯНАРЕЧЕННЯ, РАДЕННЯ ТА ВОГНИЩАНСТВО

Ім’янаречення і входження в Древо Прихистку. Ім’янаректи і прийняти у Відичне Православ’я може кожен Кудесник, Жрець, Відун чи Волхв Родового Вогнища. Зробити учнем, провести Ім’янаречення Раденням та поєднати з Древом Прихистку може лише Волхв Покону.

Якщо Ім’янарікають Раденням і посвячують Кудесники, Жреці та Відуни, – це означає, що вони долучають до лінії наступності, яка тягнеться від їхнього Волхва-Вчителя, діючи за його словом і благословенням. А Волхв-Вчитель діє від імені Першоволхва Радення Сварожого, Верховного Волхва Родового Вогнища.

Радар двічінароджений, слухаючи настанови духовні та утверджуючись на Шляху Віри-Віди Прави, може з часом отримати право пройти обряд Родоварти і стати Вогнищанином. Цей обряд проводять або Волхви, або Відуни. Якщо проводить Відун, то він посвячує в лінію свого Волхва-Вчителя.

Вогнищанин, дотримуючись настанов Вчителя, стоячи на варті роду Родового Вогнища колословом, служінням і осягненням Віди, може отримати право пройти обряд Відагори і стати Відаючим. Цей обряд проводить тільки один із Волхвів Покону, випросивши благословення у Першоволхва.

Відаючий, будучи Обрядодієм або Кудесником, виступає проповідником і цілителем. Служачи Роду Всебогу в Родовому Вогнищі, далі арій славний може стати Жрецем, Відуном і Волхвом.

Волховської Посвяти в Раденні Сварожому Родового Вогнища досягають лише ті Відаючі, які досягли Ясни і досконалої мудрості. Ще більшої поваги достойні ті, що пройшли свій шлях Служіння Духовного разом зі своєю духовною половиною (дружиною) і разом досягли Ясни.

Вони мають бути парою протягом багатьох втілень, тому в Раденні дружина є тотожною, так само великою і значущою, як її чоловік, і має відповідний розвиток і духовну посвяту Першоволхвині, подібно до значущості для Рода Всевишнього Матері Лади порівняно зі Сварогом. Але вогонь Радення Сварожого насамперед горить у чоловічому серці, оскільки Вогонь є суттю чоловічою.

ДУХОВНИЙ ЗВ’ЯЗОК ІЗ ВЧИТЕЛЕМ

Усі радарі пов’язані з Першоволхвом Радення Сварожого Родового Вогнища, Першоволхвом Кола Радетелів, Верховним Волхвом Родового Вогнища. Без послідовних обрядів Радення, що поєднують учня з Першоволхвом, не може відбутися жоден Волхв Покону, жоден Відаючий, бо Світло Рода Всевишнього в Потоці Посвят Сварожого Радення протікає від Всебога, Сварога і Лади, Богів, Спасів, Першоволхвів, діючих Першоволхвів, волхвів, відунів, жреців, кудесників, обрядодіїв, вогнищан, радарів і до аріїв славних. Нині ми в цій Повіді перед Всебогом, Богами і Предками істинно свідчимо про це.

Учні, побратими та посестри! Велика і праведна сила Радення Сварожого Родового Вогнища! Пізнавайте її за духовними плодами, які вона вам принесе, і плоди ці нехай будуть найвищим проявом Істини порівняно з тілесним підтвердженням.

Розум людини обмежений і уявити та виправдати може будь-що, тому дивіться, що діється в природі, що утверджується на живому прикладі святих людей століттями, і творіть – як у Поконі, Відах і Повідах заведено.

У раденні своєму не прагніть духовної сили як самоцілі, до приростання її, адже це лише наслідок істинності Шляху.

Головною вашою метою має бути досягнення Ясни і Мокші, пізнання законів Прави і слідування своїй Дгарні.
У всьому треба бачити Всебога і Ігри Богів, думати про Всевишнього і самовіддано служити Йому, праведно виконуючи призначення своє. Так, через заслуги духовні, у Праву йдіть!

Щастя, Сили і Мудрості, блага і швидкого Шляху!
На славу Рода Всевишнього, Богів та Предків!

Першоволхв Радення Сварожого Родового Вогнища,

Першоволхв Кола Волхвів-Радетелів,

Верховний Волхв Відичного Православ‘я,

отець Огнь-Сварг-В’ячеслав (Куровський)

з 21.06.7477 (1959) по 21.06.7507 (2005).

