Живе Харчування та Очищення — інструменти Духовного Пробудження

Карб відання Ясни:

 Щоб Ясно бачити,
Треба зверху дивитись,
На одне й друге рівно поглядаючи,
Так шлях вірний знайдеш,
І душу в Вічності утвердиш.

/Покон Роду/

Сучасна людина не має уявлення про важливість правильного харчування, але це – факт. Люди знаходяться в ілюзії того, що більша частина їхньої їжі є здоровою та повноцінною, але: кількість та інтенсивність їхніх хвороб та болей повідомляє про зворотне. Багато хто, взагалі, не вважають питання харчування важливим, думаючи, що все що можна положити до рота та пожувати — є їжею. Навіть багато духовно розвинених людей не усвідомлюють важливість харчування для здоров’я та духовного розвитку.

У той же час, як всі ведучі медичні спеціалісти переконують, що причиною більшості хвороб є неправильне харчування та, більше того, ці хвороби можна вилікувати правильним харчуванням.

Відомі натуропати та біохіміки в один голос заявляють, що: ні одне лікування, ні,навіть, природне цілительство, гомеопатія та акупунктура – не можуть бути ефективними тривалий час без правильного харчування. Повернення до старих хвороб відбувається разом зі старими звичками у харчуванні.

Харчування виступає основою: не тільки для підтримання здоров’я, а також для розвитку своїх духовних здібностей та досягнення своєї основної мети – усвідомлення свого вищого “Я” та духовного Просвітлення (стану Ясни).

Як душа, ми народжуємося та перевтілюємося на землі в різних тілах багатократно. З кожним роком наукових даних про це стає все більше і більше. Багатократно народжуючись, ми часто попадаємо в стан болю, хвороби, страждань та життєвих труднощів, які насправді виступають уроками для зростання та розвитку нашої душі.

Слов’яно-Арійська Відична Традиція каже нам, що кінцевою метою втілення на землі виступає досягнення стану Ясни (Просвітлення). А для цього, кожній людині в процесі еволюції її свідомості, необхідно переходити на більш благісну та чисту їжу.

Харчування напряму впливає на особистісне та духовне зростання людини — в цьому сходяться всі духовні школи та традиції. Давайте розберемся: до чого тут харчування?

І от здавалося б — ходи собі на тренінги особистісного росту, морально та етично розвивайся, молись, ходи в Храм (на Капище), медитуй, здійснюй паломництва в Святі місця та інше. І розвиток, а в подальшому рай —  буде досягнуто.

А на справді все не так просто, оскільки «розвиток» може бути різного рівня та висоти, а харчування — це трамплін до самих високих досягнень!

У відповідності з Відичною традицією Предків – весь світ складається з трьох Першопочатків Буття (гун):

🔸  Благість — світло, ясність, чистота (саттва)
🔸  Пристрасть – боріння, енергія, рух (раджас)
🔸  Невігластво — інертність, твердість, тупість (тамас).

Ці три види принципів проявлені у всьому матеріальному світі, в усіх явищах, у природі, людині, в окремих народах і, навіть, періодах еволюції всього людства. Ці першопочатки проявляються в усіх сферах людського життя, мислення та свідомості.

Кожна із цих енергій-станів стимулює людину або народ в цілому до певних вчинків, дій, образу життя та мислення. Тому, у грубому розумінні, можна сказати, що: благість, пристрасть і невігластво – «керують» світом, народами та кожною окремо взятою людиною на землі.

Це також повною мірою стосується і харчування – всі продукти, які може вживати людина, також можна класифікувати по цих трьох категоріях.

Людина, яка живе в невігластві, своїми думками знаходиться в минулому.

Вона постійно говорить, що раніше було краще, а зараз все погано, вона буде бачити навколо тільки темряву та безвихідь. Вона не бачить нічого доброго навкруги, по справжньому страждає від недосконалості світу, постійно переживає різні негативні емоції та страждання.

