СУТЬ ПЕРША: КАРБ ВІДАННЯ ТРИГЛАВА
У Триглаві перебуваючи,
Пізнаєш силу і слабкість,
Здобудеш Віду –
наскільки будеш мати Віру.
Лети над ними Соколом,
І тільки тоді ти згадаєш Себе.
ТЛУМАЧЕННЯ:
1. Подібно до сухого піску, що вбирає воду, увібравши в себе Відання про двоїстість та недвійність, першолюдина замислилась. Вічність минула чи мить, і спитав Мир-Ману Свагура у всемудрого Володаря усіх світів, що сидів у ярзі під Вседревом Життя в образі Рода Вишеня.
2. О, Всебог, Праотець, праотців моїх, Ти ясно і глибоко пояснив мені всеповну едність буття та суть взаємодії протилежностей. В ім’я блага всіх живих істот, так само повно розкрий мені вчення про триєдність*1.
3. Род Вишень повільно розплющив очі і миттєво став триєдиним, триголовим на одному величезному тілі – середня голова Сварог, права Перун та ліва Велес. У руці з’явилася величезна Трисила*2. Три голови єдиного Всебога разом, по-доброму розсміялися на весь Ірій.
4. Триглав-Тоян*3, лик Рода-Рожанича та пряме втілення Вишніх Богів з любов’ю посміхнувся трьома лицями. За мить перетворившись на образ прекрасного чоловіка середнього віку, що сидить на Камені-Алитирі в корінні Вседрева Життя.
5. Вседержитель у благословенні м’яко поклав свою праву руку на чоло, а далі на праве та ліве плече Мира-Ману. Свагура відчув передачу триєдиної сили, і велику любов від Ведержителя, а далі Всебог промовив, «Хай буде почуто»!
6. Відай, Мир-Ману! Будь-яка двоїстість нестійка. І чим сильніше у ній будь-які протилежності проявлені, тим більше в них сила єдності накопичується. Заперечування заперечення – це третя сила, яка до свого прояву, в ім’я врівноваженості прагне.
7. Так з двох – третій початок народжується. Третя сила, яка несе у собі можливості протилежностей її народивших. Так вона одночасно містить якості діяльного чоловічого початку та жіночого споглядального. Сама, будучи при цьому врівноваженою, недвійною та всеприймаючою.
8. Тому Я, Род Всевишній, єдиний і багатопроявний Всебог, маю в собі Див – непроявлене буття та Вишеня Рода-Рожанича буття проявлене, які Духом Моїм, Світлом Рода Животворним об’єднані. Світло Рода це брахман*4, основа і лоно всього сущого. А усі Боги і Богині у ньому та при нім, як промені при сонці.
9. Род Вишень – вищий Лик Тілесний, Світло Рода – Веледуша, Свідомість і Вседух, та Див – непроявлене буття та порожнеча. Ця найвища Трисуть Всебога*5 – священним Триглавом зветься. Він Першоволхв – усіх учителів, Першоволодар усіх володарів та Першогосподар усіх господарів. А оскільки все це праця – Він Першопрацівник усіх працівників.
10. Священний Триглав – найвищим та найсвятішим серед усіх Триглавів виступає, бо містить у собі все видиме й невидиме, усе суще та не суще. Він наука та приклад для всіх та основа творення будь-якого.
11. Оскільки Я триєдиний, то і все в Мені триєдино – будь-який Світ, Бог, Дух, Душа чи людина. Ця триєдність може спільно діяти або окремо. Серед трьох одне може бути вищим або ж усі вони рівними можуть бути.
12. Триєдність: першою, другою та третьою силою проявляючись, втілює усю різноманітність: буття, життя і небуття, високе, середнє та низьке. При цьому у кожній із трьох сил завжди є своя триєдність.
13. В Особі Рода Вишеня, я одночасно Всевеликий Батько та Всевелика Мати – Род Рожанич і Рожана*6. Отець і Мати – це ОМ, першопочаток та живозвук найперший. Цю єдність і двоїстість маючи, Я в кожному Всесвіті, як Сварог та Лада народжуюсь.
14. Завдяки цьому, чоловічі та жіночі першооснови Всесвіту повністю поєднанні. Внаслідок цієї єдності, Сварог з Ладою, що з Мене проявляються – завжди до творення та співпримноження*7 святого прагнуть.
15. Єдиним цілим будучи, Силу Творення у собі втілюючи, взаємодіючи та посилюючи один одного, Батьки Небесні – триєдині Праву, Яву, Наву та усю різноманітність життя в своєму Всесвіті творять.
16. Поєднання Божественних Отця Сварога та Лади Матері на різних рівнях буття – третій початок створює та третю силу буття. Так спочатку Перун, а потім Велес й решта множинність Богів та людей народжується.
17. Відай, Мир-Ману Свагура! Сварог та Лада є в кожному Всесвіті, й кожен окремий Всесвіт є Ладом*8 – єдиним цілим Сварога та Лади. Завдяки цій єдності, вони менші світи в собі примножують.
18. Першооснови – простір, повітря, вогонь, вода та земля. Всі Боги, люди, духи, тварини, рослини та каміння, все у Всесвіті, всі світи та їхні прояви – це діти Сварога та Лади, а разом з тим й тіло їхнє.
19. Істина триєдності в тому, що Вище та Ціле, нижче проявленою двоїстістю втілюється, а ці два протилежні стани – третій породжують. А коли є три, тоді вся множинність речей виникає.
20. В той же час сказати можна, що це третій початок, потребою свого існування – батьків своїх створює, як річка – береги свої. Бо третє, в чомусь на Ціле схоже.
21. Три початки в одному колі, обʼємі, явищі чи речі – існують як хороше, середнє та погане. Одночасно вони усі єдине ціле та тричасне. Як одна гілка з трьома квітками і кожна з трьох квіток три пелюстки має.
22. Так у Мені народжуються Сили Творіння, Збереження та Руйнування. Вони взаємно проникають одна в одну та діють спільно. Кожна сила у своєму місці та свого часу потрібна, так вища Єдність та Благо твориться.
23. Триєдність слугує найменшою основою для явища будь-якого. Воно суть зростання, розвитку та примноження усякого. Бо дві сили є протилежними одна одній, а третя — тою, що поєднує, ладує та доповнює.
24. Триєдність є вічною, а є рухомою. Вічну триєдність можна побачити у тому, як вище й безсмертне, височить над середнім й напівсмертним, а це середнє – над нижчим та швидкосмертним. Так вічне завдяки рухомому твориться. А рухоме – завдяки вічному.
25. Рухома триєдність проявляється в тому, що три складових єдиного цілого слідують один за одним. Змінюючи один одного, вони рух по колу в одному просторі утворюють. При цьому змінюючи чи не змінюючи своє значення та прояв.
26. Так початок, середина й кінець у кругообігу місцями змінюються. Кінець – початком стає. Середина від більшого до меншого може йти або від меншого до більшого. Тоді як початок у минулому – сьогодні у кінець перетворюється, щоб у подальшому знову у початок обернутись.
27. Все, що існує, знаходиться в безперервному русі, зміні та переродженні. Кожна сила триєдності наступну запускає, продовжуючи перетворення, робить рух нескінченним. Це вічний Кон змін Триєдності.
28. Кон змін Триєдності має два проявлення. Коли дві сили діяльні, а одна споглядальна, тоді все благо від триєдності до споглядальної йде. Коли ж дві сили споглядальні, а одна діяльна, тоді завдяки своїй рухомості, від цієї потрійності, діюча, так само найбільше благо отримує.
29. Відай, Мир-Ману! Триєдність для безкінечного самовдосконалення призначена. Відмова чи неприйняття душею будь-якої складової трисуті Буття – позбавляє людину цілісності, руху та можливості розвитку.
30. Для створення спільної Роти*9, Дгарни та досягнення загального й вищого Блага – триєдність, проявлена у Єдиному має бути до однієї Цілі спрямована. При цьому ці три ніколи не зміщуються і не поєднуються, але кожен свою справу робить в ім’я спільного та Вищого.
31. Людина – мала подоба Моя, тому кожен смертний тілом, душею і духом володіє. Завдяки цій триєдності кожна його частина благоденствує та спільно посилюється. Крона дерева – корінням й стовбуром міцна, а коріння кроною й стовбуром, а стовбур ними обома.
32. Через ладний й урівноважений розвиток тілесності, душевності та духовності – людина як ціле до вищого ступеню розвитку підіймається. Подібно до того, як трійка коней, разом – легко й швидко один віз у гору підіймають.
33. У Всебогові, як у Цілому – для існування Всесвіту, кожна з трьох сил потрібна. Покликані вони, своє життя зберігаючи, свою самобутню особливість та відмінність особистості проявляти.
34. Тому у Коні Прави*10 – божественному та узгодженому порядку речей не повинно бути місця, безладному*11 змішуванню цих трьох сил. Поглинання однієї сили іншою або повною руйнацією. Так ціле на трьох китах тримається.
35. Все, що творить, зберігає і руйнує – благість, пристрасть, невідання, а також мудрість, воля й дія, з єдиного Цілого походять. Вічно будучи його проявами особливими. Кожна душа, річ чи явище з триєдності складається, так Всебог в усьому існує та проявляється.
36. Триєдність ниток Буття*12 – це початкова властивість Майї, допомога та підтримка або ж сітка та пути для душ нерозумних. Щоб вільним стати, потрібно над рухомою триєдністю до вічної триєдності піднятися та з Цілим, зі Мною, Всебогом вірно поєднатись.
37. Гра двоїстості та потрійності зверху вниз, на всіх рівнях буття проявляється. Тому, крім Трисуті Буття – Всевеликого Триглава Священного, на нижніх рівнях сходоверша*13 життя з безлічі різних триглавів складається.
38. В ім’я життя усіх живих істот, Я, як Єдине і Ціле – двоїстість, триєдність та моножинність проявляю. Світи у собі вічно створюю, життя частинкам своїм дарую, можливість самопрояву та розвитку.
39. Тому в кожному Всесвіті окремому, Сварог і Лада це Праджапаті*14 – владики всіх створінь, Батько та Мати всього сущого та несущого, що в них проявлено. Вони святий першовиток, першооснова та першозвук кожного Всесвіту окремого.
40. Сварог – це Вище Небо і Світло, Бог Творець – Дияус*15, що діє та дає життя, день, світло й дихання дітям своїм. А Лада – це Небесна Твердь і Земля, Богиня Твориця – Притхіві*16, тілесна основа життя, буття та існування.
41. Разом вони єдине ціле, що з Рода Вишеня спочатку Золотим Яцем-Зародком, а потім Сварогом і Ладою проявилися. Через них Я даю життя Перуну та Велесу, усім Богам, людям та створінням різним.
42. Перун – це Сила Збереження та Ладу, підтримка Конів, створення Закону та Порядку. Він владика Богів і людей, повелитель Царства Небесного – Сварогом поставлений.
