9 СВЯТИХ ІСТИН ВІРИ-ВІДИ ПРАВИ

1. ВСЕБОГ. Все є Бог. Род Всевишній – єдиний та багатопроявний. Усе перебуває у Ньому, Він усе сотворив та всім керує.
2. ТРИСУТЬ. Всебог являє себе як Род-Вишень, Див та Животворне Світло Роду.
3. ВОГНИЩЕ. Род-Рожанич як видимий прояв буття втілюється Сварогом і Ладою, Богами та Предками.
4. ВСЕБЛАГО. Життя – це Велика Гра Душ, у якій Всевишній пізнає себе через свої творіння – частинки та прояви. Тому Він втілюється різними Богами, духами та душами.
5. ПОКОН. Род Вседержитель прийшов до нас як Сварог і Лада, подарувавши Святий Покон – Віду Прави, щоби душі, навчившись у тілесному світі, могли повернутись у духовний світ Прави.
6. КАРНА. Всебог завжди опікується нами особисто й через Рідних Богів, Спасів та Вчителів. Як праведний Батько, за правду і добро нагороджує, а за зло та кривду карає.
7. ДГАРНА. Людська душа вічна та безсмертна. Вона навчається в Яві, осягаючи Віду Прави, аби укріпити свою вічність через праведне радення та служіння Всевишньому.
8. ЯСНА. Осягаючи світ, людина має працювати над собою, аби піднятись над протилежностями буття та досягнути Ясни.
9. ПРИХИСТОК. Щоб піднятися в Праву, душа має підтримувати єдність із Всебогом, Богами, Предками, Рідними, Духовним Учителем і Наставниками. Завдяки цьому душа отримає від них Віду, Силу, Славу й Честь.

ТЛУМАЧЕННЯ:

1. ВСЕБОГ. Все є Бог. Род Всевишній – єдиний та багатопроявний. Все перебуває в Ньому, Він все створив і керує всім.

Ми віримо і знаємо, що Всебог (Всевишній, Абсолют, Брахман) – це все суще і не-суще, всепроявне, всепроникне, вічне буття, свідомість і блаженство, що наповнює собою абсолютно все і проявлене у всьому.

Всебог (Всевишній, Абсолют, Брахман) – це Вища сутність, Дух та Душа всіх Душ. Безіменна та багатоіменна, народжена і всенароджуюча Вища Сутність. Непізнавана і не зрозуміла звичайним способом реальність, проявлена ​​через Буття та Природу.

Всебог вище будь-якого життя, свідомості, часу та простору, форми, кольору, імені, якості. Одночасно є їх джерелом і частково проявляється через них. Він – Вища, Початкова, Абсолютна Істина, Благо і Краса, джерело Дгарни (Дхарми, Призначення).

Всебог проявляється у кожній живій істоті: камені, рослині, тварині, людині, Божестві. Наші Душі – це малі частинки його Веледуші. Тому, Душа кожної істоти Божественна, незалежно від статі, національності, раси, дружності чи ворожості.

Всебог – це все, що оточує нас, про що ми можемо мріяти, чого прагнемо і що не приймаємо. Він все, що ми бачимо і осягаємо або не бачимо і не можемо осягнути. Він проявлений усім Всесвіттям, Всесвітами, Галактиками, Планетами, Реальностями чи Рівнями Реальності. Наш Всесвіт лише маленька крапелька, у Безмежному Космосі – тілі Всевишнього.

2. ТРИСУТЬ. Род Всебог проявляє себе як Род Вишень, Див і Животворне Світло Рода.

Ми віримо і знаємо, що Род Всевишній спочатку проявляє себе у трьох своїх головних, визначальних та найвищих Сутностях.

Род Вишень (Род-Рожанич) – початкова Верховна особистість Рода Всебога, найвища форма і сутність Бога, яка може проявитися будь-якою формою, розміром, статтю, кольором, якістю. Є джерелом інших форм і проявів Всевишнього, всі інші особистості і прояви Бога – є нижчими. Синоніми – Крішна, Махавішну, Махашива, Нараяна, Сваям-Бхагаван, Бог-Батько, Аллах і т.і. у інших традиціях.

Див – частина Рода Всевишнього у вигляді непроявленого Буття, порожнечі (шун’ї). Початкове Небо, непроявлена ​​основа всіх ідей, прагнень і речей, основа будь-якого життя, Богів, людей, Духів, невимовна абсолютна єдність реальності. Поле ідей, загальна відносність, найвищий стан Буття у його трансцендентній функції, як не диференційована порожнеча. Об’єкт осягнення у вищих практиках медитації.

