Відичні обителі та їх значення

У кожній традиції є свої Обителі – певні місця для навчання, духовного очищення та передачі знань.

Вони можуть називатися по-різному: Ашрами, Вогнища, Дацани, Ханакі, Скити, монастирі тощо.

У той же час вони всі єдині у своїй функції та значенні – це місця проживання та навчання, здобуття душевного миру, які виступають основою та основними стовпами збереження та розвитку того чи іншого духовного світогляду чи віри (релігії).

У Відичній традиції Предків найчастіше для позначення такого місця використовується загальний термін – Ашрам.

Це найдавніше арійське (праслов’янське) слово, яке позначає Обитель і Школу, місце зцілення, де відсутній душевний і тілесний біль – (а) відсутність і (шрам) рубець, рана.

Тобто захищене та благословенне Всебогом місце.

Сьогодні поняття Ашрам частіше співвідносять із санскритом та Індією, мають на увазі під ним приміщення, де постійно живуть, приїжджають або приходять на якийсь час люди, які займаються інтенсивною духовною практикою.

У Слов’яно-Арійській Традиції “Радення Сварожого Вогнища Родового” для духовних навчальних центрів (шкіл) ми використовуємо як давню назву Ашрам, так і звичну — Обитель.

Окрім цього, наші Обителі можуть називатися ще Вогнищами та Скитами.

Для чого вони потрібні і яка роль Обителів (Ашрамів) безпосередньо у Відичному Слов’янстві, Слов’янській Рідній Православній Вірі, Відичному Православ’ї?

У Раденні Сварожому будь-яка Обитель – Скит, Храм, Капище або Святий Гай – це, в першу чергу, місце навчання та розвитку душ, місце спілкування з Божественним світом, місце молитви та обрядодіяння, поєднання Неба та Землі.

Головна мета будь-якої Обителі (Ашрама) – навчання Покону (Відичного знання) та шляху Ясни (Просвітлення).

Обитель є місцем для проведення священних станів (медитацій), молитов, занять, зцілення, проповідей, затворів (ретритів), спілкувань, лекцій та обрядів як способів досягнення Просвітлення.

Родове Вогнище відрізняється від більшості інших слов’янських духовних організацій тим, що в його основі лежить дотримання вчення Святого Покону, як початкової Віди, так само прийняття Від, Повід та різних Відичних писань як доповнень та подальших трактувань Покону, які були збережені як у Слов’янських землях, так і в інших країнах.

Суть вчення Покона у дотриманні балансу та здорового глузду Кона (неподвійності).

Це праведний Шлях, де внутрішнє (шлях Просвітлення) і зовнішнє (обряди, ритуали, шанування) врівноважені і важливі, але головним і визначальним виступає саме внутрішня практика (Жива-Ярга).

Це сутнісно відрізняє нас — відичних слов’ян, святорусів від сучасних слов’янських язичників та відроджувачів культури на основі “особистої точки зору” та фольклору.

Більшість із них займаються “зовнішніми” проявами та несенням Слов’янської Традиції через пісні, танці та фольклорні обряди (такий собі Шлях дії).

При цьому три найважливіші Шляхи Духовного Зростання (Любов, Відання та Медитації) відкидаються чи не сприймаються.

Загальновідомо, що для досягнення Ясны (Просвітлення) чи, навіть, просто глибокої практики потрібні три основні умови:

1. Вчитель (Волхв, Гуру) — духовний майстер, частина ланцюга Учнівської Наступності просвітлених Майстрів і сам, що досяг хоча б першої брами Просвітлення.
2. Вчення (Метод, Шлях) – сукупність практик задля досягнення Просвітлення.  Для нас – це Жива-Ярга (Родосвіт).
3. Громада – група однодумців, духовних братів та сестер, радарів (практиків).  Людей, зосереджених на дбайливості та допомагають один одному на Шляху Покону.

Ці три складових є основою і без них досягнення високих рівнів духовного розвитку практично неможливе.

Без цієї триєдності — будь-яка духовна практика перетворюється (вироджується) на обрядовірство чи просто театр “реконструкторів”, любителів слов’янської езотерики та народного фольклору

Ланцюг учнівської наступності “Радення Сварожого Вогнища Родового” дійшов до нас ще з арійських часів, він є духовно-енергетичним зв’язком з Родом Всевишнім та Рідними Богами, через Спасів та Першоволхвів — Просвітлених майстрів багатьох поколінь. Тому ми відчуваємо єдність Відичної Традиції повною мірою.

Відичні методи навчання і духовного наставництва, які ми використовуємо — перевірені століттями.

Тому вони дають людині потужну силу та підтримку, зцілюючи її душевні рани та допомагаючи набути миру та щастя в житті.

Основою виступає чистота та відданість особистих взаємин учня з його учителем.

Наші Громади, Вогнища, Капища та Школи Рідної Традиції – загальнодоступні.

Якщо у вашому місті чи селищі відична слов’янська громада ще не утворилася, завжди можна підтримувати зв’язок по інтернету з Верховним Волхвом та його Обителью (Ашрамом-Вогнищем).

Ми завжди відкриті, раді спілкуванню та взаємодії.

Для всіх бажаючих практикувати регулярно проводяться відкриті заняття та Онлайн-Школи, різноманітні програми навчання.

Обитель (Ашрам) – це житло Майстра, будинок і місце куди люди приходять за поглибленою практикою, а часто і разом живуть (якийсь час або постійно).

Причому так, щоб не заважати решті світу, та й щоб він своєю суєтою теж нам не заважав.

Обителі є постійні та тимчасові (знімається на час база).  Малі та великі Обителі – Храми та Скити.