43. Велес – це Сила Руйнування недосконалого, злого чи віджилого. Він основа чистої свідомості, підтримка праведників, податель мудрості та блага – духовного та тілесного.
44. Без відання Покону, з часом, у круговому русі триєдності, люди умом своїм малим – Божі сили будуть по-різному розуміти. Істинно як суть та основу Всесвіту, Сварога – силу творення підносити, то Перуна – силу збереження над ним ставити, або Велеса – Верховним богом називати.
45. Мир-Ману! Вся ця множинність існує для Гри Життя та блага всіх душ. І водночас усе це є Я, Род Всевишній, Бог усіх Богів, єдине і ціле. Я суть та основа всього, яка вища за будь-яку подвійність, потрійність, множинність та різноіменність.
46. Колообертання трьох сил у Яві спостерігаючи, справжню, вічну непорушність Мою твердо відай. Народжуючих і народжених, старших із молодшими не плутай, обертання обода з непорушністю Вісі Світу*17.
47. Вічність в тому, що Я, Род-Рожанич в образі Трояна, Триглава Вищого – основа життя та творіння всередині світу будь-кого. На рівні Всесвіту Я, як Сварог і Лада, Перун та Додола, Велес й Макоша та усі інші триглави проявляюсь.
48. Мій прояв прямий на трьох рівнях світів Прави, Яви та Нави – це чоловічий та жіночий Триглав Богів Вищих. У цих триглавах Род Вишень – всеосяжний образ мій, що діє як Сварог, Лада і Прав. Як старше та керуюче.
49. Перун – це Ява, а Велес – Нава, як Боги обидва вони рівні, благи і взаємопроявлені. Тому Перун – Велесом може бути, а Велес – Перуном, за значенням та працею своєю. А разом Сварог, Перун і Велес – це Триглав-Троян. Єдине ціле та Мій триєдиний Лик в образі Триглава Богів Вишніх.
50. З Мого благословення, Сварог і Лада – основа Всесвіту, вони Праву, Яву та Наву народжують. Водночас, Права завжди вища, ширша і більша від Яви та Нави, та містить їх у собі й під собою. Права – головує та керує Явою та Навою, як людина ногами своїми.
51. Вища Прав*18 – над тимчасовим і вічним, добрим й злим, добрим та поганим височіє. Усі протилежності лише слуги та виконавці її. Вони самі себе перетворюють – десятину чи більше своєї сили, служіння та зиск Вищому віддаючи.
52. Кожна сила в триєдності, збільшуючи, примножуючи і посилюючи Єдине, Ціле та Вище, посилює кожну з трьох сил, а отже, й саму себе. Так загальне благо створюється, навіть якщо одна із сил потрійності у цьому стані та прояві своєму – цього не бажає та не розуміє.
53. Співпримноження через колообертання трьох сил – вічне у суті своїй. Навіть якщо здається, що між протилежними частинами немає зв’язку, взаємодії чи взаємовіддачі. Єдине – триєдине, а триєдине – єдине.
54. Тому всі арії славні – себе й Рода Всебога, через Рода-Рожинича, та його прояви у Творенні, Збереженні та Руйнуванні пізнають. А кожен із Вишніх Богів Триглава – для всіх душ у Яві приклад мудрості, сили та служіння загальному Благу.
55. У Триглаві цьому проявляючись, Богів – Родителів Вишніх наслідуйте та у них мудрості навчайтесь. Бо для розвитку душі своєї слід прагнути до цілісності й потрійного поєднання праведних проявів різних.
56. У арія славного, усі три першопочатки мають бути на доброчесність спрямовані. Усі вони повинні усвідомлюватись вірно, та за призначенням застосовуватися – доцільно, в місці потрібному та силою необхідною.
57. Кона дотримуйтесь, кожну з сил у рівній мірі приймайте. Тоді коло змін трьох сил – коло перетворень та розвитку, для будь-якої душі завжди ладно й благісно обертається.
58. Ненасильства дотримуючись, благісне руйнування потрібно до старого і віджилого застосовувати – думок, бажань та дій низьких. А все добре й благе треба зберігати та примножувати, щоб ще вище добро сотворити.
59. Життя в трьох станах спостерігаючи, хай душі мудро та усвідомлено, над потрійністю в Коні перебувають. Розум розвиваючи, буття вищого прагнучи, покликані люди життя земне через Дгарну, Варну, Ашрам і Яргу вірно проявляти.
60. У Триглаві життя людини, основа – це душа і тіло, але вища основа душі всякої, Джива – вічний Дух Всебога. Йому слідуючи, кожна людина духовно, душевно і тілесно розвивається та свій Рід праведно примножує.
61. Ясні та Ясною навчай учнів своїх! У житті людському, будь-яка слабкість чи сила, добробут чи поневіряння, це лише марево. Це Гра Карни і Майї, уроки та відплати, які для розвитку душ творяться.
62. Щоб над Майєю буття тілесного піднятися, потрібно постійно прагнути зі Святородом-Свідомістю Всебога, Руштієм-Пурушею, всепроникним Соколом-Родом у єдності перебувати.
63. Через повну єдність із Всебогом у Дживі*19 своїй, вічне та Боже в тлінному осягається. Так праведникам, які собь відкинули – Ясна відкривається, що Мокшу*20 дарує та Усладою*21 благословляє.
64. Все у Всесвіті триєдине і існує в трьох гунях*22 – одежах благості, пристрасті та невідання. Аби арієм славним стати, щоб душа благородством та величністю засвітилася, треба Істину Триєдності осягнути.
65. Славні і славлячі Всебога Триєдиного, зі Мною та проявами Моїми – Богами Вишніми повсякчас поєднані. Бо арії першими були, що Істину цю в глибині душі своєї побачили та Трисилі-Триглаву, Трояну Вишньому вклонилися*23, з того часу він знак ваш всесвятий.
66. Три рівні: Права, Ява і Нава, три сили: Батько, Мати та Дитя – у Диві розгортаючись, простір та час створюють. Так весь Всесвіт із вищих, середніх й нижчих рівнів – світів Прави, Яви та Нави складається.
67. У кожній людині окрім духу, душі і тіла, триєдність у трьох главах проявлена. Що Сварогу, Перуну та Велесу відповідають. Верхня глава у голові, середня у грудях та нижня глава – нижче пупа.
68. Триєдність породжує всю множинність проявленого та непроявленого. Людина тілесним буттям обумовлюючись, у ньому легко заблукати може, про істинну та вічну суть свою забувши.
69. Лише та душа, що зі Святородом, через Ясну з’єдналася, може усі Кони – Закони Прави та життя тілесне осягнути цілісно. Яргою себе творячи, де б не була вона– завжди у щасті та радості Прави перебуває*24.
70. Через Стани Священні, Світло Рода та шлях Ярги, душа пробуджена – суть свою осягає, з Руштієм-Пурушею*25, Вседухом Рода Всевишнього об’єднується. Тоді триєдині – Внава, Карна та Майя*26 не мають влади над двічінародженим арієм таким.
71. Род Всебог – це Істина Найвища, Кони Прави, Віда усіх від, Щастя та Радість всеохопна. Тому, хто з Вседержителем у душі поєднаний, той і з Вищою Істиною єдиний. І може цілісно триєдність та усе буття осягнути.
72. Відай Мир-Ману Свагура! Сила Всевишнього Рода єдина й множина, але будь-яку, навіть найбільшу множинність до однієї триєдності звести можна.
73. Мир-Ману сповнений поваги, уважно слухаючи, сидячи біля ніг Вседержителя, натхненно запитав: «Найвеличніший Учитель учителів, Владико Богів і людей, повідай як триєдність у побудові Всесвіту Сварога проявляється?».
74. Род Вишень, кивнув головою й розмножився – став тисячами триглавів різних. У райському саду одночасно зʼявилися сотні Богів і Богинь, їх ликів та проявів. Все довкола стало триєдиним та трипроявними.
75. За мить все зникло. У корінні Вседрева Рода так само возсідав єдиний Род Вишень. З любов’ю та милістю Він продовжив прорікати Першовіду завмершому в благоговіні Миру-Ману.
76. Відай, Ману! Спочатку, в Мені як бульбашка на поверхні моря вічності, Сварог народжується і в самому собі життя Ладі дає*27. Далі поєднуючись, вони третю силу – Ладо, світ свого творення, Богів і людей у Диві утверджують.
77. Тому у Всесвіті всі Боги, Духи, душі, люди – це Девати*28, діти та частинки-прояви Батьків Небесних. Ладо – поєднує у собі подвійне і потрійне, чоловіче та жіноче, єдине й множинне – у рівновазі та єдності протилежностей.
78. Батько, Мати та Дитя – ці три сили окремий Всесвіт творять, як широту, висоту та довжину її проявляючи. Завдяки поєднанню трьох, Ладо дає рівень творення вищий, додаткові якості та властивості на кожному новому витку розвитку.
79. Завдяки моєму Диву – все можливо. Будь-які протилежності з часом можуть бути поєднані в єдиному творенні для втілення чогось нового і вищого. Так нова досконалість народжується.
80. Ця сила нова, може бути цілісніша та потужніша за кожну з витокових. Триєдність, ускладнюючись і розгортаючись, простір та обсяг й силу усього видимого світу породжує.
81. З Мого Світла Рода Животворного, невидимого і білого походячи, три головні барви найсвятіших – жовта, червона і синя, створюють усе різнобарв’я можливе.
82. Моєю Волею або Попусканням*29, на кожному рівні Всесвіту, триглави різні, вічно виявляються і розвертаються. Тому все буття, весь світ трисутнісний й триєдиний. Для цілісності та вічності своєї, цю істину, кожна душа має ясно відати.
83. Сварог, Перун і Велес, Лада, Додола та Макоша. Триглав чоловічий й жіночий – розгортаючись і примножуючись, творять 64 головні виміри простору та часу буття Всесвіту окремого. Поле та місце для 8 мільярдів 400 тисяч видів та проявів життя.
84. Найбільш зримо триєдність буття Всесвіту у Священному Древі Життя – Древі Рода проявляється. Воно включає три глави, три головних рівня життя – Праву, Яву і Наву. Світ Всебога та Богів, Світ людей й Світ буття нижчого.
85. Відай, учень учнів моїх! Права, Ява та Нава, це найвищий, середній та нижчий рівні світу. Це велецарства буття та простору життя особливі – тілесно це глава, тулуб та ноги Сварога. Водночас на рівні більш тонкому це живасакті*30 різної густоти, а ще глибше – чиста Свідомість Моя.
86. У кожному рівні Прави, Яви та Нави різні Луки та Землі*31 проявлені, та багатоманітні різновиди дійсності. У кожному діють свої Кони та Закони самобутні, які душі, для розвитку свого пройти судилося.
87. Не можливо у Ірій*32 підняться без Моєї волі та милості Богів Вишніх. Тому душі свої відкривши, хай люди зі Всебогом, Богами та Предками у святих Обрядах руки у «Триглав» піднявши спілкуються. Дух праведний «Намистом Рода» стяжають Силою й Світлом Моїм благословляючись.
