ГОЛОДУВАННЯ І ХАРЧУВАННЯ ДЛЯ ДУХОВНОГО ЗРОСТАННЯ
Ви вже знаєте про мою любов до спостережливості. Ця любов у мене з дитинства, вона росте і розвивається разом зі мною протягом усього життя, відкриваючи нові грані мого сприйняття себе і світу.
Спостерігати за подіями, людьми, навколишнім світом, собою і своїм внутрішнім світом дуже цікаво і захоплююче.
Свідоме спостереження приводить людину до більш повного і усвідомленого переживання власного життя, своїх почуттів, емоцій, відчуттів, всього, що відбувається з людиною в той чи інший момент життя. Відкриває чуттєвість. А чуттєвість відкриває глибокі переживання.
Досвід спостереження дає можливість для більш тонкого розуміння себе, своїх справжніх цінностей і мотивів.
Спостереження допомагає чітко відрізнити справжнє від хибного, перебуваючи в моменті осмисленої зупинки, в теперішньому моменті, в тут і зараз, в стані Кона (Покон, не-дуальність), рівноваги і незаангажованого прийняття.
Мої спостереження на тему харчування вже пройшли довгий шлях (більше 8 років живого харчування).
Є багато досвіду і знань про те, чого робити не варто, і що повинна робити людина, щоб набути здоров’я фізичне і психічне, щоб очистити душу і тіло, відновити зв’язок із собою, вищим Я, зі своєю душею, зробити крок у життя за межі фізичного світу, отримати одкровення та містичний досвід спілкування з Божественним світом, а також багато іншого, що чекає на людину, яка стала на шлях Просвітлення.
І, як бонус, ви отримуєте красиве і струнке тіло і відмінне здоров’я.
Харчування – це величезна частина нашого життя, яка стосується не тільки здоров’я, вона набагато більша і ширша, ніж здається на перший погляд.
У духовному плані, згідно з Відичним світоглядом, харчування вважається найскладнішою сферою подолання вкарбованих образів (самскар), які створюють наші переконання і керують нашою поведінкою.
Саме харчування на певних етапах духовного розвитку є серйозним обмеженням для практикуючого на шляху Просвітлення.
Подолання прив’язаності до фізичної їжі – це найвищий дар, який відкриває людині крила і дарує неймовірну свободу духовно та енергетично.
Фізична їжа для практикуючого часто є «кайданами», які утримують людину в її повсякденній реальності і часто значно перешкоджають її духовному зростанню
До тих пір, поки людина харчується «як всі», її глибока трансформація не відбувається, вона не перероджується, а залишається колишньою, часто «зависає» на певному рівні свого розвитку.
Навіть якщо людина багато років займається духовними практиками, молиться, медитує, купається в ополонці, відвідує або проводить ритуали в красивому одязі, красиво говорить і т.д., це не означає, що вона змогла досягти висот у духовному плані.
Кажуть, що Просвітлення є, а просвітленних – немає. Це пов’язано з тим, що шлях Просвітлення (Ясна) – це постійне зростання, це множинні «переродження», смерті та народження, протягом життя, переходи в нові, зцілені лінії власної реальності, які приховані для звичайної людини.
Це шлях Сильного, шлях воїнів Духа.
Просвітлення – це активний процес, при якому людина постійно робить крок за межі своїх можливостей, долаючи свої слабкості і пороки, все більше довіряючи Всебогу всередині себе, потоку життя, який його веде.
Віддаючи своє життя Богу, у великому служінні, прислухаючись до голосу Божого у своєму серці, людина, яка йде шляхом Просвітлення, уважно дивиться на навколишній світ, тому інтуїтивно чує Всевишнього, діючи за велінням серця.
Розчиняючи і розширюючи межі власного Его, вона стає єдиним цілим з усім навколишнім світом, приймаючи і щиро люблячи всю багатогранність і багатопроявність буття.
На цьому шляху людина йде і долає свої найстрашніші страхи, особливо страх смерті, йде і вирішує свої нерозв’язні життєві питання, людина діє і твердо стоїть на ногах, впевнено крокуючи по життю.
Навіть коли така людина зовні спокійна і умиротворена, всередині неї відбувається активна свідома дія, про яку знає тільки вона сама
У будь-якій діяльності, навіть духовній, настає момент, коли зростання помітно зупиняється. Те, що раніше було недосяжним і невідомим, тепер стає звичним і буденним, стає зоною комфорту.
Щоденні і довгі години духовної практики також можуть стати зоною комфорту, в якій людина «ховається» від незручного зовнішнього світу. Такі практики можуть виявитися поверхневою імітацією бурхливої діяльності та втечі від зовнішнього світу, але насправді це метання розуму. Людині властиво прив’язуватися і заплутуватися у своїх ментальних конструкціях.
Людині дуже складно самостійно відстежити обмеження розуму (его), скутість і стереотипність. Для цього потрібен Майстер, Вчитель, який зможе допомогти людині перейти на наступний рівень, продовжити його зростання.
Якщо людина думає, що все може зробити самостійно, що вона сама собі господар і вчитель, то вона може провести все життя на одному місці в своєму звичайному колесі, назвавши це духовним розвитком.
Декорації в ньому зміняться, але воно так і залишиться колесом, в якому людина біжить по колу.
У цей момент людині може здаватися, що вона чогось досягла духовно, що вона дуже духовна і обізнана (адже вона багато років «бігає», практикується, пройшла масу тренінгів і курсів, навчилась різноманітним технікам).
Це своєрідна ілюзія, хитрість, в яку часто потрапляють люди на духовному шляху.
Тільки через повне, цілковите віддання себе Богові, віддання всього, що маєш, з усім, що маєш, віддання себе цілком і повністю, в цілковитій довірі Творцеві, тільки так відбувається справжнє духовне зростання.
Тоді людина народжується в новій якості, оголена і боса, відкрита всьому світу, і вперше по-справжньому Жива, людина дійсно зростає духовно, і цьому стану можуть передувати багаторічні практики, які є підготовкою до переродження.
Тільки пройшовши через смерть, опинившись «по той бік» існування, померши в своєму минулому, людина здатна відродитися.
Саме з цієї причини святі та освічені люди всіх часів і народів полегшували свій раціон і тривалий час проводили без їжі. Перебуваючи тривалий час у стані «відсутності фізичної їжі», перебуваючи в духовній практиці, людина воістину здатна пізнати Бога, вийти «поза межі» земного життя.
Це шлях до свободи, шлях духовної благодаті і розкриття серця, шлях зміцнення Духа, шлях, що веде людину до розкриття вищих оболонок її душі, шлях, що веде до стану Ясни – Просвітлення.
Великий філософ Піфагор був одним з тих, хто приділяв особливу увагу обмеженню в харчуванні. Він приймав в учні тільки тих, хто утримувався від їжі протягом 40 днів. Піфагор вважав, що поки учень не завершить 40-денний піст, він не зможе осягнути всю глибину його філософського вчення.
40 днів – це період, протягом якого фізична, ефірна, емоційна і психічна оболонки людини здатні очиститися.
Це енергетичні оболонки організму, які розчиняються повністю, розпадаються при смерті людини.
Але нам не обов’язково залишати організм, щоб очистити їх. Ви можете очистити свій організм, утримуючись від їжі, поки ви перебуваєте в тілі.
Голодування – чудовий дар природи. Це найприродніший метод оздоровлення і очищення тіла і душі.
м. Ясна-Лада-Ладомира (Куровськая).