Життєдайне Світло Рода — початкова енергія або первинна субстанція, яка протікає через все суще і несе всі форми і відсутність форм, створюючи всі ці форми. Первісний потік життя, життєдайне неземне Світло, що випромінюється з тіла Всебога.

Початковий принцип і джерело Всесвіту, першооснова всіх речей, всього сущого і не-сущого, першооснова Світу, вічне і незмінне, яке розуміється єдиним, загальним, безпочатковим, нескінченним. Синоніми в інших традиціях – Брахман, Абсолют. Проявляється як Веледуша Рода – експансія Всебога, що пронизує весь матеріальний Світ і включає всі Душі, Духи, основа всіх істот, Душа всіх Душ, Наддуша. Синонім – Параматма, Вищий Атман, Параматман, Прабрахман.

Чиста свідомість Всевишнього (Надсвідомість) – Сокіл-Род (Руштій-Пуруша, теж саме що: Святород, Відогонь Свідомості та Розуму Рода), Божественний Дух Всевишнього, прояв Світла Рода Всевишнього, Чиста свідомість і мудрість, Вселенське єдине і множинне Божественне  – індивідуальний Дух будь-якої Живої Істоти.

3. ВОГНИЩЕ. Род Вишень, як видимий прояв Буття – втілюється Сварогом і Ладою, Богами та Предками.

Ми віримо і знаємо, що наш Всесвіт – це частина Всебога. У ній діє Бог-Отець Сварог та Богиня-Мати Лада, втілюючись своїми проявами: Богами, Предками, Духами, всім живим та неживим. Життя і буття всього Світу підтримується їх прямим впливом, законами Прави, Дгарною і циклічністю Буття.

Щоб на Землі був мир, благо і порядок, необхідно встановлювати та творити Вогнища Віри-Віди (Храми, Ашрами, Обителі, Капища). Завдяки їхньому існуванню зі Всебогом, Вишніми Богами та Предками можна встановлювати Духовний, внутрішній (телепатичний) зв’язок.

Цей зв’язок проявляється під час закликів і Богослужінь, молитов, дарів, славлень і вшанувань, поклонінь, обітниць і через праведне життя в цілому. Наше тіло – це теж храм, а серце вівтар, у якому має вічно горіти вогонь Віри-Віди. Всередині нас також є Божества та Всесвіти, наша їжа та спосіб життя – підношення для них. Тому свої Дух, Душу та Тіло потрібно поважати і тримати в чистоті та доброті.

4. ВСЕБЛАГО. Життя – це Велика Гра Душ, у якій Всевишній пізнає себе через свої творіння – частки та прояви. Тому Він втілюється різними Богами, Духами та Душами.

Ми віримо і знаємо, що Род Всевишній містить у собі все, тому все Суще – прояв Божественного. Таким чином, все – Божественне і несе Благо. Добро і зло – це оціночні судження, засновані на обмеженості людського ума.

Божественне – є вічним, а уявлення, цінності та судження змінюються, а разом з ними змінюється суспільство та його поняття. Людське розуміння обмежене, воно має міру, отже, це майя (ілюзія). Вірити в те, що майя є Істина, означає бути в омані.

Поза майєю, поза людськими цінностями та людськими судженнями, поза поточним баченням Світу існує безмежна реальність, де є місце всьому і всім. Ця реальність – Всебог. Род Всебог на рівні Духа проявлений у всьому – Богах, Предках, Духах, людях. Розуміючи суть, до Нього можна звернутись, не звертаючи уваги на форму.

Всевишній творить Всесвіття не з потреби, а заради блага, задоволення, розваги та насолоди.

Він отримує радість від творчості та взаємодії зі своїми частинками та творіннями. Все, що існує і не існує, це Божественна Гра (ліла) – Всебога та його проявів.

Занурившись у внаву, карну і майю у своєму невігластві, Душі можуть не усвідомлювати справжню природу взаємодії між ними та Вседержителем. Звільнення Душі (Мокша) настає, коли людина усвідомлює Божественну Гру, що труднощі та випробування були потрібні для розвитку Душі.

Після усвідомлення, набуття Віди Покону та своєї Дгарни (Призначення), життя відиста стає нескінченним потоком присутності Всевишнього, примноженням гармонії Буття, Знання та Блаженства.

5. ПОКОН. Род Вседержитель прийшов до нас як Сварог і Лада, дарувавши Покон, щоб Душі, навчившись у тілесному Світі, могли повернутися до Духовного Світу Прави.