88. Коріння Священного Древа Роду – це Нава нижня глава світобудови. Це світи й землі – першопочатків та попередників творення всякого. Нижній світ для звичайної людини невидимим та непроявленим виступає.
89. Це світ спокою та сили, що передує прагненню творення. Разом з тим, це світ уже створеного грубого та тілесного. Простір усього низького, природного та першопочаткового втіленого, що з Дива проявилося.
90. Для тих, хто у Яві знаходиться, Нава – це світ минулого, руйнування та непостійності, смерті та неіснування. Це невидимий, підземний світ й потойбічний світ, первинний рівень буття, у якому безладдя*33 панує. Душі там у примарному тілі страждань живуть.
91. У Наві мало любові, там усе роз’єднане й протиставлене, і кожне створіння – саме за себе. У своїй множинності, Нава двома головними рівнями проявляється як Світла й Темна. Вони між собою як день і ніч відрізняються.
92. Світла Нава – це підземні примарні світи. Ці світи можуть бути своєрідно духовними, надихаючими й радісними, що дарують силу та могутність для очищення та створення нового, і водночас у чомусь руйнуючими.
93. У той час як Темна Нава – це Нарака*34, світи пекельні. Вони завжди чорні та злі, й жорстокі до душ. Вони сили відбирають, через біль безмежну та страждання великі, душі очищають. Це найнижчий край Всесвіту, безодня прірви, світи покарання найбільшого.
94. Світла Нава знаходиться нижче Землі – Макоші і складається із семи Царств, із семи Лук – рівнів буття. Кожне Царство світу нижнього, підземного із кладоряду різних Земель складається.
95. У Світлій Наві, землі ці, мають життя подібне до життя земного, світу Явного. Живуть там низькі душі, ті які існування Моє не усвідомлюють, не визнають або не приймають. Тому й страждають.
96. У них ще немає любові, прагнення до істини, добра, чистоти та праведності. Вони ще нездатні 16 Зерен Правди в душах своїх зрощувати. Тому не відають суті Буття, вічного Покону Святого, Дгарни та шляху Мокші*35.
97. Тілесно всього вдосталь маючи, створіння ці духовно обмежені та існують поневолюючи один одного. Бо вони духовно чи тілесно один одним харчуються. Так, через страждання у невігластві своєму та примарній радості – вони душі свої повільно та поступово розвивають.
98. Життя на цих Луках по-різному проявлено. На певних рівнях – це буття природи первісної, тілесно райське та безтурботне, де людина відсутня та все рясніє. Це бліда тінь Божої Сварги вищих світів Прави, тому її Блідою чи Білою Сваргою називають.
99. У той же час на інших рівнях Світлої Нави, буття як світ високих пристроїв та штучного життя твориться. Через неприродність та обмеженість життя свого – душі тут страждають, а тіла їх вироджуються.
100. Це землі – штучного розвитку, неживого мислення та творення, науки та приладів, де душевність та духовність ще не розвинені. Або вони були забуті та втрачені внаслідок прагненя тілесності та неусвідомлення існування Всебога.
101. У природний світ першопочатків, Світлу Наву у станах Ярги, свідомістю своєю приходити можна. Щоб душу й тіло зцілити, слабкість відпустити і сили, втрачені повернути. Кожна людина цією здатністю володіє, ящо Живу у чарах своїх примножить та тяму*36 підніме.
102. Для мешканців Яви – Бліда Сварга*37, це світ видінь та ілюзій, всього минулого та накопиченого. Він живить і наповнює, очищує, відновлює та надихає. У нього Відаючі – учнів свідомістю водять, для ладування*38 та зцілення душі.
103. На луках та землях Світлої Нави, де штучне життя розвинулося, жителі її подібно до людей – сім’ї мають, живуть, працють, насолоджуються існуванням своїм. В невідання та пристрасть – душею й тілом повністю занурившись.
104. Душі, що у Блідій Сварзі проявлені, існування Всебога не відаючи або відкидаючи – суть буття осягнути ще не можуть. Тому вони в сильних душевних і тілесних поневіряннях завжди знаходяться.
105. Вебога не відаючи, Покону не маючи та до Ясни не прагнучи – страждають вони від безглуздості існування свого. Від того вони один одного руйнують, кривдять та мучать тому й гинуть швидко.
106. Вмирають навичі*39, у нескінченній гонитві за ще більшими насолодами тілесними. Гинуть у повному невігластві та пристрасті, у маренні загальної штучності та обмеженості, повністю забувши про суть свою духовну.
107. Темна Нава – це царство Велеса, де він з Макошею як Морок і Мара*40 панують. Темна Нава – це пекло та хлад, чорна безодня, найнижче місце Всесвіту, місце страждання та спокути.
108. Щоб Лад, Любов і Справедливість підтримувати, та душам у розвитку допомогати – Всебог, через Богів Вишніх суворість проявляє. Створено це місце болю та страждання, щоб душі нерозумних – на розум навернути, а кривдників на правду направити.
109. Темна Нава – це Нарака*41, Пекло та Стужа. Смертельний жар та холод. Скупчення сміття, гнилі, випорожнень та відходів. Вмістилище всеохоплюючого зла, болю, гніву, страждання, тривоги, обману та розпачу.
110. Нарака – це світи нерозуміння, обмеженості, духовної темряви та прагнення до руйнування, яка з семи головних рівнів складається. Це різні поля болю та страждання, руйнування та гниття.
111. Нарака – це царство басурів та ракшів*42, де незрілі душі через біль й страждання від своєї кривди та карни очищаються. У Темній Наві – душі гординею, невіданням та стражданнями засліплені, і лише на собі зосереджені.
112. Кожен рівень Нараки – це землі окремі, що відповідають різним кривдам, які були душею у світах Яви удіяні. Для страждання душ є там Пекло – світи нескінченно гарячі та Стужа – світи нескінченно холодні.
113. Душі, що там перебувають – злиднями, пишачами, ракшами і басурами обліплені. Вони їх гризуть і мучать, наповнюючи болем та стражданням безмежним. І мають низькі душі такі, це терпіти, бо самі їх кривдою своєю породили.
114. Над Світлою та Темною Навою – Велес з Макошою панують. Вони Великі Боги Трисвітлі, прояв прямий Сварога і Лади – втілення мудрості, примноження й руйнування зла.
115. Вони в Праві, Яві та Наві знаходяться, благом світи наповнюють, зле, слабке і віджиле руйнують. Для блага всіх душ Рідні Боги*43 над Навою Світлою і Темною управителя поставили, служителя свого вірного Бога Яму-Вія.
116. Яма – син та прояв Сур’ї-Дажбога. Він втілення самопожертви та честі, Дгарни та справедливості. Служитель Велеса Сивого, Управитель Нави, втілення правосуддя та честі.
117. Яма – приклад служіння та виконання Призначення, тому йому і доручено стежити за виконанням покарання та кари. Він підтримка праведних душ і гонитель усіх низьких та нечистих.
118. Яма – управитель світу Предків та часу життя душі в Яві. Він за виконанням Дгарни через своїх слуг наглядає. А коли прийде час, душі з життя явного забирає, або дозволяє продовжити його. Праведники довше живуть, кривдники – швидше й тяжче вмирають.
119. Яма-Вій один із Богів смерті, суддя Дгарни та Карни для кожної душі людської. Безсмертний і праведний, він гроза кривдників й разюча правиця Велеса та Макоші. Він Бог справедливості, смерті та виконання обов’язку святого.
120. Яма за кожною душею в Яві, незримо спостерігає, усі думки, прагнення та вчинки записує. За життя та після нього, з Призначенням, Обітницями, Клятвами та взятими на себе зобов’язаннями порівнюючи.
121. Діяння кожної душі відаючи, після смерті – Яма праведників у почестях до Прави, у Райські Світи відправляє. А тих, яким треба очиститись та кривди спокутувати у Світлу Наву, посилає.
122. Ті, що жили несправедливо, Конів Прави не дотримуючись, закони Божі порушуючи, світ Яви руйнуючи, болем і стражданням людей наповнювали – в Темну Наву відсилає. Бо немає місця у Яві та Світлій Наві, тим хто Яву свідомо руйнували – смертю, болем та стражданням людей мучили.
123. Коли душа живе в невіданні, гріхами переповнена, свідомо творить кривди*44 великі, від Всебога відвертаючись – негідна вона очищення в Яві та Світлій Наві. Подібне притягує подібне та сторицею відплачується.
124. Чиста душа, що себе забруднила – може у Яві народження гірше та нижче отримати. А негідна – втілитися у світі твариному. Неправедна – на очищення до Світлої Нави йде, а злодії та кривдники великі, одразу в Нараку потрапляють.
125. Нарака – це жах жахів, але навіть цей Темний світ потойбічний, законам Прави підкорюється, які туди через Світло Рода Всевишнього ллються. Він прірва та безодня, нижня частина Всесвіту, що Сварог і Лада створили.
126. Аби очиститися, подорослішати та усвідомленість свою збільшити, ті душі, що у Темній Наві знаходяться зобов’язані у собі єдність з Духом Рода Всевишнього відновити. Через прагнення праведності, служіння, намір жити та діяти на благо усіх душ та усього Всесвіту.
127. Від болю та страждання у Темній Наві всі душі ясно згадують суть та Дгарну свою. Тоді Світлвогонь*45 в собі починають роздмухувати каяттям щирим. Перепроживанням, служінням, спокутою, сповіддю, перепрацюванням та ладуванням минулих діянь своїх темних.
128. Коли душа знову чистотою праведності світитися починає, тоді їй Боги у Яву піднятися дозволяють. У Яві знову народившись, така душа, завжди внутрішньо про Наву пам’ятає та більше зла і руйнування ніколи не творить, а тільки Правду й Світло.
129. У той же час, їй шлях розвитку, часто з тваринного світу чи низьких людських втілень починати доводиться. Ті ж душі, що не прокидаються, постійно чинять неправедно, продовжуючи руйнувати та кривдою жити – у Наві до Великої Руїни*46 залишаються.
130. У кривдників заскорузлих – страждання ще більше примножуються і так відбувається, допоки вони суть праведності не усвідомлять. Коли це відбувається, душі такі, щиро каються і зі Мною, в собі по’єднуються, щоб діяти далі благісно та по-Кону.
131. Більш праведних, Яма-Вій та його слуги – ямаджури*47 до життя у Світлій Наві відпускають. Там вони деякий час втілюються, а далі у Яву йдуть, якщо їхня чистота та праведність примножилися. У Яві зміцнившись, Дгарною і Яргою підійнявшись, знову стають вони гідними Прави.
132. Якщо у душ, що в Темну Наву потрапили немає каяття і спокути, та вони до руйнування прагнуть – чекає їх покарання велике. Будуть вони 4 тисячі мільярдів 320 мільйонів років – День чи Ніч Сварога у найбільшому болю та всеохплюючому стражданні існувати.