1. Мала Обитель — це будинок, житло Вогнищанина, духовного майстра початкового рівня, старшого брата (третя визначальна Посвята у Раденні Сварожому), який періодично запрошує свою місцеву, малу групу до себе чи в якесь місце для вивчення Покона, Слов’янської Відичної традиції та спільної  практики Жива-Ярги.
2. Обитель (Ашрам) – це житло Волхва (духовного Вчителя) або окреме приміщення поряд з його домом, де регулярно проводяться духовні практики, поради та обряди для всіх бажаючих та окремі закриті заняття для Посвячених вищих рівнів – радарів, огнищан та відаючих. Головна цінність Ашрама – це сам просвітлений майстер (Волхв, гуру), через нього говорить сам Род Всебог, Боги та Предки.  Тому практикувати і деякий час перебувати в його полі — це благословення, зцілення душевних і тілесних ран.
3. Вогнище, Капище, Священний Гай) – Храм тієї чи іншої територіальної громади, побудований для своїх духовних потреб та спільних, масових обрядів та заходів.

Залежно від кількості мешканців у місті може бути декілька малих Вогнищ, Обитель (Ашрам) Волхва та соборна (головна) Обитель (Храм, Огніще), конфігурації та поєднання можуть бути різними.

Як у малих, так і великих обителях регулярно проводяться Обряди, заняття: з Покону і Відичних наук, Живи та Жива-Ярги.  Різниця лише у рівні  Майстра що навчає, глибині практики та кількості місць для учнів.

У нашій Традиції дуже важливі: ланцюг Учнівської наступності та особисте спілкування (перебування в полі) Вчителя.

Під час цієї взаємодії “самі собою” приходять відповіді на важкі питання, розв’язуються життєві ситуації та знаходиться ясність Шляху.

Кожен Духовний Вчитель, крім загальних занять для всіх, поглиблено займається сам, тому завдяки його особистій практиці – він створює навколо себе особливе коло Творення, завдяки чому учень глибше розуміє ті чи інші сфери буття.

Тому Обитель (Ашрам) – це не так матеріальне поняття (приміщення, житло, храм), скільки духовно-енергетичний намолений простір (атмосфера, стан, коло Творення) Вчителя (Наставника).

Велич Родового Вогнища в тому, що наші Храми – це Обителі Волхвів (Вчителів) і не важливо які вони: глиняна хатина глибоко у Карпатських горах, звичайний будинок у селі, квартира у місті чи багатоповерхова будівля у столиці.

Цінно не просто саме місце, а практикуючий майстер, який живе в ньому і наповнює його Божественною духовною силою для поєднання Неба та Землі.

Вчителі можуть жити на особливих енергетичних Місцях Сили, а можуть самі, своєю Живою створювати Місце Сили у своїй Обителі, у своєму Ашрамі – місці, де славлять Всебога, Богів і Предків, запалюють Вогонь і навчають Шляхи, місці де зцілюються душевні та тілесні рани.

Де б вона не була – справжні радарі спрямовані і тягнуться до Обителі, до свого Волхва, як рослини тягнуться до Сонця, для свого життя і зростання.

Навчання та перебування в Обителі Вчителя – це обов’язковий та абсолютно необхідний етап розвитку на духовному шляху.

Тому практикуюча людина для більш якісного розвитку, набуття душевного світу і наповнення духовною силою регулярно приїжджає в обитель.

Завдяки перебуванню в обителі, учень швидко усвідомлює причини своїх життєвих труднощів і досягає їх вирішення, духовного зростання (часто через загострення), по суті, він перероджується, стаючи більш цілісною, щасливою та самореалізованою особистістю.

Звичайно, цей етап життя свого часу закінчується і людина йде у світ, готова проявлятися і творити своє нове життя.  У той же час ті, хто бажає і готовий піднятися вище, виявляючи щире служіння і відданість, серйозність своїх намірів, має можливість пройти Ім’янаречення Раденням, стати Радарем, рдіти колословом і, щодня практикуючи Жива-Яргу (слов’янську йогу), йти до Просвітління.

Для людини, яка досягла високого рівня розвитку, життя в Обителі вже не є необхідним.  Для неї Обитель – це весь світ.  Вона тверда у своєму намірі Просвітлення і вже може успішно практикувати в будь-яких умовах і, все одно, час від часу особисто спілкуватися зі своїм духовним Майстром, пожити біля нього – це завжди велике щастя і святість.

Радення Свароже вчить і надихає жити цілісним і збалансованим життям, якісно виконуючи свої суспільні обов’язки, залишатися внутрішньо вільним і жити духовим життям несучи Світло і Мудрість шляху Ясни (Просвітлення).

А якщо це так, то потрібен приклад і натхнення, тому регулярне навчання чи перебування в Обителі (Ашрамі) Волхва — для успішного духовного зростання просто необхідні.

Пелена матеріального світу прив’язує і захоплює свідомість кожної людини, якщо іноді не вириватися з її чіпких лап, можна безцільно проживати втілення за втіленням примножуючи своє страждання.

Обитель волхва, духовного Вчителя – це місце, куди, як до джерела живої води, приїжджають волхви, відуни, жреці і чарівники, щоб в особистому спілкуванні та навчанні поглибити свої знання та нести їх людям у своїх огнищах.

Зараз Головна Обитель (Первопрестольний Скит) знаходиться у Кам’янці-Подільському (Україна).

Шукачі, відичні слов’яни, радарі, вогнищани, які бажають поглибити мудрість у своїй душі, відкрити своє серце і сповнитися добротою, досягти високих станів свідомості – вам необхідно особисто взаємодіяти з Вчителем та відвідувати Обителі.

Саме так досягається щастя, здоров’я, визволення, безумовна любов та Ясна.

о. Огнь-Сварг-Володимир (Куровський).