Просвітлення та Психологія
Сьогодні ми живемо в той час, коли розкриваються таємниці тисячоліть, і приходять Божественні Сили, щоб допомогти людству по-новому усвідомити себе.
Духовне знання сивої старовини знаходить своє підтвердження в сучасній науці і часто вони говорять про те саме явище, просто різними термінами.
Слов’янська Ведична Традиція, подана в Поконі Роду, навчає нас, що людина — це частина Бога, божественна Душа. У глибині кожної Душі є Джива (Дух Божий, атма). Джива у постійному режимі випромінює енергію життя – Живу, яка, проходячи через о́брази Душі, матеріалізує події нашої реальності.
Таким чином, ми самі творимо (матеріалізуємо) навколо себе світ, притягуючи до себе ті чи інші події та ситуації. Тому від внутрішнього змісту наших думок залежить абсолютно все наше життя.
Залежно від того – що ми сприйматимемо у своєму житті як “щастя” чи “нещастя”, як будуватимемо своє життя, і ставитимемося до змін — таким нам цей світ і здаватиметься.
Підтверджуючи таку точку зору, доктор Леонард Орром, автор методу та ряду книг з “Ребефінгу”, висунув гіпотезу (модель опису), що людський мозок складається з двох частин: Думає і Доводить.
Думаючий (розум частина Душі) може “думати” практично про все. Він може думати, що Земля плоска і лежать на спинах нескінченних черепах, або що вона всередині порожня, або що вона пливе в просторі.
Думаючий може вважати себе смертним, безсмертним, одночасно смертним і безсмертним (реінкарнаційна модель) або навіть неіснуючим (буддизм).
Що б не придумав Думаючий — Той, хто доводить це, доведе! Якщо Думаючий думає, що Сонце обертається навколо Землі, Доказуючий послужливо організує сприйняття так, щоб воно відповідало цій ідеї; якщо Думаючий передумає і вирішить, що Земля обертається навколо Сонця, Доказуючий організує свідчення по-новому.
Якщо Думаючий (Розум частина Душі) думає, що “свята вода” з джерела вилікує його проблеми зі спиною, Доказуючий (Джива) майстерно диригуватиме сигналами від залоз, м’язів, органів і т.д. доки організм знову не стане здоровим.
Це означає, що головне – образ та енергія (Жива), яка через нього йде. Тому: будь-яка теорія, практика чи система працюватиме, якщо в це вірити і вкладати в це енергію! Оскільки: що б не думав Думаючий, Доказуючий це доведе.
То як же нам зрозуміти себе і який шлях до здоров’я, успіху, щастя, саморозвитку та Просвітління? Де шукати Істину, щоб не заблукати? Продовжимо занурення в психологію, щоб зрозуміти людину і знайти стежку внутрішньої цілісності та гармонії.
Як відомо: набір програмного забезпечення свідомості Homo Sapiens складається із чотирьох основних частин.
Інстинкти
Відповідно до визначення словника “інстинкт” — це сукупність вроджених тенденцій і прагнень, які відіграють мотиваційну роль формуванні поведінки. Тобто: жорсткі біологічно-задані “програми” цієї форми життя, на які “погоджується” вічна Душа для набуття нового досвіду.
При цьому слід розуміти, що вони діють “вроджено” — на генетичному рівні. Це означає, що Душа, приходячи сюди, у гру під назвою “Життя”, одразу певним чином зумовлена певними програмами поведінки.
Для духовного зростання під час життя, їй треба подолати інстинкти, взяти їх під контроль, а це фактично переродитися — з гусені стати метеликом.
У Слов’янському Ведизмі для цього використовується цілісна система саморозвитку та цілительства, слов’янська йога – Жи́ва-Я́рга. Жива-Ярга — один із перевірених способів зробити це “переродження” якісно та гармонійно.
Імпринти
Це “вкарбовані” образи поведінки, які мозок сприймає в моменти пікових емоційних станів (страху-радості, болю-задоволення і т.д.). Потім людина починає діяти відповідно до них, тобто вони стають більш-менш жорстко заданими способами мислення та програмами її поведінки. Вони легше піддаються зміні ніж інстинкти, але все ж таки це не дуже просто зробити.
Особливо, коли це стосується кармічних впечатувань (самскар), які знаходяться в нашому причинному енерготілі, «відбитків», які залишилися в Душі від минулих втілень.
Душа – це не тіло, не емоції і не думки; водночас – саме тіло, емоції та думки нас обмежують, не дозволяючи виявляти свою божественність (свідомо творити світ). Очищаючи свідомість від імпринтів — негативних образів, що обмежують, за допомогою практики Жива-Ярги, ми стаємо вільними від хвороб і життєвих труднощів.