133. Якщо навіть тоді, каяття не настає, тоді Яма з волі Велеса, який Мою вищу волю здійснює – розвіює душу таку. Яма у жахаючому образі Вія*48 – дивиться поглядом Повної Смерті на них і для таких душ повне забуття та неіснування настає.
135. Відповідно до Моєї волі – Отець Сварог, у Світ Темної Нави, час від часу, Бога Варуну*49 прямий прояв свій посилає. Варуна Верховний суддя Всесвіту Сварога, знавець Прави й Справедливості, Дгарни та Роти, пряме втілення праведності та милості Моєї.
134. На частинки частинок розклавшись, в непроявлений стан повернувшись, така душа повністю перероджується. Як старе залізо при переплавленні розтікається, новий образ приймаючи, така і душа – особистість та пам’ять про себе повністю втрачає, заново буття починає.
Як Род Всебог, Я Сваргом проявляюсь, а Сварог – Богами Вишніми, а ті меншими Богами, душами та духами.
136. Варуна – це вода життя та ріка буття кожної душі. Він великий живитель, пряме втілення сотворителя Всесвіту – Сварога. Варуна добро від зла відокремлює та вищу справедливість підтримує. Неправедних він осилою – петлею своєю ловить, а праведників благословляє.
137. Може Варуна омити душу життєдайними водами і вищим Світлом Моїм*50 наповнити, для зцілення, очищення та порятунку. Для цього вони у Наві разом з Яміром походжають та на душі поглядають.
138. Боги Дгарни завжди тим душам допомагають, що глибоко і щиро покаялися, та кривду свою спокутали. Тим що свідомість свою вивищили на шлях Истини ставши, а тепер до розвитку і служіння в Яві прагнуть.
139. Душі, що розкаялися й очистилися, а тепер до праведності і Дгарни прагнуть, Варуна з Ямою, з Нави до Яви відпускають. Насамперед тих, за яких благочестиві нащадки віддано моляться. Духовними заслугами й праведністю волю свою проявляючи.
140. Ті душі, на честь яких нащадки Ягьʼї – Пожертвування Вогняні творять, та благодіяння різні для блага живих – гідні прощення та піднесення нового. Бо кожна душа має право на помилку, щире каяття, очищення та піднесення майбутнє.
141. З милості Моєї, Варуна з Ямойю, та Богами іншими, які справами добрими, молитвами обрядовими, колословами та живословами були покликані – душі від кривди й карни очищають. Вони шляхи відкривають – для нового життя у Яві, через служіння людям – можливість виправитися дають.
142. Так Боги – Роду Всебогу служать, Дгарну й Лад підтримуючи, та Велесу, Володарю володарів Нави допомагають. Аби Права у Наві сяяла, щоб підказати вчасно, у якій душі Світла прибуло та самосвідомість зросла. Яку з них у Яву – через заслуги самоочищення відпустити можна.
143. У Триглаві Світів, світ Яви – це стовбур і нижні гілки Священного Древа Роду. Це середня глава – серединний світ, у якому все видиме і невидиме об’єднане, тілесне й духовне, світло та пітьма.
144. Ява це Бахур – Луки*51, безліч світів і земель, де душі грають і розвиваються у божественній Грі Життя. А Земля-Макоша це гола – земна куля, лише одна твердь з багатьох, що на цьому рівні знаходяться.
145. Сам із собою взаємодіючи, через безмежність Всесвіту, Себе створюючи і руйнуючи, таким чином Я, Род Всебог пізнаю Свою єдність та множинність у творіннях своїх. І висоту їх душ розвиваю від найменшого до рівня Богів Вишніх.
146. Відай, Мир-Ману Свагура! Всім душам у моїй Веледуші прояленим, Я даю поле для Гри в Життя та свободу самопроявлення. Для пізнання Конів Буття через творення, збереження та руйнування. Щоб це можливо було, Ява має велику кількість образів прояву свого, як єдина й множинна, багаторівнева та близнюкова*52.
147. У цьому світі Срединному, проходить все життя людське. Це світ явний, тілесний, видимий та дійсний. Перебуваючи у Яві, люди поєднують в собі дух, душу й тіло. Тому Ява – найкраще місце для самопізнання та самовдосконалення.
148. У Яві людина, спостерігаючи за собою, оточуючими речами, явищами та творенням Рода Всевишнього – пізнає природу всього сущого, щоб самотворенню навчитися. А Колород, Дгарна, Карна та Ярга то лише засоби навчання, які вірно розуміти потрібно.
149. У Триглаві світів, кожна душа, Всевишнього та Кони Прави осягає. Так вона навчається тому, як Богом у Всебогу стати. Як повної Мокші та Услади досягти, й вічного блаженства Ірія вищого.
150. Єдність зі Всевишнім, служіння праведне, триєдиний розвиток та самовдосконалення – це для кожної душі Дгарна найголовніша. У швидкоплинних Іграх Життя тілесного, про неї людина перш за все пам’ятати зобов’язана.
151. У світі Явному, в мареві Майї на Землі перебуваючи, душа може тілесним втіхам і радощам вдаватися про Вищу Ціль забуваючи. Себе і суть свою не пам’ятаючи – з часом біль та страждання собі створює.
152. Якими б солодкими не були життя тілесні, вони пил та попіл перед Уладою Найвищою. Тому кожна душа у Яві перебуваючи, повинна себе, суть свою згадати і до Прави прагнути, до Ясни та Мокші.
153. Кожна людина на Землі знаходячись, покликана через Шлях Віри-Віди, Дгарну і Яргу збільшити силу Світловогню душі*53 своєї, та внутрішню красу свою розкрити. Через збільшення світіння душі, на вищу сходинку життя та розвитку піднятися.
154. Через щиру любов та відданість Роду Всебогу, мудра людина – благословення, підтримку, захист, благо та найвище щастя набуває. Завжди до добра та благості прагнути потрібно, співтворцем Творця Вищого виступаючи.
155. Земля – це Бахур-Луки, перше Небо. Це тілесний світ, доступний людям у почуттях та відчуттях тілесних. Для душі на цей рівень піднятися, це вже чимале щастя й милість Моя, та Нагорода Велика за служіння віддане і саморозвиток у втіленнях попередніх.
156. У Триглаві Світів, Крона Священного Древа Роду, верхня глава – це Святі Небеса, світи Прави, світи життя духовного. Це світло Світла, Рай святий, прихисток та благодать для усіх душ праведних.
157. Прав – це божественний світ, свята обитель Богів Вишніх. Втілення Конів і Законів Всесвіту, які даючи лад та співзвуччя усе Мною створене пронизують. Права – це основа усього буття. Від Мене, Рода Прабога походячи, вона є втіленням найвищого щастя, блага та добра для кожної душі.
158. Свята Права проявляється в конах світу духовного, що люди Відаючі, через стани священні, Ясну та єдність зі Святородом осягають. А також вона у конах світу тілесного втілюється, які через мирську науку можуть бути пізнані.
159. Права – це найвища праведність, право та правда, всеблаге проявлення Моє святе. Кони і Закони Прави – її дух та сила всепроникливо спрямовує всі речі та явища до руху правильного й найкращого. Через Праву Я Всесвіт у найвищому благу утверджую.
160. Права – силами Вишніх Богів та Святих Предків проявляється. Вона Яву та Наву у собі об’єднує, над ними знаходячись. З волі Моєї усі душі – Богів, Предків, людей, басурів, ракшів та пишачів Праві підпорядковані, бо вона пряме втілення Дгарни.
161. Прав усім керує, погоджує, усе зв’язує та спрямовує – до добра і блага веде. Все що у ній знаходиться, вона поступово ладує та підносить. Тому Правою наповнюйтесь, Праву славьте, Шіснадцять Зерен Правди взрощуйте, щоб аріями славними – православними ректись.
162. Благословляючи тебе, Мир-Ману Свагура, нині речу тобі Карби Покону Святого, як вище Відання Прави. Щоб усім душам – Богам, людям, предкам та басурам ти пояснити та передати його міг. Як животворне Благословення моє найвище.
163. Щоб тлумачення Покону, Волхви ясні*54, через живе слово Віди та Повіди несли від серця до серця. І лише гідним через Ланцюг Наступності передавали. Допомогаючи, біль та страждання від невідання, внави, карни та майї – Яргою та Ясною долати.
164. Чисте Відання Прави та прагнення служити Роду Всебогу здатне усе об’єднати, зцілити та благом наповнити. Створити в душах злагоду та рівновагу, зберігаючи все створене буття, бо Права – це прямий прояв Вседуха Рода, що всі світи собою наповнює.
165. Світи Прави це Ірій – рай, втілення щастя, любові, ладу та вищого блага. Досягнення і життя у Праві – це ціль та нагорода за праведність для кожної душі в усіх світах.
Славте Праву та живіть у щасті славою цією.
166. Права – це втілення Істини та Справедливості, найвищий прояв Рода Всебога у Всесвіті Сварога та Лади. Права – це світ Богів й Святих, ярів та радарів*55, праведників та великих душ, що Зерна Правди взрощуючи, стали гідними життя Вищого.
167. Це Святі Небеса – світи життя Божественного, буття найсолодшого та найрадіснішого, де душі найчистіші та найсвятіші перебувають. Наву та Яву – Колородом пройшовши, арії які славними стали, буття у Праві як нагороду за праведність отримують.
168. Відай, Мир-Ману! Права багатьма рівнями та світами Ірію проявлена та з Лук Предків починається. Ці Луки – це друге Небо, Небо Дажбога, яке між Землею та Сонцем у світі духовному знаходиться.
169. На Луках Предків – у благові та щасті живуть праведні, чисті та благі Прародители. Для звичайних людей ці Луки невидимі й недосяжні, а для Відаючих, які духом ходять*56 – завжди відкриті, як житло батьків, для дітей своїх.
170. Предки – це душі, які завдяки зрощуванню Зерен Правди, духовній чистоті та благочестю своєму, до життя Вищого піднялися. Звідти вони можуть рідним допомагати, що у Яві знаходяться чи перешкоди творити, щоб нащадки про Праведність та Радення завжди пам’ятали.
171. Третє Райське Небо – це Сварга Пречиста. Небо Перуна і Храм Його Славний, де вічно живі – герої святі та могутні витязі навчаються та святкують. Вона знаходиться між Сонцем та Полярною Зіркою.
172. У Сварзі Пречистій, Батько Перун з Додолою-Перуницею панують та Вишні Боги живуть. Це обитель світу Прави, куди після смерті плоті, у тілах слави душі людей доброчесних приходять. Щоб у радості та небесному щасті жити.
173. Сварга Пречиста – це обитель праведників, вчителів, наставників й мудреців, найвищих душ і Богів. Водночас, після певного періоду відпочинку, вони за Коном Карни, знову у Колород, до земного існування повертаються.
