ПОВІДА ПРО СУТЬ ТА ОСНОВИ ПОКОННОГО ВІДИЗМУ
Для простоти розуміння і сприйняття традиції Покону Волхви-Пращури назвали 9 основних понять (принципів, правил) Відичного світогляду, яким покликаний слідувати у своєму житті кожен відист.
- ВСЕБОГ. Все є Бог. Род Всевишній – єдиний і багатопроявний. Все перебуває в Ньому, Він все сотворив і всім керує.
- ТРИСУТЬ. Род Всебог являє себе як Род Вишень, Див і Животворне Світло Рода.
- ВОГНИЩЕ. Род Вишень як видимий прояв буття втілюється Сварогом і Ладою, Богами і Предками.
- ВСЕБЛАГО. Життя – це Велика Гра Душ, у якій Всевишній пізнає себе через свої творіння – частинки і прояви. Тому Він втілюється різними Богами, Духами і Душами.
- ПОКОН. Род Вседержитель прийшов до нас як Сварог і Лада, дарувавши Покон-Віду, щоб душі, навчившись у тілесному світі, могли повернутися в духовний світ Прави.
- КАРНА. Всебог завжди опікується нами особисто і через Вишніх Богів, Спасів і Вчителів. Як праведний Батько – за правду і добро нагороджує, а за зло і несправедливість карає.
- ДГАРНА. Людська душа вічна і безсмертна. Вона вчиться в Яві, осягаючи Віду Прави, щоб зміцнити свою вічність через праведне радення і служіння Всевишньому.
- ЯСНА. Осягаючи світ, людина повинна працювати над собою, щоб піднятися над двоїстістю буття і досягти Ясни.
- ПРИХИСТОК. Щоб досягти Прави, душа зобов’язана підтримувати єдність із Всебогом, Богами, Предками, Рідними, Духовним Вчителем і Наставниками, отримуючи від них Віду, Силу, Славу і Честь.
Давайте більш детально зупинимося на цих основоположних істинах, поняттях і сенсах.
1. ВСЕБОГ
Все є Бог. Род Всевишній – єдиний і багатопроявний. Все перебуває в Ньому, Він усе сотворив і всім керує.
Ми віримо і відаємо, що Всебог (Всевишній, Абсолют, Брахман) – це все суще і не-суще, всепроявлене, всепроникне, вічне буття, свідомість і блаженство, що наповнює собою абсолютно все і проявлене в усьому.
Всебог є Вища суть, Дух і Душа всіх душ. Безіменна і багатоіменна, народжена і всепороджувальна Вища сутність. Непізнавана і осяжна реальність, проявлена через буття і природу. Всебог вищий за будь-яке життя, свідомість, час і простір, форму, колір, ім’я, якість. Одночасно він є їхнім джерелом і частково проявляється через них. Він – Вища, Споконвічна, Абсолютна Істина, Благо і Краса, джерело Дгарни (дгарми, призначення).
Всебог присутній у кожному камені, рослині, тварині, людині, божестві. Наші душі – це малі частинки його Веледуші. Тому душа кожної істоти божественна, незалежно від статі, національності, раси, дружності чи ворожості. Всебог – це все, що оточує нас, про що ми мріємо, до чого прагнемо і чого не приймаємо. Він усе, що ми бачимо і осягаємо або не бачимо і не можемо осягнути. Він проявлений усім світотворенням, всесвітами, галактиками, планетами, реальностями і рівнями реальності. Наш всесвіт – лише маленька частина безмежного космосу – тіла Всевишнього.
2. ТРИСУТЬ
Род Всебог являє себе як Род Вишень, Див і Животворне Світло Рода.
Ми віримо і відаємо, що Род Всевишній споконвічно проявляє себе в трьох своїх головних, визначальних і найвищих сутностях.
Род Вишень (Род-Рожанич) – споконвічна Верховна особистість Рода Всебога, вища форма і сутність Бога, яка може проявлятися будь-якою формою, будь-яким розміром, статтю, кольором, якістю. Є джерелом усіх інших форм і проявів Всевишнього; інші особистості та прояви Бога – нижчі. Синоніми в інших Традиціях: Крішна, Махавішну, Махашива, Нараяна, Сваям-Бгагаван, Бог-Батько, Аллах і т. д.
Див – частина Рода Всевишнього у вигляді непроявленого буття, порожнечі (шуньї). Споконвічне Небо, непроявлена основа всіх ідей, прагнень і речей, основа будь-якого життя, Богів, людей, духів. Неописувана абсолютна єдність реальності.
