Жива та божественне призначення народу

Наша вдячність та повага до Всебога за життєву силу, яку він нам дає, мають проявлятися у житті згідно із законами Прави.
Ці вічні знання про світотворення у тій чи іншій формі Всевишній передає нам через свої проявлення — богом натхненних і богом вибраних людей: Спасів, Святих, Вчителів — духовних провідників Сили Всевишнього.
Таким чином, кожен світогляд (віра), так або інакше, веде до пізнання певного рівня єдиного і багатопроявного Бога.
Будучи проявом Вседержителя, люди отримали у спадщину таку будову тіла і свідомість, які дають можливість створювати в Яві (реальності) будь які об’єкти, які необхідні для виконання свого життєвого Призначення – справи, для здійснення якої живе як окрема особа, так і цілий народ.
Предки вважали, що Рід Всевишній проявляється як Рід і Рожаниці, де Рід — сила та свідомість, а Рожаниці — зародки майбутніх всесвітів.
Таким чином, у кожному окремо взятому всесвіті Він являє себе своєю Чоловічою сутністю (Сварогом) та Жіночою (Ладою), створюючи різноманітність світу.
Єдине(Об’єднане) та Множинне, Чоловіче та Жіноче через свої прояви, спектр різних енергій (Рідних Богів) дають життя всьому роду людському.
Оскільки душі в єдиному людському роді знаходяться на різних рівнях духовного розвитку, Всевишній приходить до кожного роду (раси), народу під визначеним своїм Ім’ям і дає відповідні знання (Відання), які відповідають даному етапу його розвитку.
Тому Першопочаткове Світло сприймається ними по-різному: одні сприймають краще один спектр енергії, а інші — другий. Одні тягнуться до Неба, другі — до Землі, одні — до Сонця, а другі — до Місяця.
Відповідно, різний і розвиток енергоцентрів (чар, чакр) у цих народів, неоднакові і їх задатки.
Кожний народ знаходиться на визначеному, певному для нього рівні, та у відповідності з ним «переробляючи» свій спектр Живи, створює певний порядок в собі та на своїй території, виконуючи таким чином своє Священне Призначення на Землі.
Образно можна сказати, що кожний рід (народ) творить певний орган єдиного (об’єднаного) тіла — Людства.
Внаслідок цього, у кожного народу існують свої духовно-енергетичні практики, які засновані на одних і тих самих (спільних) принципах взаємодії з Першопочатковим Світлом Творення (Живою, Святим Духом, Ці), але мають різну направленість та силу впливу. Тому духовні техніки називаються по-різному: Цигун, Рейки, Пранаяма, Жива.
Продовжуючи розвивати образне уявлення, можна сказати, що серцю потрібен свій спектр енергій та методика його обробки, легеням — свій, ниркам — свій, і так далі з кожним органом організму Людства.
Дотримуючись теорії багатократного перевтілення, Предки вважали, що: якщо душа народжується в якомусь народі або постійно проживає на території якогось етносу, будучи по народженню іншою, вона повинна насититись його культурою, звичаями та властивостями та навчитися взаємодіяти саме з тими енергіями (Богами), які в цьому втіленні їй дані Всевишнім.
Більше того, ці сили їй дані не просто для самозадоволення, а для посильної участі у будівництві тіла самого народу, а саме — Родового Строю.
Само собою розуміється, що краще за все для людини підходить його рідне вчення та духовні практики Предків — Рідний Шлях.
Для слов’ян одним із таких вченнь виступає Родосвіт у всій його багатоназивності та багатопроявності на протязі століть.
Для того, щоб створювати з Сили (енергії) Живи матеріальні форми, люди мають діяти по тих самих правилах, по яких створює світ сам Вседержитель, тобто по законам вищої духовної реальності — Прави.
Саме тому потрібно відати, чітко знати, що саме і як необхідно творити. Будучи прямим проявленням Вседержителя, людина володіє самим високим рівнем свідомості з усіх матеріально існуючих створінь на землі.
Саме завдяки свідомості та можливості ретранслювати енергію творення (Живу), душа може керувати тілом та частинкою Яви (реальності), яка його оточує.
Кожен з нас створює навколо себе Коло Творення, певне поле енергії, завдяки якому підтримує своє життя, сім’ю, свою справу, народ і реальність в цілому.
Спільне поле кожної людини творить дух свого роду, його спільну суцільну силу, направлену на досягнення результату.
Суспільство усвідомлених, відаючих людей — це велика сила, яка легко може навести порядок на своїй території та навіть у світі.
Найбільший вплив на Яву здійснюють духовно розвинені люди, душа яких спроможна досягати «небес», тобто змінених станів, коли свідомість піднімається до духовних висот Прави (досягає вищого, «тонкого» світу).
Такі люди, піклуючись про долю свого народу, держави або людства в цілому, виступають Духовними Провідниками Сили Всевишнього.
Вони несуть людям їх Рідну Традицію та Духовність (місію), в якій пояснено призначення та напрямок розвитку конкретного роду (народу) та людства в цілому.
Слов’янська Відична традиція, маючи в собі знання про внутрішню, духовну сутність буття, була і є структуруючим фактором, який створив єдність всього нашого роду.
У відповідності з Поконом, підтримувалось це знання волхвами — людьми, Божественне Призначення яких проявляється в бажанні пізнавати та розповсюджувати Істину та вчити людей жити в Любові та Справедливості.
Слово «волхви» походить від давньослов’янського слова «волохатий» (волосатий).