174. Небо Перуна – це місце щастя та втіхи, радості й успіху, для всіх тих, хто повного Звільнення не досяг, і буде ще у Яву повертатися. Приходять звідти вчителі та наставники мудрі, правителі й герої великі, щоб людей у Яві підтримати та піднести духовно.
175. Ще вище, четверте Райське Небо Прави, Святар – Луки. Це Небо Святих, обитель великих мудреців, високих учителів і всіх душ, що Ясни досягли – душі свої Святородом освятивши, найвищої Істини торкнулися.
176. Там, у щасті безмежному, мудреці вселенські, сім русів Першосвятарів живуть. А також Спаси й Поконоколінники*57 та інші великі Душі Небесні. Святар Лук – лише ті душі досягнути можуть, що у множинності єдність бачать, а у проявах – ціле.
177. Сюди піднімаються лише ті, хто вірно й благочесно Покону дотримувався, Відою жив та Дгарну свою виконував Раденням праведним. Ті, хто з любов’ю та радістю, невпинно служив єдиному та багатопроявному, безіменному та багатоназивному Роду Всебогу та Богам Вишнім.
178. П’яте Небо Прави – це Луки Знань, Луки Віди та Мудрості Духовної. Храм Сварога та обитель найвищої мудрості, яка вище бажань та прагнень тілесних. Тому сюди тільки через високе Відання піднятися можна.
179. Це Небо Віди, де всі просвітлені мудреці всесвітні, вчителі, святі й праведники всевеликі живуть й у Сварога навчаються, щоб згодом стати Богами та творцями світів.
180. Шосте Райське Небо – це Ярга-Луки. Небо Вогню Великих Душ – це обитель Кумарів*58 та всевеликих Радарів та Ярів. Сюди піднятися можуть лише ті, хто у найвищій Свідомості Всебога постійно перебуває.
181. Ярга Луки для тих, хто Яргою душу до найвищих висот підняли, багато разів Ясни досягали і в ній жити навчилися. Завдяки самовідданому служінню добровільному й самообмеженню тілесного*59, душі такі, найвищих висот Ірія гідні.
182. Яри великі, Ясуни святі, розкривши у собі повну єдність зі Мною, Родом Всебогом, досягнувши висот Ярги, у Яснобутті та Ясносвіті*60 знаходяться. Тут вони повну Свободу в собі поступово проявляють.
183. Сьоме Небо Прави це – Луки Сварожі. Світ Істини та найвищого буття для цього Всесвіту. Це Небо Сварога і найвища Права Всесвята, найрадіше і найблагіше місце кожного велезоресвіту*61.
184. Лук Сварога досягти можуть лише Святари*62 – Душі Великі, які себе служінню Роду Всевишньому*63 цілковито присвятили. Це ті, хто душу досконалою зробив і завдяки раденню своєму – Мокшу отримав.
185. Луки Сварожі завжди сповнені Світла, там немає ночі та зла. Завдяки вчинкам благим й заслугам духовним, які багато втілень накопичувалися та тисячам праведних Обрядів відичних – Луки ці праведникам відкриваються.
186. Їх гідні – двічінароджені, яри, радарі, вогнещани та відаючі, що протягом багатьох втілень у світах тілесних про душу та Всебога пам’ятали*64. Ті, що через Чару, Радення, Яргу та Відання*65 – Ясни багаторазово досягали.
187. Луки Сварожі – це нагорода для всіх праведників, котрі життя за життям, втілення за втіленням Дгарною та Яргою чистоту душі творили. Через Саморозкриття, Яснотворення та Яснобуття від Колороду звільнитися прагнули та повну Мокшу отримати.
188. Під час Великої Руїни*66 – коли Всесвіт розпадається і Сварог у Див повертається, тоді усі Луки Нави, Бахур-Луки – Яви, Луки Предків та Сварга Пречиста – світу Прави, разом із душами, які у них були – до першооснов розчиняються.
189. Усі душі, високі й низькі, Боги та люди – свої тіла втрачають та в Див чи у Святород, у непроявлений стан завмирання переходять. Щоб з часом в іншому Всесвіті, в іншому Сварогові народитися.
190. Лише ті великі яри, ясуни та душі всесвяті, які Святар Лук, Лук Віди, Ярга-Лук та Лук Сварожих досягли, можуть будь-яке тіло зберегти. Ці чотири рівні вищих Лук Праві – вічні і не піддаються руйнуванню у Великій Руїні.
191. Великі душі, що до Лук Сварожих вивищилися, можуть для себе будь-яке нове тіло створити. Ці великі праведники, Триглав Світів пройшовши, протилежності в собі врівноваживши і піднявшись над ними – можуть стати зі мною, Родом Всевишнім у Ясні, Мокші та Усладі єдині.
192. Єдність цю зберігаючи, вони вільні на Шляху своєму, якщо хочуть Сварогами та Ладами для нових Всесвітів стають, Богами Вишніми, Спасами, Великими Вчителями чи тим, ким їх душам буде завгодно.
193. Або ж, за своєю волею, у Святій Вічності в Ясносвіті, на вічних Луках Рода Всевишнього*67 вічно благоденствують. Особистість свою зберігаючи у Вищому Раї усіх раїв, у вічному та безмежному щасті зі Мною спілкуючись, блаженствують. Або можуть повністю розчинитись у Мені якщо того забажають.
194. Переповнений Першовідою й любов’ю, Мир-Ману Свагура заплакав від радості та спитав: “На радощах від зустрічі з Тобою, о Великий Бог Богів, я не спитав Тебе, де це я? Як я потрапив сюди і що чекає на мене?
195. Був я на луках Сварожих, зі Сварогом, Перуном та Велесом розмовляли ми про Покон – Святу Віду Прави, запросили вони мене у Стан спільний*68 і за мить опинився я тут і побачив тебе духовний Вчитель всього сущого і несущого.
196. Роде Всевишній, Праотець наш, скажи о Всевеликий, де саме ми знаходимося?” Усміхнувся ніжною усмішкою Род Вишень та промовив. Ми на Луках Рода – цей світ вище усіх тілесних Всесвітів та вище за Праву всього Всесвітя. Досягнути їх, усі Боги, люди, душі та духи прагнуть.
197. Луки Рода – це Раї усіх раїв, для будь-якої душі це найвища Мета та Щастя найвище, Ясна, Мокша та Услада. Тут усі душі безмежно щасливі, радісні та задоволенні. Вони ні від чого не страждають, не хворіють, не старіють та нічим не обмежені. Я усім з ними ділюся, чим Я насоложуюсь тим і вони. Бо досягнути Лук Рода можна лише великим відданним служінням.
198. Вірно і протилежне. Поконом та Яргою живучи, Ясни та вищої Мокші досягнувши – душа Усладу й Луки Рода здобуває. Поки душа духовно не піднеслася, вона в тілесних світах Яви або райських світах Прави знаходиться.
199. Відай, Мир-Ману Свагура! Доки Сварог світу окремого живе, у Праві, в кроні Древа Життя – жолуді народжуються, з небуття Дива до проявленного буття переходячи. І є вони душі-сутності світів, рослин, тварин, людей та Богів.
200. Для саморозвитку, душі у Триглав Світів приходять. У Триглаві перебуваючи, пізнають вони силу і слабкість, Віду – через Віру та Яргу осягають. Служінням та раденням праведність свою примножуючи.
201. Завдяки багатьом втіленням своїм, душі у Триглаві Світів – творенню, збереженню та руйнуванню навчаються. Щоб пережитою мудрістю наповнитись, та знову згадати себе, і в Праву, свій дім першопочатковий повернутися.
202. Все у Всесвіті, просочене Веледушею Рода Всевишнього*69, тому усе довкола живе та душею наділене. Будучи частинками Вседержителя, всі душі, першопочатково в суті своїй, є божественними, праведними, всезнаючими і досконалими.
203. У світі Явному проявляючись, у тілесному заплутавшись, часто забувають вони суть свою божественну. Тому повернення у Праву прагнути перестають. Тілесним, соб’ю, і умом своїм засліплені, забувають душі про те, хто вони, звідки та для чого у світ Явний прийшли.
204. У невіданні та пристасті – кривду творячи, Конів Прави не дотримуючись, часто втрачають душі чистоту та внутрішню цілісність свою. Самі себе не усвідомлюючи, до тілесного прив’язуються, у болото неправедності, безпутства й безрозсудності падають. Карну витворивши, по діяннях своїх – від Богів відплату відповідну отримують.
205. Залежно від того, яка у душ карна та самоусвідомлення, Боги їх у різні прояви життя, рівні та світи для кращого розвитку, втілюватися відправляють. Щоб вони свою суть згадали й свідомістю з Соколом-Родом возз’єдналися.
206. На Землі, на рівні людей, душі у Колороді втілень – різними народами, варнами, якостями та особливостями життя проявляються. Життя за життям, душі у Колі Живого Явлення – у стражданні та радості кружляють, допоки Ясни, світів Прави, Мокші та Лук Рода не досягнуть.
207. Щоб рости і розвиватися цілісно, всі істоти свій Шлях знизу, у Світлій Наві починають. Жолудь – душа, зверху у Наву, як у землю падає. Виростаючи з-під всесущого каменю Алатиря, втілення за втіленням збільшуючись, розквітаючи, свідомість свою підносять.
208. Так, поступово, душі Святий Покон – Вічний Закон осягають і коли час настане, у Праву до Мене, Рода Всебога повертаються. А під час самовдосконалення, вони тіла свої творити навчаються, сім’ї, роди, народи, спільноти, держави, світи та Всесвіти.
209. Все буття душі проходить у Роді-Триглаві. Від порошинки найменшої до особистості великої – душі зростають, від меншого до більшого у силі та значущості піднімаючись.
210. Тому кожна душа праведна, Дживу – Істинне “Я” своє, через розвиток осягаючи, до взаєморозуміння, служіння та єдності зі Всебогом, Богами та Предками Святими, прагнути повинна. Тільки так Віда розкривається, Вірою та мудрістю вищого стану народжена.
211. На Мене та Богів Вишніх рівняючись, з нами у Триглаві будучи, людина до Рода Всевишнього приходить, Богом у Всебогові стаючи. Істинне “Я” осягнувши – Вищою душею, Земним, Небесним чи Вишнім Богом проявляється.
212. Душа з кожним перенародженням зростаючи, мудрість божественну у собі відкриває та примножує. Для цього вона тіло щоразу інше від Мене, Богів та родителів своїх отримує. Через втілення, Шляхом Ярги*70 прямуючи, Ясни досягаючи, людина, у собі три глави, три світи пізнає.
213.Триглавом своїм власним оволодівши, Вогняною Силою*71 його поєднавши, ясун*72 із Всевишнім Триглавом повністю поєднується і силу велику отримує.
214. Втілення за втіленням, Віди Покона дотримуючись, душа Яргою до Прави, на Луки Рода Всевишнього йде. Щоб у ирії всіх иріїв вічно у щасті, любові та злагоді жити. Вищою Мокшою та Усладою – в Мені та зі Мною насолоджуючись.