Поле ідей, загальна відносність, найвищий стан буття в його трансцендентній функції недиференційованої порожнечі.
Об’єкт осягнення у вищих практиках медитації.
Животворне Світло Рода – споконвічна енергія або первинна субстанція, яка протікає крізь усе суще і не-суще, яка створює всі форми та їхню відсутність. Споконвічне несе життя, животворне неземне світло, що виходить із тіла Всебога.
Споконвічний принцип і джерело Всесвіту, першооснова всіх речей, усього сущого і не-сущого. Наріжний камінь світу, вічне і незмінне, що розуміється як єдине, загальне, безпочаткове, безкінечне. Синоніми – Брахман, Абсолют.
Проявляється як Веледуша Рода – експансія Всебога, що пронизує весь матеріальний світ і охоплює в собі всі душі, духи. Сутність усіх істот, Душа всіх душ, Наддуша. Синоніми: Параматма, Вищий Атман, Параматман, Прабрахман.
Чиста свідомість Всевишнього (надсвідомість) – Сокіл-Род (Руштій-Пуруша, те саме, що Святород, Відогонь Свідомості та Розуму Роду), Божественний Дух Всевишнього, прояв Світла Роду Всевишнього, Чиста свідомість і мудрість, Вселенське єдине і множинне божественне начало, основа Дживи (атми) – індивідуального Духу будь-якої живої істоти.
3. ВОГНИЩЕ
Род Вишень як видимий прояв буття втілюється Сварогом і Ладою, Богами і Предками.
Ми віримо і відаємо, що наш Всесвіт – це частина Всебога. У ній діють Бог-Батько Сварог і Богиня-Мати Лада, втілюючись своїми проявами: Богами, Предками, Духами, усім живим і неживим. Життя всього у світі підтримується їхнім прямим впливом, а також законами Прави, Дгарною і циклічністю буття.
Щоб на Землі був мир, благо і порядок, необхідно встановлювати і творити Вогнища Віри-Віди (Храми, Ашрами, Обителі, Капища). Завдяки їм, можна встановлювати духовний, внутрішній (телепатичний) зв’язок із Всебогом, Вишніми Богами і Предками. Цей зв’язок зміцнюється шляхом закликів і богослужінь, молитов, підношень, славб і шанувань, поклонінь, обітниць і через праведне життя в цілому.
Наше тіло теж є храмом, а серце – вівтарем, у якому має вічно горіти вогонь Віри-Віди. Усередині нас теж є божества і всесвіти, і наші їжа та спосіб життя – підношення для них. Тому Дух, Душу і Тіло потрібно поважати і утримувати в чистоті та благості.
4. ВСЕБЛАГО
Життя – це Велика Гра Душ, у якій Всевишній пізнає себе через свої творіння – частинки і прояви. Тому Він втілюється різними Богами, Духами і Душами.
Ми віримо і відаємо, що Род Всевишній вміщує в собі все, тому будь-яке суще і не-сущее – це прояв Божественного. Таким чином, усе божественне і несе Благо. А добро і зло – це оціночні судження, засновані на обмеженості людського розуму.
Божественне вічне, а уявлення, цінності та судження – мінливі; разом із ними трансформується і суспільство. Людське розуміння обмежене, у нього є міра, а отже, це майя (ілюзія). Вірити в те, що майя є Істина – означає перебувати в омані.
Поза майєю, поза людськими цінностями і людськими судженнями, поза поточним баченням світу існує безмежна реальність, де є місце всьому і всім. Ця реальність – Всебог.
Род Всебог на рівні Духу проявлений в усьому: в Богах, Предках, Духах, людях. Розуміючи суть, до Нього можна звернутися, не звертаючи уваги на форму.
Всевишній творить світотворення не з потреби, а заради блага, задоволення, розваги і насолоди. Він отримує радість від творчості та взаємодії зі своїми частинками і творінням. Усе суще і не-сущее – це Божественна Гра (лілла) Всебога і його проявів.
Занурившись у внаву, карну і майю, у своєму невігластві душі можуть не усвідомлювати істинну природу взаємодії між ними і Вседержителем. Звільнення душі (Мокша) настає, коли людина осягає божественну Гру і розуміє, що труднощі та випробування були дані їй для розвитку душі.
Після здобуття Віди Покону і своєї Дгарни (призначення) життя відиста стає нескінченним потоком присутності Всевишнього, примноженням гармонії буття, знання і блаженства.
5. ПОКОН
Род Вседержитель прийшов до нас як Сварог і Лада, дарувавши Покон-Віду, аби Душі, навчившись у тілесному світі, могли повернутися в духовний світ Прави.