Ми віримо і знаємо, що Всебог перебуває в Серці кожної живої істоти, і є джерелом усіх Духовних і матеріальних Світів, він Вища Істина і Першоджерело Покону – початкової Віди, і всіх наступних Від та Повід, що з неї походять.

Покон та його трактування – Віди, це Богоодкровенні писання, у яких докладно описана природа Всебога, цього Світу, людини та Душі. Він є першоосновою будь-якого знання і пізнається за допомогою Дивлення (медитації, дх’яни) у стані чистої та безмежної Свідомості, а також за допомогою трактувань Волхва-Вчителя.

Покон і Віди, що з нього виходять, — це надлюдське знання, яке вічно знаходиться в Серці кожної істоти як самоочевидна Істина, аксіома. Будучи вічним, незнищенним, досконалим і непогрішимим, Покон описує об’єктивні закони Всесвіту і виступає вічним Заповітом і Законом, Дгарною і незаперечною Істиною.

Відичне знання є від початку повним і всеохоплюючим. Воно включає всі сфери життєдіяльності людей, всі рівні свідомості, враховує всі можливі умови часу, місця і обставин, даруючи щастя для життя як на Небі, так і на Землі.

Покон та його Віди вічні, і щоразу Творець Всесвіту Сварог (Брама, Брахма), після чергового циклу руйнації, втілює Покон, творячи цей Світ знову. Його дотримуються всі Боги, Духи і Душі, завдяки Віданню Покона вони досягають найвищих Світів Прави та вищого Блаженства. Тому на Землі, Відичне Знання однаково застосовується для різних народів, культур, традицій, і актуальне в усі часи.

Будучи істинним і від початку Божественним, Відичне Знання передається ланцюгом Вчителів від Єдиного і багатопроявного Всевишнього. Воно підтверджується на практиці самою людиною та святими мудрецями, які досягли Духовної досконалості та вищої Ясни (Просвітлення).

Покон — це Вічне Знання, сама природа та її прояви. Застосовуючи його у житті, кожна людина може переконатися, що це – Істина, дотримуючись якої Душа знаходить Праву.

6. КАРНА. Всебог завжди опікується нами особисто і через Вишніх Богів, Спасів та Вчителів. Як праведний Батько за правду та добро нагороджує, а за зло та несправедливість карає.

Ми віримо і знаємо, що Всебог кожній Душі дає свободу вибору та прояву. Водночас, Вишні Боги, Спаси, Святі Предки та Вчителі завжди готові підтримати тих, хто усвідомлений та бажає розвиватися.

Душа, багаторазово втілюючись, завдяки своїм думкам, бажанням і діям, втілюючи неосвічені, пристрасні та добрі мотиви, може підніматися до вищих світів Прави або падати в нижні світи Нави. Все у Всесвіті взаємопов’язане. Відповідно до закону Карни все має свою причину та наслідки. Відкидаючи Всебога, Покон і Відичне знання через своє невігластво і несвідомість, людина творить для себе і навколишнього світу «Зло».

Подібне притягує подібне – «забруднивши» свою Душу, людина отримує відплату у вигляді болю та страждання у цьому житті, а також у наступних втіленнях. І навпаки, добрі діяння – примножують благо.

Ми очищуємо свою карну і піднімаємо Душу, дотримуючись 16 Зерен Правди, здійснюючи добрі діяння тілом, промовою і розумом, накопичуючи благочестя і Духовні заслуги через радення, служіння, жертовність і паломництво. Це загальні обов’язки кожного відиста, що йде шляхом Святого Покона та Дгарни.

У якій би ситуації зараз ми не знаходилися, творячи добро, допомагаючи людям, ведучи праведний відичний спосіб життя, ми завжди можемо покращити свою долю. Якщо посіємо добро – ми пожнемо добро, а якщо посіємо зло, то пожнемо зло.

7. ДГАРНА. Людська Душа вічна та безсмертна. Вона навчається у Яві, осягаючи Віду Прави, щоб зміцнити свою Вічність через праведне радення і служіння Всевишньому.

Ми віримо і відаємо, що кожна Душа, щоб бути щасливою, перебуваючи на землі у формі людини чи інших формах, має слідувати своїй Дгарні (Призначенню, Дхармі). Божественне Призначення (Дгарна) – це фундамент і основа для благоденства всього людства, прямий прояв Істини і Всебога, які незмінні за всіх часів.

Милість і підтримка Всевишнього здобувається лише за допомогою розуміння законів Світотворення і дотримання їх і свого Призначення, тобто дотримання Покону. Тому, слідувати Дгарні – це слідувати Покону, а слідувати Покону – це слідувати Дгарні. Дгарна – це пряме втілення у житті Божественної Істини, Блага та Краси. Це найчистіше і найправедніше служіння Всебогу, яке найкраще підносить нашу Душу.