215. У триєдності знаходячись, душа силами творення, збереження та руйнування оволодіває. Істинне Я своє осягаючи – вищу Ясну здобуває. Коли Яснобуття*73 досягнуто, в який світ її Вседержитель не направив, повсюди буде Рай для неї. Бо Луки Рода завжди з нею, у серці її.
216. Завдяки Ясні, душа ясно відає суть свою Божу. У єдності із Соколом Родом – Руштієм Пурушею прибуваючи, вона не має оцінок – добре чи погано, високо чи низько.
217. Вона завжди у щасті та блаженстві Мокші й Услади насолоджується. Або за бажання Роду Всевишньому служить у Іграх Життя в різних світах та образах тіл.
218. Поконом і Яргою живіть, життя за життям навчайтеся Віданню цьому Святому. Коли станете Коном над протилежностями буття – отримаєте головний шлях до успіху в будь-якій справі. Адже ціле краще розрізненого, а вічне краще тимчасового та тлінного.
219. Оволодіти Триглавом – це означає згадати і побачити Всебога у серці своєму. Поєднатися своєю свідомістю особистою з Соколом-Родом, Святородом, Руштієм-Пурушею, найвищою Свідомістю Рода Вседержителя та у Коні перебувати.
220. Мир-Ману, триєдності вчи душі в усіх світах! Бо кожному арію славному – заповідано, істинно відаючи божественність свою, Дгарну виконувати, співтворцем Творця виступаючи. Про Всебога словом та справою пам’ятати, до Ясни, Мокші та Лук Рода прагнути.
221. Щоб легким та прямим шляхом до Прави підійматися, завжди потрібно у сердці своему слухати й чути Волю Всебога, Богів та Предків. Вірно триматися обранного Волхва – Вчителя свого, порад наставників, та людей старших й мудріших. Та поєднуватись з ними у творенні вічності блага та щастя буття свого.
222. Відайте, істинно таке повне трактування Карба відання Триглава Віди Прави Святого Покону, повідане Миру-Ману Свагурі, самим Родом Всевишнім.
СЛОВНИК
НАЗВ ТА ПОНЯТЬ
Суть Перша. Карб вiдання Триглава.
1. Триєдність. Триєдність являє собою ціле (систему), що складається з трьох частин. Це можуть бути три рівні за силою частини або ж хтось один із них має більше значення. Наприклад: дух, душа і тіло, синтез – теза й антитеза, тощо. Триєдність – один з основоположних принципів будови Всесвіту та взаємодії Божественного і людського світів.
2. Трисила – посох у вигляді тризуба, знак володіння світами Прави (божественним, верхнім), Яви (людським, середнім) і Нави (потойбічним, нижнім). Це духовна зброя і символ єдності сутності світу – єдність творення, збереження і руйнування. Рід Вишень часто зображується саме з Трисилою (тришулою). Арії славні (арії, руси, слов’яни), мігруючи до Індії, принесли з собою Трисилу (тризуб). Тому Вішну (Род Вишень) і Шива (Велес) часто зображений із тризубом.
3. Триглав – Троян (Вищий Троян, Верховний Триглав) прояв Рода Вишеня (Вищої особистості Всебога) в єдиному образі (лику), що поєднує в собі Триглав Вишніх Богів – Сварога, Перуна та Велеса. Сварог як втілення Прави і творець Всесвіту – головує. Троян (Триглав) – учитель усіх учителів, наставник усіх волхвів, відаючих, радарів і ярів (йогів). Він втілення принципу єдності і не подвійності, Покону і Шляху самозвільнення.
Зображується триликим або триголовим чоловіком, у супроводі сокола (Сокіл-Род) над головою (Покон – Веда Прави), чотирьох собак (4 Віди) і корови, образ Матері Сирої-Землі, символу безкорисливого пожертвування, харчування, виховання та здійснення бажань усіх, хто йде шляхом Ясни. У літописах, руси – діти Трояна. У відичні часи – століття Троянових, на Русі відома система земляних валів для захисту від набігів кочівників – Вали Троянові.
У жіночому образі Триглав – Трояна (Триглава, Трояна, Трідеві). Трояна – у Слов’яноарійському Ведизмі (Ведичному Православ’ї) це єдність трьох Верховних Богинь (Верховного Триглава): Лади, Додоли і Макоші. Є прямим проявом Рожани жіночої іпостасі Верховної особистості Всебога (Рода-Вишеня, Рода Рожанича). Синонім (аналог) – Вища Істота, Аді Парашакті та Всебожественна Мати всього сущого.
4. Вища Трисуть Всебога (Священний Триглав). Трисуть – Род Вишень, Світло Рода (Веледуша, Душа всіх душ) і Див. Найвищий і найсвятіший триглав Родо Всевишнього, триєдність його головних і визначальних Сутей.
Род Вишень (Род-Рожанич) – споконвічна вища особистість Всебога, Його вища форма і сутність, яка може проявлятися будь-якою формою. Аналоги – Бхагаван, Махавішну, Махашіва, Крішна, Хрішікешей, Нараяна.
Світло Рода – втілення божественності й сама божественність. Споконвічне життєдайне, життєдайне неземне світло, що випромінюється з тіла Всебога. Споконвічний принцип і джерело Всесвіття, першооснова всіх речей, усього сущого і несущого, першооснова світу, вічне і незмінне, що розуміють як єдине, загальне, безпочаткове, нескінченне. Аналоги – Брахман, Абсолют.
Прямий прояв Світла Рода – Веледуша Рода. Духовна експансія Всебога, що пронизує весь матеріальний світ і включає в себе всі душі, духи. Основа всіх істот, Душа всіх душ, Наддуша, Абсолют. Синонім у Поконі: Руштій-Пуруша, Сокіл-Род, Святород, Відогонь Свідомості, Світловогонь. Аналоги: Параматма, Вищий Атман.
Див. Частина Рода Всевишнього у вигляді непроявленого буття, порожнечі (шуньї). Споконвічне Небо, непроявлена основа всіх ідей, прагнень, речей, основа всякого життя, Богів, людей і духів.
5. Брахман – святоруською мовою б – божественно, рах – чиста, ман – думка, образ. Брахман – божественно чистий, споконвічна суть, мислеобраз, відображення, світло, посил, молитва. Споконвічне і божественне як таке. Синонім слова – абсолют, божественний абсолют, основа світу.
6. Рід Рожанич і Рожана. Покон визначає, що вища Верховна Особистість Всебога – всеохоплююча і може проявлятися у будь-якій формі. Таким чином її можна сприймати як всебатька – Рода Вишеня (Рода-Рожанича) або як всемати – Рожану. На рівні кожного окремого Всесвіту вони проявляються Триглавами і різними своїми частинками – божествами, людьми тощо. При цьому потрібно усвідомлювати, що усе Всесвіття і кожен окремий Всесвіт – частина Всебога, але він вищий за нього і будь-які його прояви (форми).
7. Співпримноження. Святоруський термін означає спільне множення. Тобто комбінований вплив чинників, що характеризується тим, що їхня об’єднана дія істотно перевершує ефект кожного окремо взятого компонента та їхньої простої суми. Аналог – синергія, симбіоз, синтез, взаємодопомога і взаємопідтримка.
8. Ладо (Сварга, Свала) – єдине ціле Сварога (Лада) і Лади (Сварога), духовний андрогін, у якому права частина Сварог, а ліва – Лада. Символ єднання і спільної єдності завдяки любові. Алатир, сиволічний золотий зародок, яйце зародження, род-рода, лінгам, знак род (див) у трипільській культурі, зараз відомий як знак інь-янь.
9. Загальна Рота. Рота (рита, рата, рта) – вічний закон, принцип циклічності (ротації), закон змін (дао) – основа Дгарни (призначення, дхарми) і Колорода Буття. Завдяки Роті відбувається «впорядкування невпорядкованого», обертання Всесвіту й існування всього сущого, включно з космосом, людством і його моральними засадами. Циклічність проявляється як безперервне чергування активної, врівноваженої та пасивної фаз. Ці три фази є однаково необхідними. Тільки наявність трьох фаз забезпечує всебічність розвитку, повноту накопичення досвіду в циклі.
10. Кон Прави – божественно правильний стан, дія та прояв. Знаходження в середині (недвоїстості), дія відповідно до вищої та витокової суті, правил і принципів Прави – божественного світу.
11. Безладному – стовяторуське слово. Без (відсутність) ладу (порядку) перестановка без нерухомих точок, тобто жоден елемент не залишається на початковому місці. Синонім – хаос, безпорядок, бардак, каша.
12. Нитки буття (гуні). Під нитками (витоками, гунями, одягом) у Слов’яноарійському Відизмі розуміють три основні початки матеріальної природи (невігластво, пристрасть, благість), три способи прояву та діяльності ілюзорної енергії Майї, що зумовлює живі істоти (душі). Нитки (витоки, гуні) визначають спосіб життя, мислення та діяльність душі, яку вони зумовлюють.
Під дією витоків (гунь) протягом часу змінюється спосіб життя, мислення та діяльність душі. Гуні (нитки буття) діють і спільно перебувають у тій чи іншій речі, події або людині. При цьому головним виступає той чи інший виток, що може змінюватись циклічно, або ж у результаті духовної практики. У санскриті витоки (гуні) – гуни.
13. Сходоверша. Сходи – сходини, верша – верх сходів, підйому вгору. Порядок підпорядкування нижчих (чинів, посад тощо) вищим. Синонім – ієрархія.
14. Праджапаті. Святоруське слово (термін). Пра – первісний, споконвічний, стародавній, споконвічно споріднений (прапрапредок), джа (рджа) – народження, що породжує, паті – батько, старший (патер, тато), прабатько. Таким чином: Сварог і Лада Праджапаті – це Найстарші Прабатьки, старші в роду, виток роду, в даному випадку всіх живих і неживих істот у Всесвіті.
15. Дияус. Дия – дія, у – напрямок, з – з’єднання. Дияус – той, хто діє і вказує напрямок через єдність, діяч (діяч). Той, хто несе день (світло), – епітет Сварога. Сварог Дияус – тобто діючий, що проявляє себе через загальну силу світла.
16. Притхіві. При (пре, пред, прет) – близькість, наближення, випередження, приєднання, доповнення до чого-небудь. Хіві – хотіння, бажання, прагнення. Епітет Лади – тобто та, що передбачає бажання, прагнення, тілесна основа. Лада Прітхіві – жіноче начало, мати Богів та усього живого. Тілесна основа, що випереджає бажання, небесна земля (тілесність космосу), проявлена через планети, те, з чого виростає життя всіх живих істот завдяки своєму прагненню (бажанню).
17. Вісь Світу – у Відичному Православ’ї, Всевишній виступає – основою та віссю світу, навколо якого відбувається рух життя. Род Всебог проявляється в кожній людині її духом (дживою, атмою) і центральним енергетичним каналом – віссю світу (сушумною).
18. Вища Права – Луки Роду (анологія Вайкунтха). Вічна і незнищенна частина світобудови, місце перебування Всебога.