Люди, які перебувають у невігластві хворіють найбільше за всіх, і саме вони виступають постійними та незадоволеними пацієнтами в лікарнях і поліклініках, це ті, що вічно жаліються на життя.

З людьми, які живуть в гуні невігластва, найнеприємніше за все спілкуватись – вони постійно ниють, жаліються на хвороби, проблеми; вважають, що їм всі винні, а у всьому, що в них не вийшло, винні інші: батьки, влада, роботодавці і т.п.

Усвідомлення та розуміння себе та ситуації, повністю відсутнє. Це певний вічний стан жертви. Такі люди виступають енергетичними вампірами, вони буквально висмоктують із оточуючих сили, життєві ресурси, час, здоров’я та все що можуть.

Першопочаток невігластва, як чорна діра. Знаходячись в ньому, людина відсікає себе від потока життя.  Це рівень, коли людина знаходиться окремо від світу, не приймає оточуючий світ і події які відбуваються в ньому. Вважає світ і людей неповноцінними, від чого дуже страждає. Для того щоб вибратись з ями невігластва, людині необхідно спочатку її усвідомити та почати змінювати звичний невігласький спосіб життя.

Коли людина повною мірою настраждалася, усвідомила та прожила своє невігластво, вона переходить на наступний рівень.

Наступає період пристрасті – активності, руху, змагання, конкуренції. Це період внутрішньої боротьби людини із самим собою, зі своїм невіглаством, зі своїми пагубними звичками, прагнення досягнути ідеалу.

В пристрасті (раджас) людина живе майбутнім. Вона не може зупинитись, її думки постійно біжать; не може заспокоїтись та постійно мріє про те, як все буде через багато років. Такі люди не можуть отримувати задоволення від того, що їх оточує в поточний момент,  живуть у своїх фантазіях, в неіснуючому світі ідеального майбутнього.

У першопочатку пристрасті, людина не спроможна насолоджуватись та жити в моменті, не спроможна бачити та відчувати красу оточуючого світу. Не спроможна повною мірою відчувати та проявляти емоції.

Вона захоплена біготнею за досягненнями. Знаходиться у постійній метушні та поспіху, від чого переживає стрес і напруження. Таким людям дуже важко розслабитись – вони відірвані від вільного стану потоку, плинності життя. Вони діють та живуть виходячи зі стану: “необхідно”, “потрібно”, “повинен”.

А на справді – за цим станом стоїть: слабкість та невпевненість, страх за власне життя, переживання що щось не вийде. Людина сама себе окутує нитками своїх переживань, переконань та принципів, від яких старається втікати ще швидше.

Це дуже виснажуючий стан, в якому людина швидко втомлюється, старіє та починає хворіти. Хвороба в такому стані буде служити сигналом для людини, що необхідно зупинитись та заглянути в свою глибину. Часто у людей, які дуже сильно спішать, можуть початись хвороби ніг або інші труднощі, які будуть зупиняти людину.

Інколи, люди в пристрасті захоплюються чимось дуже сильно. Наприклад: домогосподарка може зациклитися на чистоті і весь час щось мити, прибирати, чистити, при цьому її будуть нервувати домочадці або гості, тому що вони порушують порядок. Та при цьому, такі жінки не відчувають задоволення від порядку, їм весь час здається, що щось можна ще покращити. Або людина захоплюється колекціонуванням, при цьому повністю не відчуває задоволеність – їй здається, що добре буде тільки в майбутньому, коли він купить ще один експонат, картину чи марку, але це майбутнє не досягаємо, так як йому завжди мало.

Люди, які живуть в першопочатку пристрасті – не самоусвідомлені та можуть хворіти багаточисельними хворобами. Вони можуть забувати поїсти, вони завжди кудись біжать, та не встигають достатнім чином піклуватися про себе. Їх енергія постійно виходить, переважно на повністю пусті справи, та при цьому вони не вміють відновлюватись.