Ми віримо і відаємо, що Всебог перебуває в серці кожної живої істоти і є джерелом усіх духовних і матеріальних світів. Він є Вища Істина і першоджерело Покону – споконвічної Віди – і всіх наступних Від і Повід, що з нього виникають.
Покон та його трактування, Віди, – це богоодкровенні писання, в яких детальним чином описана природа Всебога, цього світу, людини і душі. Він є першопочатком будь-якого знання і пізнається за допомогою Дивлення (медитації, дг’яни) у стані чистого і безмежного свідомості, а також завдяки трактуванням Волхва-Вчителя.
Покон і Віди, що з нього виходять, – це надлюдське знання, яке вічно перебуває в серці кожної істоти як самоочевидна істина, аксіома. Будучи вічним, незнищенним, досконалим і непогрішним, Покон описує об’єктивні закони всесвіту і виступає вічним Заповітом і Законом, Дгарною і незаперечною Істиною.
Відичне знання споконвічно повне і всеохопне. Воно включає в себе всі сфери життєдіяльності людей, усі рівні свідомості, враховує всі можливі умови часу, місця і обставин, даруючи щастя для життя як на Небі, так і на Землі.
Покон та його Віди вічні, і кожен раз творець всесвіту, Сварог (Брама, Брахма), після чергового циклу руйнування втілює Покон і створює цей світ знову. Йому слідують усі Боги, Духи і Душі. Завдяки Віді Покону, вони досягають вищих світів Прави і вищого блаженства. Тому на Землі Відичне знання однаково застосовне для різних народів, культур, традицій і актуальне в усі часи.
Будучи істинним і споконвічно божественним, Відичне Знання передається по ланцюгу Вчителів від самого Єдиного і багатопроявного Всевишнього. Воно підтверджується на практиці як людиною, так і святими мудрецями, які досягли духовного досконалості і вищої Ясни (просвітлення).
Покон – це вічне знання, сама природа і всі її прояви. Застосовуючи Покон у своєму житті, кожна людина може переконатися, що це – Істина, слідуючи якій душа знаходить Праву.
6. КАРНА
Всебог завжди опікується нами особисто і через Вишніх Богів, Спасів і Вчителів. Як праведний Батько – за правду і добро нагороджує, а за зло і несправедливість карає.
Ми віримо і відаємо, що Всебог кожній душі дає свободу вибору і прояву. Разом із тим Вишні Боги, Спаси, Святі Предки і Вчителі завжди готові підтримати тих, хто є свідомим і бажає розвиватися.
Душа багаторазово втілюється. Внаслідок своїх думок, бажань і дій, втілення благих чи невіглаських, пристрасних мотивів, може підноситися до вищих світів Прави або падати в нижні світи Нави.
Усе у Всесвіті взаємопов’язане. Відповідно до закону Карни, все має свої причину і наслідок. Відкидаючи Всебога, Покон і Відичне знання, через власне невігластво і неусвідомленість людина творить для себе і навколишнього світу «зло».
Подібне притягує подібне: «забруднивши» свою душу, людина отримує відплату у вигляді болю і страждання в цьому житті, а також у наступних втіленнях. І навпаки, її благі діяння – примножують благо.
Ми очищаємо свою карну і підносимо душу, зрощуючи 16 Зерен Правди, здійснюючи благі діяння тілом, мовою та розумом, накопичуючи благочестя і духовні заслуги через радєніє, служіння, жертовність і паломництво. Це загальні обов’язки кожного ведиста, який іде шляхом Святого Покону і Дгарни.
В якій би ситуації ми зараз не перебували, творячи добро, допомагаючи людям, живучи праведно за ведичними законами, мы завжди можемо покращити свою долю. Якщо посіємо добро, – то пожнемо добро, а якщо посіємо зло, – пожнемо зло.
7. ДГАРНА
Людська душа вічна і безсмертна. Вона вчиться в Яві, осягаючи Віду Прави, щоб зміцнити свою вічність через праведне радєніє і служіння Всевишньому. Ми віримо і відаємо, що кожна душа, яка перебуває на землі у формі людини або інших формах, щоб бути щасливою – повинна слідувати своїй Дгарні (призначенню, Дгармі).
Божественне Призначення (Дгарна) – це фундамент і основа для благоденства всього людства, прямий прояв Істини і Всебога, які є незмінними в усі часи. Милість і підтримка Всевишнього здобувається лише шляхом осягнення законів світобудови і слідування їм та своєму призначенню, тобто шляхом слідування Покону. Тому слідувати Дгарні – це слідувати Покону, і навпаки: слідувати Покону – це слідувати Дгарні.