19. Джива – у Слов’яноарійському Відизмі (Відичному Православ’ї) це частина Світла Рода (часточка життя, Живи), Веледуші (Наддуші, Духа-Душі) Всевишнього, частина його Вищої Свідомості – Святорода (Абсолюту, Брахмана). Вічна, духовна субстанція, що усвідомлює своє власне існування.
Джива (на санскриті атма) – це і є Всебог (Атман, Брахман), як хвиля в океані, що в глибині себе і є океаном. Досягти і повністю з’єднатися з Дживою, значить досягти стану Ясни (самадхі, просвітлення), з’єднатися зі Всебогом, і перебувати в Мокші (звільненні) і Усладі (вищому блаженстві та щасті). Це і є головна мета життя відиста – арія славного (відичного слов’янина).
20. Мокша (Мукша), вища Свобода (Воля) або Звільнення – піднесення до життя у верхніх світах, визволення з кругообігу народжень і смертей, від усіх страждань та обмежень матеріального існування. Приходить як результат духовного розвитку і заслуг, синонім життя в блаженстві у вищих, Райських світах. Повне з’єднання зі Святородом (Брахманом), найвищою свідомістю Всебога. У Відизмі – головна мета духовної практики і мета життя.
21. Услада – у Слов’яноарійському Відизмі (Відичному Православ’ї) вища мета і найглибша реалізація душі через повне злиття з Дживою, Святородом і Веледушею Рода Всевишнього (зі Всебогом) у процесі еволюційного саморозвитку шляхом Ярги (медитації). Свобода від пристрасних бажань, прив’язаностей і страждань, звільнення з Колорода в результаті очищення свідомості. Вищий стан Мокші (свободи) і позаособистісної або надособистісної повноти буття. Стан вищого спокою і блаженства, знання, любові, радості, відради, насолоди. Ярга дарує Ясну, Ясна приводить до Мокші – Мокша дарує Усладу. Загалом Услада тотожна відичним поняттям – нірвана, мукті, мукша (мокша).
22. Гуня (гуна) – суконна нитка, одяг. Теж що нитки (витоки) буття, прояви матеріальної природи – невігластво, пристрасть і благість.
23. Трисилі – Триглаву, Трояну Вишньому вклонилися. Це означає визнання Трисуті Всебога: Вишеня, Світла Рода і Дива, його Верховної особи – Рода Вишеня (Рода-Рожанича), трьох його вищих чоловічих проявів: Сварога, Перуна і Велеса, та трьох жіночих: Лади, Додоли і Макоші, як вищих Владик, ідеалів життя, об’єктів духовного поклоніння і служіння. Визнання вищими духовними Вчителями, Основоположними законотворцями і суттю свого життя. Перебуваючи в Яві, праведністю своєю уникати Темної Нави і йти у Праву.
24. У радості Прави перебувати – завдяки єдності зі Всебогом (чистою свідомістю – Святородом, Соколом-Родом), на рівні Дживи (вищого “Я”) кожна людина (душа) може бути щасливою, здоровою і гармонійною, незалежно від зовнішніх умов. Тобто перебувати в піднесеному стані свідомості, у потоці та єдності зі Всебогом, у прийнятті Божественного Задуму й усвідомленості, служінні та цілісності.
25. Руштій-Пуруша, те саме що Святород, Відогонь Свідомості й Розуму Роду або Сокіл-Род. Божественний Дух Всевишнього, прояв Світла Рода Вевишнього, Чиста свідомість і мудрість, Вселенське єдине і множинне божественне начало, основа Дживи (атми) – індивідуального Духу будь-якої живої істоти.
Втілення вічності, і врівноважена основа всіх властивостей, є головним принципом Миротворення. Подібно до магніту, що викликає рухи заліза, він зсередини спрямовує всі процеси, що відбуваються в Диві.
Є духовним джерелом усього сущого і має абсолютну владу. Він володіє всією силою, знанням, красою, славою, багатством і відчуженістю і може наділяти цими якостями усіх радарів (духовних практиків).
Перебуваючи в людині та будь-якій живій істоті, може притягувати до неї благі події або випробування, залежно від її праведності та завдання душі в цьому випробуванні. З’являється у всіх істотах.
26. Внава, Маяй і Карна – пути для душі, які її зумовлюють, виступають причиною труднощів і страждань у Колороді (сансарі). Детальніше – 1 суть 2 карб, посилання 11.
27. Сварог народжується і життя Ладі дає. Сварог зароджується в Яйці Зародження (клітині Рода-Рожинича), в цей час він може мати назву Сварод, далі після божественного року творення і прояву (рік Сварога), він сам собою, силою думки своєї поділяє це Яйце надвоє і стає Богом-Батьком Сварогом і Богинею-Матер’ю Ладою. Символічне значення – Ідея (Сварог, чоловіче) народжує Матерію (Ладу, жіноче).
28. Девати – божества, частини божественного (Дива). Від Див (Див, Дев, Діва) – непроявлена форма Рода Всевишнього.
29. Божественна Воля або Попущення. Божественна Воля (Воля Неба) – це те, що має бути обов’язково зроблено. Божественне Попущення (допущення, дозвіл) – те, що може бути зроблено (Божеством, людиною, духом) відповідно до його Дгарни (призначення), особистої волі та розуміння.
30. Живасакті – вмістилище Живи. Жива – енергія, сила життя. Сак (сік, шак, шок, мішок) вмістилище. Також Сак (шак, шакті) космічний жіночий принцип, внутрішня енергія душі.
31. Луки та Землі. Луки (локи) – рівень і певний вимір буття та простору, який виступає обителлю для тих чи інших форм життя. Землі – різні матеріально проявлені планети. На рівні однієї Луки – можуть перебувати міріади Земель (планет).
32. Ірій. Рай, райські світи Прави (Божественного світу).
33. Безладдя – відсутність ладу, впорядкованості, хаос.
34. Нарака (Темна Нава, Пекло, Пекельні світи). Святоруське слово – на (куди) відхоже місце – рака, з (звідки) раки. Пряме значення – відхоже місце Всесвіту, місце бруду, покидьків і випорожнень. Нарака – складається з 21 рівня (лок), серед яких є холодні та гарячі світи покарання та покаяння.
35. Шлях Макоші – це шлях звільнення з Колорода, кругообігу народжень і смертей. Повне звільнення від усіх страждань і обмежень матеріального існування.
Це піднесений, божественний стан свідомості, в якому майя – матерія, час і простір повністю подолані. Мокша досягається за життя, за допомогою подолання вад і егоїзму Собі (хибного его, аханкари), і розкриття істинної, глибинної сутності індивіда як чистої душі. Звільнений за життя називається – Ясун (Дживанмукта), тобто Джива, що подолала, звільнилася від муки.
Мокша досягається через усвідомлення людиною своєї тотожності зі Святородом (Брахманом) і перебування у стані блаженства, відання і щастя. Мокша – це прийняття світу таким, яким він є, без нав’язливих бажань Собі (его) і ототожнення себе з тимчасовими формами, речами і явищами матеріального світу майї.
36. Тяма – рівень розвитку свідомості та інтересів відповідно до чари (чакри), може також ототожнюватися з точкою зборки (за Кастанедою). Чим вища чара розкрита, то вища тяма.
37. Бліда Сварга (або Біла Сварга) – підземні небеса, узагальнена назва семи підземних світів, які населяють душі, що розвиваються і басурами.
38. Ладування. Тут – гармонізувати душу за допомогою тих чи інших духовних практик.
39. Навичі – жителі Нави або померлі люди, іноді синонім духів і привидів.
40. Морок і Мара. У Слов’яноарійському Відизмі (Відичному Православ’ї) Морок – прояв (лик, іпостась) Велеса як Бога смерті й руйнації всього віджилого, непотрібного, шкідливого й неправедного. У цьому лику він може «заморочувати» неправедні душі, спокушати, перевіряти на духовну чистоту, праведність і стійкість. Мара – прояв (лик, іпостась) Макоші як Богині смерті, холоду або пекельного вогню, руйнування ілюзій, і всього тимчасового. У спрощеному світогляді (політеїзмі) Морок і Мара діють як окремі божества.
41. Нарака (Темна Нава, Пекло, Пекельні світи). Святоруське слово – на (куди) відхоже місце – рака, з (звідки) раки. Пряме значення – відхоже місце Всесвіту, місце бруду, покидьків і випорожнень. Нарака – складається з 21 рівня (лок), серед яких є холодні та гарячі світи покарання та покаяння.
42. Царство басурів і ракшів. Нарака, Темна Нава – це царство низьких демонічних душ, басурів-демонів. Водночас, оскільки Всебог перебуває в серці кожної живої істоти, навіть басури – свідомо чи несвідомо Йому служать, у кінцевому підсумку творячи благо, навіть якщо вони до цього зовсім не прагнуть.
43. Рідні Боги. Боги, божества як частини і прояви Рода Всевишнього, зокрема у значенні Боги як Небесні Предки.
44. Кривди і гріхи. Кривда – зловмисна, непридатна поведінка людини, вада чи шкідлива звичка, що є руйнівною для духовної природи людини та самої суті душі. Гріх – неправедна поведінка, порушення духовних правил, заповідей, обітниць і клятв.
Кривда – це думки, бажання або дії людини, які спричиняють неправильне ставлення до Всебога, Богів, Предків, людей, і проявляються у відчуженні від них. Кривда відрізняється від поняття «гріх» тим, що вона не стільки прощається Богом або людьми, скільки відпрацьовується благими діяннями в цьому та наступних втіленнях.
45. Світловогонь – світло душі, прагнення до праведності й чистоти. Стан з’єднання і єдності зі Світловогнем Всевишнього у своєму серці, єдність із Чистою свідомістю Рода Всебога та його Вищою енергією, що призводить до зміцнення й розкриття Відогня, стану знання, ясності та блага (сат-чіт-ананди).
46. Великої Руїни – повне руйнування окремо взятого Всесвіту після смерті його Сварога. Відбувається кожні 100 років Сварога – 311 040 000 000 000 000 земних років. Після чого на 100 років Сварога настає перерва, а далі інший Сварог (творець Всесвіту) починає процес творення нового Всесвіту.
47. Ямаджури. Яма (Яма-Вій) – намісник Нижнього світу. Джура (цюра, чура, чара) – помічник, учень, зброєносець, слуга.
48. Вій – страхітливий, руйнівний образ (іпостась, форма) Ями. Особливість – палючий погляд, тому в нього очі завжди закриті повіками, а за потреби ямаджури піднімають йому повіки, і він спопеляє душу й тіло неправедного.
49. Варуна (Водан). Прояв (лик, іпостась, форма) Сварога як Владики вселенських вод, насамперед Життєдайних вод (Води Життя, амрити), втілення духу Світла, Правди, Блага, Перемоги і Мудрості. Варуна – Верховний хранитель справедливості і божественний суддя, знавець законів Прави, Лада і Роти, переможець зла й невігластва, воїн Світла і Правди. Варуна-Водан – хранитель справедливості, діяльний прояв Сварога, духовний суддя – Богів, людей, басурів-ракшасів.