Дгарна проявляє себе як Всесвітній принцип взаємодії та творення цілісності Всесвіту та прояву загального блага. Вона проявляється як Закони, Заповіти, Заповіді, Настанови, Правила буття та розвитку Всесвіту, Суспільства та людини.

Це правильне та праведне здійснення Призначення будь-якого (живого чи неживого) об’єкта, явища, закономірності. Для кожної людини, незалежно від національності та статі, слідування Дгарні – це найкращий спосіб поведінки, найбільш сприятливий для її Духовного розвитку та існування загалом.

8. ЯСНА. Осягаючи Світ, людина має працювати над собою, щоб піднятися над протилежностями Буття та досягти Ясни.

Ми віримо і знаємо, що Духовний дім нашої Душі – це Світи Прави. На Землі ми знаходимося тимчасово, для досвіду та саморозвитку. Життя – це вічний Колород, кругообіг народження і смерті, перетворення Душ у різних Світах і формах життя, відповідно до своєї карни (карми). У Колороді живі істоти, що еволюціонують чи деградують, проходять через різні форми життя від мінералів, рослин, тварин — до Вишніх Богів, творців окремих Всесвітів у тілі Рода Вишеня (Рода-Рожанича).

Земля — це світ Яви, прямий прояв Майї, оманлива ілюзія, світ мани і гри, мінливості та змін, до нього не слід прив’язуватися. Мета людського життя в еволюції Душі, досягненні Ясни (Просвітлення) і Мокші – повної єдності зі Всебогом та звільнення.

Коли Душа згадує своє справжнє «я» і звільняється від невідання, досягає своєї Дживи (атми) отримуючи Ясну, тоді вона може вийти з Колорода і піднятися у вищі світи Прави, знайшовши Мокшу та вищі блага.

Ясна (Просвітлення, Самадхі) – це найвища точка самореалізації Душі, що досягається в результаті Духовного зростання та розвитку (Ярги та медитації) протягом багатьох втілень. Вища тотожність, переживання досвіду єдності зі свідомістю Всебога та розкриття його у собі. Це поєднання з Вищою Істиною завдяки розкриттю вищих оболонок Душі. Завдяки Ясні досягається Мокша.

Мокша (Мукша, дар Макоші), вища Воля чи Визволення – піднесення до життя у Верхніх Світах, звільнення з круговороту народжень та смертей, від усіх страждань та обмежень матеріального буття. Вона приходить як результат практики Ярги, Духовного розвитку та заслуг, синонім – життя в блаженстві у Вищих, райських Світах. Повне поєднання зі Святородом, найвищою Свідомістю Всебога, головна мета Духовної практики та мета життя людини.

Ярга – початкова арійська назва йоги. Це сукупність Духовних, Душевних і тілесних методів саморозвитку, завдяки яким досягається зв’язок і єдність із Всебогом. Ярга – це пряме втілення Покону. Практикуючи Яргу (йогу), кожна відична людина має можливість розвинути та сформувати потрібні якості Душі, піднімаючи та вдосконалюючи свою суть – проявити Всебога у собі.

9. ПРИХИСТОК. Щоб піднятися до Прави, Душа зобов’язана підтримувати єдність зі Всебогом, Богами, Предками, Рідними, Духовним Вчителем і Наставниками, щоб отримати від них Віду, Силу, Славу та Честь.

Ми віримо і відаємо, що для того, щоб підніматися Духовним Шляхом в Праву – важливо і необхідно приймати авторитет Покону, Від, Повід, Відичних писань, Першоволхвів, Волхвів (Гуру) – Духовних Вчителів і Наставників.

Щоб жити в щасті Дгарни, досягти Ясни і Мокші — потрібно щиро і праведно вчитися їх мудрості, приймати настанови, постійно докладаючи зусиль до саморозвитку.

Бажаючи поєднатися з Родом Всевишнім, досягти Ясни (Просвітлення) і повернутися до Прави, як перший етап зростання, людина проходить обряд – Ім’янаречення. Завдяки цьому вона поєднується зі Всебогом, Вишніми Богами і Святими Предками – Світлом Рода (Живим, Святим Духом), стає частиною Слов’яно-Арійського роду, приймає Відичне Православ’я Родового Вогнища (Слов’яно-Арійський Відизм, Відичне Слов’янство) як свій шля (Призначення).