Позбавившись кайданів негармонійних образів (болі, страждання, обмеженості), душа може явити свої божественні якості в Яві, проявивши всі мислимі та немислимі надможливості.
Кондиціювання
Це формування умовних рефлексів, через зв’язку стимул-реакція. Класичний приклад – слиновиділення у собаки Павлова. Звички і методи поведінки людини, що повторюються, — це умовні рефлекси, створені стимулами, своєрідні програми, які накладаються на імпринти.
Вони задані менш жорстко і досить легко змінюються самостійно або через навчальне середовище. Наприклад, звичка ходити із сутулою спиною, змінюється через постави Жива-Ярги та усвідомлене прагнення “тримати поставу”, чи природне формування “виправки” у курсантів військового училища завдяки регулярному зовнішньому “впливу”.
Навчання
Ще більш вільні та “м’які” програми, ніж набір умовних рефлексів (кондиціювання). Вони пов’язані з виробленням певних переконань та звичних форм поведінки. Наприклад: вважаючи себе вихованою людиною – вітатися з людьми.
Таким чином: інстинкти, імпринти, рефлекси та пройдене навчання формують образ поведінки та мислення людини, її Особистість.
Душа формує Особистість.
У психології “імпринт” (буквально перекладається як “впечатування”) — це досвід чи послідовність життєвих досвідів минулого, які мають велике значення, сформували в людини переконання або цілу сукупність переконань.
Дуже важливо розуміти, що впечатування (імпринт) завжди включає несвідоме “копіювання” моделі поведінки інших людей, які були в цій ситуації і займали в ній важливе місце. Саме тому, ми часто поводимося так, як люди, яких ми не любили та боялися (родова карма).
Так формується наша “Тінь” (термін Юнга). Саме її прояв часто змушує нас бути низькими, грубими та жорстокими, тому ми старанно ховаємо її від себе. Коли ми бачимо схожий її прояв в інших людях, ми не любимо і не сприймаємо їх, хоча вони лише “дзеркало”, в якому в перебільшеному вигляді ми бачимо самих себе.
Потрапляючи під вплив впечатування (імпринту), люди відчувають певну внутрішню обмеженість, безвихідь, нездатність, покинутість, нікчемність. Тобто не здатні піднятися над власними обмеженнями і побачити нові горизонти.
Ці «впечатування» часто нав’язливо нагадують нам про себе якимись страхами чи схильностями, або, навпаки: старанно приховують цю минулу подію як від себе, так і від оточуючих.
Завдяки практикам Жива-Ярги ми “переживаємо” і “відпускаємо” негатив, щоб позбавитися обмежуючих переконань (імпринтів, тіні) і досягти цілісності, щастя та гармонії.
При цьому потрібно пам’ятати, що первинний образ (імпринт) завжди сильніший за будь-яке подальше кондиціювання (переконання) або навчання. Всі наші “впечатування” є невід’ємною та неусвідомлюваною нами частиною нашої індивідуальності.
У нескінченності можливих програм, що являють собою потенційне програмне забезпечення людської свідомості, негативні образи (імпринт) встановлюють обмеження, визначають параметри та параметри, в межах яких відбувається набір образів для створення переконань – усе подальше кондиціювання та навчання.
Стародавні знання Святого Покону і Від (Відичне Знання), а зараз і сучасна психологія говорять нам про те, що до появи першого імпринту (образу), свідомість немовляти є “безформенною і порожньою”, як світ на початку Творіння. Це і був стан “просвітлення”, Ясни (самадхі), який перестав таким бути після першого ж “впечатування”.
Відразу після народження душа сприймала світ через “Розум” – колоб’яче тіло (буддхічне тіло), а після впечатування (нагромадження імпринтів) почала сприймати через “Ум” (логіку, его) клубячого (ментального тіла). Перше впечатування утворюється подібно до того, як з порожнечі небуття (Дива) починає з’являтися якась структура, перше творіння (Рід-Рожанич).
У процесі життя, свідомість дитини створює обумовлений впечатуваннями «Ум», его-форму, що продукує уявні форми, тобто свою особистість і … людина стає її бранцем. Ототожнюючись з розумом (его), у певному сенсі він сам (Душа, сутність) як би «стає» цією структурою (думками, емоціями та тілом). Саме це і є причиною всіх людських страждань.