50. Омити Животворним Світлом. Життя людини можна порівняти з плином річки – воно тимчасове і минаюче. Якщо джива (санскрит – атма) людини в Ясні з’єднується зі Святородом, Свідомістю і Духом – Душею Всебога, вона може з ласки Сварога-Варуни отримати вічне життя (дуже довге як для людини) в тілесній формі. Це означає Омитися Животворним Світлом, або ж у спрощеному вигляді – зцілення, очищення, прощення.
51. Бахур-Луки. Луки (локи, локалізації) планети і планетарні системи. Бахур – святоруське слово, що означає молоді(дий), підлітки, діти. Душі, що мало втілювалися (юні). Бахур-Луки (санскрит бхурлока), це наша Ява, рівень Землі, тут живуть люди і тварини. Відповідно до Слов’яноарійського Відизму (Відичного Православ’я) – планета Земля, це лише один із мільярдів населених світів, які присутні у Всесвіті.
52. Близнюкова. Близнюковість – схожість і однаковість. Близнюкова Ява в цьому контексті означає паралельність, паралельні реальності.
53. Світловогонь Душі – піднятися свідомістю у вищі оболонки душі, розкрити вищі якості душі, через з’єднання зі Світловогнем Всевишнього, вищим рівнем Світла Рода, Свідомістю Всебога (Світородом), стати божественним, проявити Бога через себе.
54. Волхви ясні – духовні вчителі, які досягли й утвердилися в Ясні (просвітленні, самадхі), синонім просвітлені, майстри за суттю і духовними досягненнями, а не за назвою.
55. Яри і радарі. Радар – у Раденні Сварожому це людина, яка отримала посвяту у Шлях Ясни (духовну практику) – друге народження (двічінароджений). Практик, який з абсолютною чесністю і старанністю прагне максимально використовувати потенціал тіла, ума, розуму, інтелекту, органів чуття і органів сприйняття для того, аби Радення (духовна практика, садхана) було успішним і вело до повної Самореалізації. Тому його практика щоденна (абх’ясья) і він відчужений від матеріального (вайраг’я).
При цьому у своєму житті він використовує всі методи Жива-Ярги: від 16 Зерен Правди, до ладування і дивлення, має щире бажання до духовної Самореалізації, рухається до неї з наполегливістю і цілеспрямованістю, дотримуючись духовного способу життя.
Яр – ярій, ярий, благородний (йог). Людина, яка активно й наполегливо йде Шляхом Ясни (просвітлення), дотримується дисципліни тіла, душі й духу, практикує Жива-Яргу (яргу, йогу) як спосіб життя, розуміння себе і світу.
56. Духом ходять. Ходити в дусі – здійснювати подорож душі та свідомості, медитація, транс, кудеснича (шаманська) подорож.
57. Спаси та Поконноколінники. Спаси – аватари. Слов’яноарійські Спаси – Мир Ману, Богумир, Дажбо, Рама, Арій, Колодій, Мамай. Боговдохновенні і богопроявлені душі (аватари), результат сходження Всебога (Богів) у людину, Великі Волхви-Вчителі, подателі і трактувальники Покону, Від та Повід.
Поконоколінники – родоначальники, засновники і творці слов’янських народів, родів, товариств, організацій, починань. Приклад благочестя, праведні вогнищани, які вели за собою людей до загального Блага, Краси і Божественної Істини (до гарного – до Дгарни).
58. Кумари – к/уму, кум (духовний родич), ар (арії) – благородні, сонценосні. Кумари – буквально небесні, духовні родичі, що ведуть до божественної мудрості аріїв. У Слов’яноарійському Відизмі – це четверо дітей-мудреців: Сонат, Сонант, Сон-Дана і Сонак. Чисті й святі діти Сварога, що живуть у Праві.
Втілення його мудрості, сили і могутності, великі Яри, духовні практики і майстри, народжені розумом Божественного Батька для захисту, благословення і підтримки всіх душ на Землі. Учителі Ярги і Шляху Ясни.
Ще будучи дітьми, вони прийняли рахманство і залишилися в дитячій формі на Небесах для збереження вищої чистоти і благості. Загалом кумари можуть згадуватися як вищі та благі душі (ангели), душі, що не мають земних втілень. Вчителі, захисники й опікуни людей на Землі.
59. Самообмеження тілесного – неприв’язаність до матеріальних речей і світу загалом (незалежність від них), аскетизм, вдоволеність тим, що є, добра віра й оптимізм (сантоша), зосередженість на Всебогу та служінні Йому, рахманство.
60. Яснобуття і Ясносвіт. У Слов’яноарійському Відизмі заведено виокремлювати троє Воріт, три головні рівні Ясни (просвітлення, самадхі) – Саморозкриття, Яснотворення і Яснобуття, а також стан піднесення, переходу до абсолютної божественності – Ясносвіт.
Саморозкриття – це досвід споглядання буття, щастя, блаженства (сатчітананди) тут все досконало і немає потреби напружуватися, щоб щось міняти, якщо треба, то можна, але це відбувається саме по собі, з волі Потоку Рода (потоку життя).
У Саморозкритті, як стані Ясни, є різні рівні – низькі, середні та високі. Тут думки та ідеї не впливають на вас, ви перебуваєте в незмінному спокої, а ваша внутрішня істота діє активно й впевнено.
Яснотворення. У результаті подальшої практики і поглиблення Ясни настає Яснотворення (нірвікальпа самадхі), тут ви стаєте єдині зі своєю душею, всі думки та ідеї зникають, залишаються лише нескінченний Спокій і Блаженство. Тут той, хто пізнає, і пізнаване повністю зливаються воєдино. Виникає безтурботність і екстаз, абсолютна, безмежна любов до всього. Так ми досягаємо Святорода, який народжує в нас Святість.
Яснотворення – це високий стан Ясни, якого досягає більшість духовних Учителів, що знайшли висоту самоусвідомлення (реалізацію Всебога в собі). Щоб піднятися до цього рівня, потрібен живий просвітлений Учитель, волхв (гуру, лама) як стійкий і постійний керівник душі для того, щоб пройти цей Шлях.
Яснобуття – це найвищий тип Ясни (сахаджа-самадхі), що набагато перевершує всі інші. У цьому стані Ясни людина перебуває у найвищій свідомості, але водночас може перебувати і проявлятися в грубому фізичному світі Яви. Вона зберігає переживання Яснотворення, одночасно занурюючись у земну діяльність. Коли людина знаходить Яснобуття, вона може повністю творити реальність за своїм бажанням і волею (повні надможливості).
Мало хто з духовних Вчителів на землі досягали цього стану, досягнення Яснобуття. Для цього необхідна нескінченна милість Рода Всевишнього, який вирішив проявити себе в цій людині повністю.
Ясносвіт. Ще вищим станом (абсолютно божественним) вважається стан піднесення і божественності – Ясносвіт (найвищий рівень просвітлення). Божественний майстер, який досяг розкриття тіла Прави (світлового, райдужного), за життя – переносить, проявляє своє фізичне тіло в стані Світла і покидає матеріальну реальність ставши Божеством. Вище Ясносвітло – абсолютна божественність.
61. Велезоресвет (святоруське слово) – те ж що Всесвіт.
62. Святари – святі арії. Просвітлені, чисті, благородні, святі праведники, святі люди. Святари також назва п’ятої варни, яка об’єднує в собі силу і знання 4 варн (відаючих, витязів, господарів і трудівників).
63. Служіння Роду Всевишньому. Служіння Всебогу проявляється через служіння Його проявам: Всебогу, Богам, Предкам, Учителям, батькам, старшим, рідним. Виконання своєї Дгарни, обов’язків своєї варни й ашраму, Заповідей, Заповітів і Настанов, своїх клятв, обітниць і зобов’язань.
64. Пам’ятати про душу і Всебога – перебуваючи в матеріальному світі та вчиняючи дії, завжди свідомо діяти для Всебога та в ім’я Всебога, пам’ятаючи про карну та множинність втілень, прагнути до Ясни та Звільнення.
65. Чара, Радення, Ярга і Відання. Див. словник Карб Білоби і Чорноби посилання 19.
66. Велика Руїна (велике руйнування, махапралая). Кожен Сварог живе 100 божественних років або 311 трильйонів 40 млрд. земних років, після чого відбувається Велике Руйнування (махапралая), у якому окремо взятий Всесвіт, тіло Сварога, знову розкладається на початкові елементи і зникає. У процесі цього кола життя, повністю руйнуються всі світи цього Всесвіту: світи першопочатків – Нава, тілесні світи Яви, частково світи (планети) Богів – Права. Тому кожен відист прагне до досягнення вищої Прави – Лук Сварога і Лук Рода, Звільнення з Колороду.
67. Луки Рода Всевишнього – Найвища небесна обитель Рода Вишеня (Всевишнього), Рай усіх раїв (Вайкунха) світ абсолютного щастя, блаженства, гармонії, відсутності турбот і неспокою. Вони перебувають на вершині усіх лук, земель або світів, вище за всі матеріальні Всесвіти. Тому є абсолютно вічними і незнищенними. Тут перебуває Верховна особистість Всебога – Род Вишень з найвищими душами, своїми супутниками, чистими і відданими душами.
Досягнення Лук Рода – означає набуття душею Мокші (Звільнення) від кругообігу народження і смертей. Усі душі тут перебувають у стані блаженства, щастя і радості. Тут можливі будь-які форми і прояви життя – все що несе щастя. Це головна мета життя відичної людини. На планетах Лук Рода ні в чому немає нестачі, там є все або може бути все, що існує в матеріальному світі, але все має глибший сенс і є духовним, вічним, радісним та гармонійним.
68. Стан спільний – спільна медитація.
69. Веледуша Рода Всевишнього – Велика Душа. Дух-Душа Всебога, споконвічна Душа всіх душ, Наддуша Бога, загальна Душа, найтонша, недоступна людському сприйняттю, найповніша форма Рода Всевишнього, що є джерелом усіх інших форм та проявів Всебога. Санскритські аналоги – брахман, парабрахман.
70. Шлях Ярги – дотримання системи саморозвитку і самодисципліни в Ярзі (йозі). Шлях розвитку духу, душі й тіла. Синонім – шлях просвітлення.
71. Вогняна Сила – материнська енергія (Жива), що перебуває в сплячому стані біля основи хребта (кундаліні).
72. Ясун – Той, хто досяг других врат Ясни (самадхі) – яснотворення (нірвікальпа-самадхі). Просвітлений, архат, дживамукта.
73. Яснобуття – найвищий тип Ясни (сахаджа-самадхі). У цьому стані Ясни людина перебуває у найвищій свідомості, але в той самий час може перебувати і проявлятися в грубому фізичному світі Яви, будучи Ясуном (дживамуктін, архат).