Дгарна є прямим втіленням у життя Божественної Істини, Блага і Краси. Це чисте і найбільш праведне служіння Всебогу, що найкраще підносить нашу душу.
Дгарна проявляє себе как вселенський принцип взаємодії, творення цілісності Всесвіту і загального блага. Вона втілена в Законах, Завітах, Заповідях, Настановах, Правилах існування і розвитку Всесвіту, Суспільства і людини.
Це правильне і праведне виконання призначення будь-якого (живого чи неживого) об’єкта, явища, закономірності. Для кожної людини, незалежно від національності та статі, слідування Дгарні – найкраща манера поведінки, найбільш сприятлива для її духовного розвитку і існування в цілому.
8. ЯСНА
Осягаючи світ, людина повинна працювати над собою, щоб піднятися над двоїстістю буття і досягти Ясни. Ми віримо і відаємо, що духовний дім нашої душі – це світи Прави.
На Землі ми перебуваємо тимчасово, для здобуття досвіду і саморозвитку. Життя є вічний Колород, круговорот народження і смерті, перевтілення душі в різних світах і формах життя відповідно до її карни (карми). У Колороді живі істоти еволюціонують або деградують, проходять крізь різні форми життя: від мінералів, рослин, тварин – до Вишніх Богів, творців окремих Всесвітів у тілі Рода Вишеня (Рода-Рожанича).
Земля – це світ Яви, прямий прояв Майї, оманлива ілюзія, світ мари, Гри, непостійності та змін, до якого не слід прив’язуватися. Метою людського життя є еволюція душі, досягнення Ясни (просвітлення) і Мокші – повної єдності із Всебогом і звільнення.
Коли душа згадує своє істинне «я», звільняється від невідання, досягає своєї Дживи (атми) і здобуває Ясну, – тоді вона може вийти з Колороду і піднятися у вищі світи Прави, знайшовши Мокшу і вищі блага.
Ясна (просвітлення, самадхі) – це вища точка самореалізації душі, що досягається в результаті духовного зростання і розвитку (Ярги і медитації) протягом багатьох втілень.
Апогей тотожності, єдності зі свідомістю Всебога і розкриття Його в собі. Це поєднання з Вищою Істинною через розкриття вищих оболонок душі. Завдяки Ясні досягається Мокша.
Мокша (Мукша, дар Макоші), вища Воля або Звільнення – це піднесення до життя у верхніх світах, визволення з круговороту народжень і смертей, від усіх страждань і обмежень матеріального існування. Життя в блаженстві в Райських світах як результат практики Ярги, духовного розвитку і заслуг. Повне з’єднання зі Святородом, найвищою свідомістю Всебога. Головна мета духовної практики і мета життя людини.
Ярга – споконвічна арійська назва йоги. Це сукупність духовних, душевних і тілесних методів саморозвитку, завдяки яким досягаються зв’язок і єдність із Всебогом. Ярга – пряме втілення Покону. Практикуючи Яргу (йогу), кожен ведист може розвинути і сформувати потрібні якості душі. Вдосконалюючи свою суть – проявити Всебога в собі.
9. ПРИХИСТОК
Щоб досягти Прави, душа зобов’язана підтримувати єдність із Всебогом, Богами, Предками, Рідними, Духовним Вчителем і Наставниками, отримуючи від них Віду, Силу, Славу і Честь.
Ми віримо і відаємо: аби підійматися духовним Шляхом у Праву, важливо й необхідно приймати авторитет Покону, Від, Повід, відичних писань, Першоволхвів, Волхвів (гуру) – Духовних Вчителів і Наставників. Щоб жити у щасті Дгарни, досягти Ясни і Мокші, потрібно щиро і праведно вчитися їх мудрості, приймати настанови, постійно докладаючи зусиль до саморозвитку.
Бажаючи поєднатися з Родом Всевишнім, досягти Ясни (Просвітлення) та повернутися до Прави, як перший етап зростання людина проходить обряд Ім’янаречення. Завдяки цьому вона з’єднується із Всебогом, Вишніми Богами і Святими Предками – Світлом Рода (Живою, Святим Духом).
Стає частиною Відичної Традиції. Приймає Відичне Православ’я Родового Вогнища (Слов’яноарійський Відизм, Відичне Слов’янство) как свій шлях саморозвитку і Дгарни (призначення). На другому етапі відист (арій славний) приймає Волхва-Вчителя і через Ім’янаречення Раденням (посвяту, дікшу) стає Двічінародженим (народженим у Божому Дусі).