СЛОВНИК

НАЗВ ТА ПОНЯТЬ

Повіда про Радення Свароже

1. Зірковий рік

Сонячний великий рік прецесії. У Відичному Православ’ї (Поконному Відизмі) традиційно налічує 24 000 років. Це образна, містична цифра. Час, протягом якого всі сузір’я змінюються в точці весняного рівнодення (прецесія). У Поконі та Раденні Сварожому заведено вважати, що простір і час не є однорідними, вони то сповільнюються, то повертаються до звичного ритму обертання.

З точки зору науки це відбувається за 25 920 років.

2. Світанок (Світанок Сварожий)

Золоте вкраплення в Ніч Сварога (Калі-Югу). Період, який почався у наш час і триватиме 10 000 років. Час розквіту відичної культури та розуміння єдності й множинності Всевишнього. Можливість більш швидкого духовного росту та Звільнення для всіх праведників, попри несприятливі зовнішні умови.

3. Арійський

Від слова арій. Так у Поконі називають будь-яку людину незалежно від раси, нації, етносу, статі чи віку, яка здатна вести внутрішню роботу на шляху просвітлення. Тобто благородну людину, що може усвідомлено змінювати свої думки, бажання та дії, відмовляючись від пороків і згубного способу життя.

4. Першоборство

Зайве бажання завжди бути першим, величатися і займати найвищу позицію, яка не відповідає Божественному Призначенню та духовній природі (варні). Проявами першоборства, тваринного інстинкту домінування, є: прагнення до піднесення над іншими заради влади, прибутку та задоволень, націоналізм, шовінізм, гординя, марнославство, завищена самооцінка.

5. Сродна праця

У трактуванні філософа Г. Сковороди – сродна праця (рідна праця), що відповідає духовній природі, бажанням і прагненням. Праця легка і радісна, яка не сприймається людиною як щось чуже і неприємне.

6. Радення Свароже

Сварог – брама, ворота до Рода Всевишнього. Радення Свароже відоме ще як Брахма сампрадая (парампара). Діяння у творенні Світла (ра). Школа, вчення, лінія передачі Віди Покону для досягнення Ясни (просвітлення, світіння). Служіння Роду Всевишньому є спільним діянням Сварога, Лади, Богів, людей і Духів у творенні та підтримці Всесвіту через виконання свого Призначення (дгарни).

Духовне діяння, взаємодія людей із Божественним світом через варна-ашрам, духовне життя, та слідування своїм Обітницям. Співналаштованість із Родом Всевишнім, служіння, пам’ятання про Нього – через колослово, молитву, обряди та духовну практику в ім’я творення ладу, добра, блага для суспільства. Допомога та служіння Всебогу, Богам і Предкам. Древо Прихистку і Ланцюг Учнівської Наступності просвітлених душ волхвів (гуру-парампара), носіїв Покону, Від і Повід (сампрадая і парампара).

7. Ясносвіт

Стан вищого просвітлення (самадхі), вознесіння та божественності. Божественний майстер, який досяг розкриття тіла Прави (світього, райдужного), за життя переносить, проявляє своє фізичне тіло в стан Світла і залишає матеріальну реальність, стаючи Божеством. Вищий Ясносвіт – це абсолютна божественність. Традиційно співвідноситься з великими першоволхвами, гуру, ламами. Яскравий приклад – вознесіння Ісуса.

8. В’яза

Висока душа, в якій проявляється Всевишній і дає через неї духовні настанови – священні писання та трактати. Кожне священне писання було проявлене як результат явлення В’язи.

В’яза пов’язує Небо і Землю, детально, нитка за ниткою, пояснює їхній устрій та взаємозв’язок, тому не кожен духовний учитель (волхв, гуру, лама) проявляється як В’яза.

Синоніми: спас, аватар, засновник; санскрит – В’яса.

9. Ладо

Єдність Сварога (Лада) і Лади (Сва-Слави), духовний андрогін, у якого права частина – Сварог, а ліва – Лада. Символ єднання та злиття завдяки любові. На рівні чоловіка і жінки – це повне злиття душ і взаємодоповнення (зоряні половинки, близнюкове полум’я).

10. Благосвята Неба

Блага святість Неба. Людина, духовний або світський лідер, який вважається Божим благословенням, посланим із Небес. Божественний посланець, який освячує, благословляє собою Землю і Небо.

Синоніми: божий помазаник, аді-гуру, патріарх.