На другому етапі розвитку відист (арій славний, відичний слов’янин) приймає Волхва-Учителя і через Ім’янаречення Раденням (Посвячення, дикшу) і стає Двічінародженим (народженим у Божому Духові). Це людина, яка усвідомлено стала на Шлях Ясни. Так вона стає Духовним учнем – Рода Всевишнього, Сварога та Лади, Перуна та Велеса, Дажбога та всіх Спасів.

Завдяки Ім’янареченню Раданням і прийняттю обітниць Радення та Духовних принципів Гора-Ярги (гуру-йоги) вона набуває Самаю – священний зв’язок «вчитель-учень». За допомогою Обряду, Радар поєднується з попередніми Першоволхвами, чинним Першоволхвом, своїм Волхвом і всім Ланцюгом Наступності Радення Сварожого Родового Вогнища – як зі своєю Духовною сім’єю, своїм родом, опорою, захистом, своїм Шляхом та вищим Благословенням.

Прийнявши Радення, вона отримує таємне ім’я (можливо й додаткове зовнішнє), вервечку, особисте живослово (таємне ім’я) і бере на себе обов’язок горіти колословом. За допомогою цього святого таїнства Радар набуває Прихистку (шаранам), ще глибшого зв’язку зі Всебогом, Богами та Предками, обраним Божеством (ішта-деватою) та лінією передачі святих мудреців.

Радення Свароже Родового Вогнища, як Ланцюг Наступності, забезпечує єдність, сукупність і системність вчення, обряду та Духовних практик аріїв, слов’ян, русів, що мають одне джерело, але різних носіїв, поєднуючи їх у собі через час і простір.

Завдяки «Ланцюгу Радення» підтримується цілісність і наступність елементів, що увібрали в себе все «минуле» Традиції і репрезентували її в теперішньому. Крім цього, у поняття Ланцюга Наступності входить її ставлення та розуміння інших релігійних систем та філософських шкіл. Головне завдання Радення Сварожого — залишатися «вічним», живим джерелом Духовного знання всім людям, які шукають Істину. Для цього воно поєднує в собі три головні грані – Школу, Ланцюг та Прихисток.

Духовна Школа – система світогляду, термінів, понять, практик і ланцюг Волхвів – майстрів Ярги, які досягли Ясни (Просвітлення). Це єдиний Духовний рід, який поєднує Всебога, Богів, Спасів, Першоволхвів, Волхвів та кожного окремо взятого відиста – арія славного, відичного слов’янина, святоруса, руса.

Ланцюг Волхвів-Вчителів поєднує воєдино всіх Просвітлених майстрів ланцюга учнівської наступності, здійснюючи несловесну передачу знань та умінь Радення Сварожого.

Ланцюг наступності є Духовним Прихистком, завдяки якому людина може очиститися від свого невігластва та пристрасті, знайти шлях самореалізації (Просвітлення). Це древо Ясни – древо Просвітлення.

Через Ім’янаречення Раденням, поєднавшись із попередніми ланками Ланцюга, кожна людина отримує Духовний захист, благословення та підтримку від своїх «старших» братів, батьків, дідів та прадідів за Духовним родом (лінією передачі).

Завдяки Школі, Ланцюгу Волхвів, Спасів, Богів та єдності зі Всевишнім формується Древо Рода Радення – Древо Прихистку. Це Духовне поле розвитку, благословення та захисту всіх Душ, які пройшли ту чи іншу посвяту у Раденні Сварожому Родового Вогнища (Відичне Православ’я).

Древо Прихистку – це ваш найвищий захист, підтримка, допомога та сила. Під час Радення (практики) треба усвідомлювати і пам’ятати, що біля вас — Всебог, Боги і Предки, Вчителі та Наставники, а навколо них тисячі та мільйони Святих, майстрів і праведних учнів.

Не просто ваш окремий Вчитель, а все Древо Рода Прихистку постійно благословляє і підтримує вас. Завдяки принципу Гора-Ярги (гуру-йоги) ви пов’язані з ними всіма.

Ставши радарем, Духовний учень згодом стає гідним наступних рівнів — Вогнищанина і Відаючого. Кожна ступінь зростання може мати більш малі підрівні, особливі посвяти і передачі певних навчань, знань і умінь. Досягнувши рівня відаючого, завдяки спогляданню, медитації та благословенню Всебога він набуває стану Ясни та Мокшу.

Такий стислий виклад Дев’яти Святих Істин Віри-Віди Прави.

Прагніть усвідомити ці дорогоцінні Істини всім Серцем, слідуйте, засівайте ними свої Душі, щоби знайти вічний врожай Добра, Щастя і Вищого Блага.

Слава Роду Всевишньому, Богам та Святим Предкам!

о. Огнь-Сварг-Володимир (Куровський).