Ця людина свідомо обирає Шлях Ясни. Так вона перетворюється на духовного учня Рода Всевишнього, Сварога і Лади, Перуна і Велеса, Дажбога і всіх Спасів. Завдяки Ім’янареченню Раденням, прийняттю обітниць Радення і духовних принципів Гора-Ярги (гуру-йоги), вона знаходить Самайю – священний зв’язок «вчитель-учень».
За допомогою Обряду Радар поєднується з попередніми Першоволхвами, діючим Першоволхвом, своїм Волхвом та усім Ланцюгом Наступності Радення Сварожого Родового Вогнища – як зі своєю духовною родиною, своїм родом, опорою, захистом, своїм Шляхом і вищим Благословенням.
ІМ’ЯНАРЕЧЕННЯ РАДЕННЯМ – ДУХОВНЕ УЧНІВСТВО
Прийнявши Радення, він отримує таємне ім’я (а іноді й додаткове зовнішнє), особисте живослово, вервицю і бере на себе обов’язок рдіти колословом. За допомогою цього святого таїнства Радар знаходить Прихисток (шаранам), ще глибший зв’язок із Всебогом, Богами і Предками, обраним Божеством (ішта-деватою) і лінією передачі святих мудреців.
Радення Свароже Родового Вогнища – як Ланцюг Наступності – забезпечує єдність, сукупність і системність вчення, обряду і духовних практик аріїв, слов’ян, русів, що мають одне джерело, але різних носіїв, поєднує їх у собі крізь час і простір.
Завдяки Ланцюгу Радення підтримується цілісність і наступність елементів, що увібрали в себе все «минуле» духовної Традиції та її «теперішнє». Крім цього, в поняття Ланцюга Наступності входить її ставлення до інших релігійних систем і філософських шкіл, а також їхнє розуміння. Головне завдання Радення Сварожого – залишатися «вічним», живим джерелом духовного знання для всіх людей, які шукають Істину. Для цього воно поєднує в собі три головні грані: Школу, Ланцюг та Прихисток.
Духовна Школа – система світогляду, термінів, понять, практик і ланцюг волхвів – майстрів Ярги, які досягли Ясни (просвітлення). Це єдиний духовний рід, який поєднує Всебога, Богів, Спасів, Першоволхвів, Волхвів і кожного окремо взятого відиста (арія славного, відичного слов’янина, святоруса, руса).
Ланцюг Волхвів-Вчителів поєднує всіх просвітлених майстрів Ланцюга Учнівської Наступності, забезпечує несловесну передачу знань та вмінь Радення Сварожого.
Ланцюг Наступності є Духовним Прихистком, завдяки якому людина може очиститися від свого невігластва й пристрасті, знайти шлях самореалізації (просвітлення). Це древо Ясни – древо Просвітлення.
Через Ім’янаречення Раденням, поєднавшись із попередніми ланками Ланцюга, кожна людина отримує духовний захист, благословення і підтримку від своїх «старших братів», батьків, дідів і прадідів за духовним родом (лінією передачі).
Завдяки Школі, Ланцюгу Волхвів, Спасів, Богів і єдності з Всевишнім формується Древо Роду Радення – Древо Прихистку. Це духовний простір розвитку, благословення і захисту всіх душ, які пройшли ту чи іншу посвяту в Раденні Сварожому Родового Вогнища (Відичному Православ’ї).
Древо Прихистку – наш вищий захист, підтримка, допомога і сила. Під час радення (практики) потрібно усвідомлювати і пам’ятати, що прямо біля нас присутні Всебог, Боги і Предки, Вчителі і Наставники, а навколо них – тисячі і мільйони святих, майстрів і праведних учнів.
Не просто особистий окремий Вчитель, а все Древо Роду Прихистку постійно благословляє і підтримує учня. Завдяки принципу Гора-Ярги (гуру-йоги) учень поєднаний з ними всіма.
Ставши радарем, духовний учень з часом удостоюється наступних рівнів – Вогнищанина і Відаючого. Кожен рівень зростання може мати малі підрівні: особливі посвячення і передачі певних вчень, знань і вмінь. Арій, який досяг рівня Відаючого, завдяки спогляданню, медитації і благословенню Всебога знаходить стан Ясни і Мокшу.
Таке коротке викладення Дев’яти Святих Істин Віри-Віди Прави. Прагніть усвідомити ці дорогоцінні Істини всім серцем, слідуйте їм, засівайте ними свої душі, щоб зібрати вічний врожай Добра, Щастя і Вищого Блага.
о. Огнь-Сварг-Володимир (Куровський).