Кожне успішне “впечатування” ускладнює програмне забезпечення “мозку”, що визначає наше сприйняття і сприймається нами як “реальність”, “простір варіантів”, “тунель реальності” або “карта світу”, як це називаються в сучасних психологічних та езотеричних системах.
Все, що думає наш Думаючий (Ум), Доказуючий (Душа) доводить і автоматично “втискує” сигнали, що надходять, в “кордони” ним же вигаданої “реальності”. Іншими словами: свої труднощі ми самі собі і створюємо через обмеженість свого мислення.
У слов’янській ведичній філософії – все можна сприймати з погляду Тіла, Душі чи Духа. На рівні тіл та сприйняття «звичайної» свідомості, усі ми й навколишня реальність — “різні” об’єкти та суб’єкти.
Але всередині кожного — душа, основа якої Божественний Дух — початкова частка, що самосвітиться, яка в слов’янській традиції називається Джива (Божа Іскра, Атма). Тому на рівні душ, ми всі – брати і сестри, на рівні Духа – ми єдине ціле, єдиний Дух Бога (Див, Пустота, Шунья і т.д.), як вчить нас Покон Роду Всевишнього основа Слов’янської Ведичної Традиції.
Наведемо відому метафору із загальновідичної філософії. Візьмемо крапку, що світиться, маленький вогник, що горить. Це – початок світу, це – Дух Бога. Вона не має ні довжини, ні товщини, ні глибини, її не можна зважити. Подивимося, що відбуватиметься, коли ця точка починає зростати.
Як вона може рости, якщо у світі є тільки вона і нічого більше? Єдиним чином: вона повторюватиме саму себе. Прикладаючи крапку до самої себе, ми отримаємо лінію, що світиться – промінь, що світиться.
Зверніть увагу: він – ілюзорний, він так само незмірний, як незмірна точка, що породила його. Почніть розкручувати цю лінію. Ви побачите коло, що світиться. Він ілюзорний, він нереальний, але ми його бачимо. З кола виходить куля, що світиться, об’єм, якого в реальності не існує, а існує тільки точка, що його породила.
Якщо ми витягнемо з цієї кулі промінчики і обертатимемо їх – отримаємо те, в чому існуємо, в чому живемо — ми отримаємо світ. Те, що ми називаємо реальністю… Хоча насправді все довкола — Божественний Дух.
Знову ж таки: це можна назвати “грою нашого розуму”, тих самих, що Думають і Доводять. Але не все так просто, бо фізична дійсність, насправді, підвладна нашій душі та Духу Бога в ній!
Це чудово показує “принцип невизначеності Гейзенберга”, досліджений квантовою механікою. Цей принцип науково доводить, що спостерігач (людина) і об’єкт (навколишня реальність), що спостерігається – з’єднані.
Коли одні вчені хотіли довести, що світло це частинка – фотон, вони чітко експериментально довели це. Тоді як інша група вчених одночасно з ними довела протилежне: світло – це хвиля енергії. Тобто кожна група вчених “створила” свою реальність, таку, побачити яку вони були налаштовані.
Кожна жива істота випромінює енергію свого Духа (Живу), через свої думки (Душу) “творить” реальність навколо себе – свою особливу реальність, своє Коло Творення.
Якщо ж людина позбудеться обмежуючих імпринтів (образів), вона з’єднається з Всесвітом (Богом) і зможе проявити божественні сили в цьому світі, оскільки вся матерія стане йому підвладною.
Ясна (просвітлення) — це звільнення від усіх імпринтів, самоусвідомлення себе і здатність до вільного самотворення. “Будьте як діти” – говорив Ісус Христос, – досягніть “чистоти” свідомості немовляти!
Будучи відичним учителем, який довго навчався в Індії, у місті Кашмірі (в легендарні “втрачені роки” з 18 до 33 років), він добре розумів суть Просвітлення.
На жаль: глибинна суть його вчення була “захована” від людей, тому сучасні його послідовники малообізнані в духовній практиці і займаються лише “моральним” вихованням один одного.
Коли ми в зрілому віці приборкуємо свої інстинкти, позбавляємося імпринтів — негативних образів на рівні нав’ячого, клубового і причинного тіл нашої душі, відпускаємо негативні звички (умовні рефлекси) і спираємося на вірне Знання (правильне навчання) – ми можемо досягти цілісності, самореалізації.
Завдяки цьому: краще розуміти Світ, Всесвіт, Бога і творити своє життя у здоров’ї та радості відповідно до Вищого задуму; прокинутися, навчитися жити в “потоці”; розкрити в собі нові можливості і з часом досягти Просвітлення.
о. Огнь-Сварг-Володимир (Куровський).