Це люди, пов’язані з втіленням Божественної Мудрості Всевишнього, в особі слов’янського бога мудрості Велеса (Волоса). Крім того, вони відрізнялися характерною зовнішністю — бородами та довгим волоссям.
Слова «волхв» і «волшебство» — однокорінні, бо кожний волхв — це втілення Божественної Сили.
Наймудріші з православних волхвів ставали волхвами-радетелями, великими майстрами Живи, які досконало володіли вченням про застосування Світла Роду — Родосвітом.
Кожен рід має своє Внутрішнє Духовне Знання, яке визначає його взаємодію з Вищим Світом і проявляється через зовнішню суть — певне Призначення, виражене в культурі та обрядах, бажаннях і вчинках.
Завдяки православним волхвам, які берегли та примножували споконвічну слов’янську традицію, сьогодні ми маємо величезну спадщину, таємниці якої ще чекають свого відкриття.
Волхви-пращури вчили: коли рід організовано за допомогою рідної духовної традиції — він щасливий та безсмертний.
Виконуючи Вище Призначення, він може досягнути максимальної висоти свого розвитку.
Маючи правильну організацію взаємодії з божественним світом, завдяки своїй рідній, духовній традиції — Рідній Вірі, можна століття за століттям щасливо жити в благополуччі та розвиватися, відчуваючи єдність із Всесвітом.
При цьому люди, завдяки своїм духовним вмінням та спроможності змінювати зовнішній світ, самі творять «свій світ».
Але оскільки в світі існує циклічність — є час глибинного духовного усвідомлення себе божественними створіннями — Полудень Сварожий, і навпаки, час грубого матеріалізму та самознищення — Ніч Сварожа, нажаль, більше тисячі років назад, ця Ніч настала і для нас, слов’ян (аріїв).
Тому сьогодні слов’янам доводиться заново відкривати силу Предків, аби знову навчитися жити в Здоров’ї та Щасті.
Настав час замислитися та повернути те краще з рідної культури у всі сфери нашого життя — здоров’я, сімейні відносини, домобудування, світорозуміння.
Це необхідно для більш повного розкриття та гармонізації нашого роду. Але, так чи інакше, основою всього буде вміння жити і розуміння тої сили, яка нам саме для цього й дана.
Використовуючи Живу, наші предки арії-трипільці жили в світі, вільному від ворожнечі та насильства, закликали дощ, вирощували багаті надврожаї, підтримували своє здоров’я та силу.
Сьогодні це вміння використовується не так широко, але часи міняються, і його значення та необхідність зростають з кожним днем.
Прийшов час, коли Рід Всевишній через духовних провідників говорить з усіма, хто хоче його почути.
У кожної людини хоча б раз у житті було відчуття великої радості, наповненості Життям, благодаті, коли все легко вдавалось.
Інколи це супроводжується духовними прозріннями та відчуттям єдності зі Всесвітом — це і є проявом «розвинутої» свідомості та свідоцтвом про зв’язок з Вищим.
Цей духовний досвід наповненості Життям залишається з нами назавжди, створюючи суть нашого існування.
Оволодіваючи здібністю більш якісного сприйняття енергії життя Живи та більшою зосередженістю (концентрацією) свідомості, ми вчимося направляти творчу силу світотворення, яка по волі Всевишнього є в кожній людині.
Свідоме спрямування Живи через думкообраз необхідного, приводить до матеріалізації бажаного та, дійсно, творить дива.
Ми постійно живемо серед різного роду див, основну масу яких самі неусвідомлено створюємо.
Це абсолютно природньо, тому що Сила Життя, сила творення насичує і проходить через все суще, і кожен на своєму рівні підсвідомо вчиться використовувати і втілювати її.
Але лише людина, яка робить це усвідомлено, яка пройшла відповідне навчання та Посвяту, може говорити Живою із сутністю Вітру, Землі, Сонця та інших Сил, приймаючи їх як частинку себе і признаючи себе частинкою вищої істоти — Бога.
Нажаль, сьогодні багато людей добровільно, по глупості чи нерозумінню, самі «закрили» для себе своє внутрішнє енергетичне бачення і можливість усвідомлено спілкуватись з живим світом, тому не чують і не відчувають того, що говорить їм Всесвіт.
Це не дозволяє використовувати їм свої можливості і цілеспрямовано творити своє життя.
Починаючи усвідомлено працювати з потоком Живи, люди оздоровлюються, зцілюються від цілого ряду хвороб та болей, позбавляються від різного роду страхів та хвилювань, які заважали їм роками, отримують позитивний душевний заряд і тверду впевненість у завтрашньому дні.
У багатьох виникає здібність «яснобачення» і «яснознання» — можливість отримання потрібної інформації прямо з простору.
Вони вчаться гармонізовувати свій внутрішній світ і налагоджувати взаємодію з Природою.
Все це проявляється у покращенні їх життя, вони стають спокійнішими, впевненішими, здоровішими, багатшими.
Внутрішнє відчуття потоку життя Живи і дотримання законів Прави об’єднує людину із Всесвітом. Тоді божественна сила Світла стає суттю його буття і дає йому право виступати творцем навколишнього світу і своєї долі.
Живучи «по Праві» та створюючи світ навколо себе, людина і її народ – виконує своє Призначення, допомагає Всевишньому створювати його тіло — Всесвіт.
Навчитися працювати з енергією Життя ви завжди можете в клубах, школах «Родосвіт» та общинах Родового Вогнища.
влх. Огнь-Сварг-Володимир (Куровський)