В результаті: такі люди часто страждають від безсонні, серцевих, нервових та інших хвороб. Зцілити свою свідомість та мислення від негативного впливу першопочатку пристрасті, людина може за допомогою священних станів (медитації), усамітнення, вправ для самоусвідомлення.

У Відичних писаннях підкреслюється важливість харчування в першопочатку благості. Харчування благосною їжею дозволяє людині успішно справлятись із більшістю хвороб і прожити довге життя. При такому харчуванні, людина має більше енергії та стає спроможною на великі фізичні та розумові навантаження. Її розум стає ясним як сонячний день.

Привчайтесь харчуватись благісною їжею, готуйте її з любов’ю, у благісно-налаштованому дусі. Тоді ваша їжа буде ліками для тіла і душі. Використовуйте завжди свіжі та якісні продукти, старайтесь звести до мінімуму термічну обробку. Переважне вживання овочів, коренеплодів, фруктів, пророщених зерен, горіхів і насіння. Якщо використовуєте термічну обробку, то краще запікайте, готуйте на парі, так збережеться більше корисних речовин. Мінімізуйте або, взагалі, відмовтеся від смаженої, копченої їжі. Не вживайте переварену їжу.

Коли готуєте овочі на пару або запікаєте, пам’ятайте про те, що в приготовленому вигляді вони мають бути хрусткими та по максимуму зберегти свій початковий колір. Якщо після приготування їхній колір сильно змінився, та вони стали м’якими та рихлими — це означає що овочі переварені. В такому вигляді вони будуть служить джерелом накопичення слизу та токсинів в організмі.

Не вживайте продуктів штучно вирощених з використанням хімікатів. Старайтесь використовувати природні продукти з домашніх господарств і, обов’язково, ретельно мийте їжу перед вживанням.

Знаходячись в тиші та спокої, перебуваючи на природі, роздивляючи красу, займаючись творчістю, знаходячись в моменті зупинки, паузи, переосмислення. Практикуючи ці чесноти, людина досягає стану благості, відкриває внутрішній світ – світ Душі, починає чути своє серце.

Першопочаток благості (саттва) для людини є найбільш природнім і комфортним. Знаходячись у благості, людина живе в стані “тут і зараз”, насолоджуючись кожним моментом проживання. Це стан об’єднаності з оточуючим світом, стан безумовної, та безпричинної любові, прийняття себе та світу в усій його різноманітності.

Це стан безумовної та безпричинної любові та спільного переживання, стан відкритості, певної вразливості, глибинної чутливості та усвідомленості. Саме тут зароджується стан життя в потоці, глибоке проживання відчуттів, емоцій; із цього стану людина спроможна отримувати містичний досвід, відчувати свою душу та чути голос Бога всередині себе.

Це стан величезного внутрішнього щастя, радості від життя. В цьому стані людина спроможна по-справжньому проживати радість від перебування та величезну вдячність за земне життя.

Благість – це особливий стан, коли людина щаслива, вона знаходиться у гармонії з собою та навколишнім світом. Зовнішньо цей стан може здаватись як пасивним, але насправді – він наповнений глибинними внутрішніми переживаннями та відчуттями.

Це дуже активний та ресурсний стан єдності з самим життям, з природою буття, єдність з усім всесвітом. Треба розуміти, що: стан благості, ніяк не пов’язаний з лежанням на дивані або певною нерухомістю. Це активний стан, в якому людина живе своїм життям і робить все, що необхідно.

 В благості, так як і в інших першопочатках, можна робити все що завгодно, навіть – займатися важкою фізичною працею. Але велика різниця полягає в тім: Як робити? Які емоції та відчуття при цьому переживати?

 Та ж сама домогосподарка, знаходячись в благості, буде отримувати задоволення від прибирання, від того, що квартира стала чистішою, відчувати справжнє щастя від того, що інші люди також знаходяться у цій чистоті.

м. Ясна-Лада-Ладомира (Куровська).